П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24633/25
Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Попов В.Ф. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи його тим, що з 02.07.2025 року її пенсія має бути обрахована із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2025 роки. Оскільки до призначення пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», показник середньої заробітної плати має бути обрахований за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №951220133104 від 10.07.2025 року, в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника заробітної плати за 2022-2024 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.07.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2022, 2023, 2024 роки), з урахуванням виплачених сум. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що у даному випадку має місце призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена та не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23. Враховуючи, що у даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні частини другої статті 40 Закону № 1058, а переведення з одного виду на інший, правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023, 2024 роки відсутні.
ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що позивачці було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІУ позивачка звернулась вперше. Відтак, пенсія позивачці повинна була бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону №1058-ІУ.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що з 06.10.2010 року позивачці призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
02.07.2025 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області, з заяво про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Львівській області та прийнято рішення № 951220133104 від 09.07.2025 про часткову відмову в проведенні перерахунку, у зв'язку із відсутністю підстав для застосування показника заробітної плати для обчислення пенсії за віком за 2022-2024 роки.
Позивачка вважає, що середній заробіток для обчислення пенсії за віком має бути обрахований за 2022-2024 роки, тобто за три роки, що передували 2025 року - дати звернення за призначенням пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що виходячи із того, що у 2025 році позивачці вперше призначено пенсію за Законом №1058, її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2022, 2023, 2024 рр.), що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2025 р.).
На підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Львівській області, а саме обрахунку розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Статтею 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка звернулася вперше.
Таким чином, при призначенні позивачці у 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022, 2023, 2024 рр.), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2025 р.) згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у Постановах від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17, від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17 висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи із того, що у 2025 році позивачці вперше призначено пенсію за Законом №1058, її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2022, 2023, 2024 рр.), що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2025 р.).
Доводи апеляційної скарги дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 52) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року по справі № 420/24633/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький