П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12069/25
Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Юхтенко Л.Р. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що після досягнення пенсійного віку він звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Рівненській області 12.02.2025 року № 156050026812 року було відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, так як до страхового стажу не зараховано період роботи з 1977 року по 1999 року, оскільки печать при звільненні не відповідає назві підприємства. На думку позивача, така відмова є протиправною та рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що необхідність підтвердження періодів роботи для визначення стажу виникає лише у разі відсутності трудової книжки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №156050026812 від 12.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: 33608, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06.02.2025 року за № 1531, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог, відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу період роботи з 08.08.1977 по 21.12.1977 згідно записів №№ 3-4 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 21.07.1977, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчено печаткою, підприємства або печаткою відділу кадрів, що не відповідає вимогам пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. В свою чергу, порядок ведення трудових книжок законодавчо визначений. Суд першої інстанції мав врахувати, що уточнюючої довідки про здобуття освіти за денною формою навчання із зазначенням відомостей про періоди навчання позивачем не надано. Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 6 років 6 місяців 19 днів
ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що законодавство України не передбачає норм відповідно до яких працівник був би зобов'язаний здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
По досягненню 65-річного віку, позивач, 06.02.2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 156050026812 від 12.02.2025 року про відмову в призначені пенсії - відмовлено у призначенні пенсії.
Підставою для відмови вказано:
Вік заявника - 65 років 3 місяці.
Необхідний страховий стаж - 26 років (у 2019 році).
У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
Страховий стаж особи становить - 06 років 06 місяців 19 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудових книжок НОМЕР_4 та НОМЕР_5 :
- до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_6 , оскільки внесена на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки дата народження особи містить виправлення, не засвідчена належно, що не відповідає вимогам пункту 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162;
- до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1977 по 21.12.1977 згідно записів №3-4 трудової книжки НОМЕР_5 від 21.07.1977, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчено печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів, що не відповідає вимогам пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємстві, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162;
- до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1977 по 20.07.1978 згідно відомостей атестата №1699 від 20.07.1978, оскільки в російському варіанті документа прослідковується виправлення у внесеній даті початку навчання, також період навчання перетинається з періодом перебування у трудових відносинах відповідно до записів №3-4 трудової книжки серії НОМЕР_5 від 21.07.1977.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком. У свою чергу суд зазначає, що відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №156050026812 від 12.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії є правомірними та належать задоволенню.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсій за віком.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 15 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:
по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-IV У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пп. 1.8., 1.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок № 22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
По досягненню 65 років, позивач, 06.02.2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 156050026812 від 12.02.2025 року про відмову в призначенні пенсії - відмовлено у призначенні пенсії, відповідно до якого підставою для відмови вказано: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудових книжок НОМЕР_4 та НОМЕР_5 :
- до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_6 , оскільки внесена на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки дата народження особи містить виправлення, не засвідчена належно, що не відповідає вимогам пункту 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162;
- до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1977 по 21.12.1977 згідно записів №3-4 трудової книжки НОМЕР_5 від 21.07.1977, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчено печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів, що не відповідає вимогам пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємстві, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162;
- до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1977 по 20.07.1978 згідно відомостей атестата №1699 від 20.07.1978, оскільки в російському варіанті документа прослідковується виправлення у внесеній даті початку навчання, також період навчання перетинається з періодом перебування у трудових відносинах відповідно до записів №3-4 трудової книжки серії НОМЕР_5 від 21.07.1977.
Згідно з наданими документами страховий стаж становить 6 років 09 місяців 19 днів.
Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу 15 років.
Суд дослідив копію трудової книжки НОМЕР_6 , та встановив виправлення у даті народження позивача на титульному листі трудової книжки.
У трудовій книжці НОМЕР_6 містяться такі записи:
- № 1: 01.09.1977 року- прийнятий учнем в ТУ-10, м. Одеса;
- № 2: 20.07.1978 року - закінчив ТУ-10, присвоєно кваліфікацію слюсар-сантехнік 3 розряду;
- №3: 13.09.1978 року - прийнятий слюсарем-сантехніком 3 розряду, на підставі наказу №III-к від 04.09.1978 року;
- №4:11.10.1978 - звільнений у зв'язку з призовом на військову службу відповідно ст. 36 п. 3 КЗпП УРСР, на підставі наказу №122-к від 10.10.1978 року;
- №5: 27.10.1978 року - покликаний на діючу військову службу, на підставі наказу №4545485 від 19.10.1978 року;
- №6: 12.11.1980 року - звільнений в запас;
- №7: 28.11.1980 року - Одеський політехнічний інститут зарахований студентом підготовчого відділення, на підставі наказу №1005-к від 28.11.1980 року;
- №8: 05.08.1981 року - зарахований студентом 1 курсу, на підставі наказу №574-к від 05.08.1981 року.
- №9: 30.06.1986 року - закінчив політехнічний інститут, на підставі наказу №436-к від 30.06.1986;
- №10: 23.07.1986 року - військова частина НОМЕР_7 , прийнятий в ЕМО інженером, на підставі наказу №140 від 23.07.1986;
- запис №11: 03.10.1988 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №198 від 30.09.1988;
- запис №12: 04.10.1988 року - прийнятий на роботу майстром, на підставі наказу №14 від 04.10.1988;
- запис №13: 09.12.1988 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №16 від 09.12.1988;
- запис №14: 10.12.1988 року - прийнятий на роботу в кооператив, на підставі наказу №5 від 10.12.1988 року;
- запис №15: 26.01.1990 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №7 від 26.01.1990;
- запис №16: 01.02.1990 року - прийнятий майстром шкіргалантерейних виробів на ділянку №1, на підставі наказу №14-ок від 14.01.1990;
- запис №17: 18.06.1991 року - переведено на постійний час на ділянку «Новосел-4» майстром гарантійних виробів, на підставі наказу №94-ок від 14.06.1991;
- запис №18: 05.08.1992 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №83-ок від 04.08.1992;
- запис №19: 15.12.1992 року - прийнятий на підприємство майстром шкіргалантерейних виробів та спрямований на ательє №48, на підставі наказу №143 від 14.12.1992;
- запис №20: 01.04.1993 - у зв'язку з перереєстрації АП «Одесамод» у виробничо-комерційну фірму переведений майстром шкіргалантерейних виробів, на підставі наказу №15 від 01.04.1993.
- запис №21: 01.07.1996 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №21 від 01.07.1996;
- запис №22: 01.11.1998 року - прийнятий на посаду заступника головного редактора, на підставі наказу № 109 від 01.11.1998;
- запис №23: 15.10.1999 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №210 від 15.10.1999.
Також, суд досліджено копію трудової книжки НОМЕР_5 , з якої вбачається:
- Спірний запис №3: 08.08.1977 року - прийнятий майстром 1 розряду, на підставі наказу №65 від 05.08.1977 року;
- Спірний запис №4: 21.12.1977 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №128 від 21.12.1977.
Пенсійним органом помилково не враховано трудову книжку НОМЕР_6 через виявлення виправлення у даті народження позивача на титульному листі трудової книжки, та записи № 3-4 в трудовій книжки НОМЕР_5 через відсутність засвідчення печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів запису про звільнення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка діяла до 29 липня 1993 року, «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на усіх робітників і працівників державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, тих, що пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.».
Згідно з п. 2.5. вказаної Інструкції, "У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де був здійснений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові - необхідну допомогу".
Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, яка розпочала діяти з 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2 вказаної Інструкції заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.11 та 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов'язок заповнення трудової книжки робітника, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов'язків.
Трудова книжка НОМЕР_6 містить відомості про підстави внесення записів, підписи осіб, відповідальних за ведення і видачу трудових книжок, а також відбитки печатки підприємства, записи виконані у хронологічній послідовності, не суперечать один одному, не мають підчисток та виправлень, формально відповідають вимогам, які висуваються законодавством до ведення трудових книжок.
А тому, виконання неналежним чином запису щодо дати народження позивача на титульному аркуші трудової книжки не може бути підставою для невизнання всього трудового стажу позивача, зазначеного у трудовій книжки НОМЕР_6 і відмови у призначенні пенсії позивачу.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком.
У свою чергу, відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №156050026812 від 12.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії є правомірними та належать задоволенню.
Щодо позовних вимог - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу роботи період роботи з 01.09.1997 по 15.10.1999 роки, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 16 жовтня 1978 року, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Пенсійний орган не здійснив перевірку записів у трудовій книжці НОМЕР_6 позивача та не надав ним відповідну оцінку, що є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, а отже позовні вимоги про зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу роботи період роботи з 01.09.1997 по 15.10.1999 роки, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 16 жовтня 1978 року, є передчасними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставне неврахування відповідачем записів у трудовій книжці НОМЕР_6 , і не розглянув заяву про призначення пенсії з урахуванням вказаних записів у трудовій книжці, та не здійснив перевірку, позовні вимоги про зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають задоволенню з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 420/12069/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький