Справа № 569/26653/25
1-кс/569/3627/26
04 травня 2026 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про примусове відібрання біологічних зразків, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42025180000000061 від 30.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду із вказаним клопотанням погодженим прокурором в якому просить надати дозвіл на примусове відібрання зразків букального епітелію в підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
В обґрунтування клопотання вказує, що 30.10.2025 до Рівненської обласної прокуратури надійшло повідомлення УСБУ в Рівненській області про те, що громадянин ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , здійснюють незаконне виготовлення в підпільній нарколабораторії психотропної речовини метамфетамін (первінтин), яку в подальшому збувають у великих та особливо великих розмірах з метою отримання незаконних доходів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, порушуючи порядок, встановлений Законом України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, 12.03.2026, надав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 приміщення, для незаконного виготовлення психотропної речовини метамфетамін, яка відповідно до списку 2 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 15:30 год 12.03.2026 надав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 приміщення, а саме належний йому на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 для незаконного виготовлення психотропної речовини метамфетамін.
Надалі, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 , 12.03.2026, перебуваючи у належному ОСОБА_6 житловому будинку за вищевказаною адресою, незаконно виготовили психотропну речовину метамфетамін у особливо великих розмірах, масою 57,007 г, яку в період часу з 22:32 год. 12.03.2026 по 01:28 год. 13.03.2026, у ході проведення санкціонованого обшуку виявлено та вилучено працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у наданні приміщення для незаконного виготовлення психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України.
13.03.2026 о 03 год. 39 хв., ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
13.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 , громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
В ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено, зокрема: змив із полімерного пакетика з нашаруваннями, змив із полімерного пакета із нашаруваннями, змив із полімерного пакетика із кристалоподібною речовиною, змив із полімерного пакетика із кристалоподібною речовиною, змив із полімерного пакетика із кристалоподібною речовиною, змив із полімерного пакетика із кристалоподібною речовиною.
15.04.2026 підозрюваного ОСОБА_6 було ознайомлено з постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.04.2026, та підозрюваний ОСОБА_6 відмовився добровільно надав вказані біологічні зразки букального епітелію.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність відібрання біологічних зразків - букального епітелію, підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задоволити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого за безпідставністю.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 242КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Частиною 1 статті 245КПК України визначено, що у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Відповідно до частини 3 ст. 245КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відібрання біологічних зразків примусово.
Системне розміщення та аналіз змісту статті 245КПК України свідчать, що підставою для примусового відібрання біологічних та інших зразків є призначення в рамках кримінального провадження відповідної судової експертизи.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025180000000061 від 30.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, 13.03.2026 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
15.04.2026 підозрюваного ОСОБА_6 було ознайомлено з постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.04.2026, однак підозрюваний ОСОБА_6 відмовився добровільно надати вказані біологічні зразки букального епітелію.
Проте, клопотання слідчого не містить відомостей про призначення у кримінальному провадженні № 42025180000000061 від 30.10.2025 будь яких судових експертизи, для проведення якої необхідне примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 . У клопотанні слідчого відсутнє будь-яке обґрунтування того, що сторона обвинувачення вживала спроби отримати порівняльні зразки в інший спосіб.
Під час розгляду даного клопотання прокурором також не надано доказів про призначення експертизи, предметом дослідження якої буде саме біологічний матеріал підозрюваного. Зазначене не відповідає приписам ч. 1 ст. 245 КПК України, яка визначає, що передумовою відбирання біологічних зразків у особи є призначення експертизи та необхідність отримання біологічних зразків для її проведення.
Тому слідчий суддя позбавлений можливості оцінити потреби досудового розслідування з урахуванням балансу інтересів сторін кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що за умови не призначення у кримінальному провадженні відповідної судової експертизи застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як примусове відібрання біологічних зразків та відповідно втручання в права та свободи підозрюваного є невиправданим, оскільки суперечить завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 КПК України, відповідно до яких жодна особа не повинна бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу і до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.
У справах ««Яллох проти Німеччини», «Функе проти Франції», «J.B. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначав про недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі.
Зокрема у справі «Яллох проти Німеччини» Судом зазначено, що хоча право не свідчити проти себе в першу чергу стосується права обвинуваченого зберігати мовчання на допиті та не бути примушеним до давання показань, ЄСПЛ вже надавав цьому принципу більш широкого значення, що охоплює випадки, коли йшлося про передачу органам влади фактичних доказів.
У постанові від 10 лютого 2022 року у справі 163/2245/17 Верховний Суд також зазначив, що «суд має перевірити, чи вживалися стороною обвинувачення інші заходи щодо отримання зразків у інший спосіб та чи було виправданим відібрання біологічних зразків примусовим шляхом; право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001). Викладені у цих справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків у примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції, однак у кожному разі має перевірятись правомірність отриманих доказів. Біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки».
Отже, коли біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України.
Звернувшись із клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного, слідчий посилається на необхідність проведення судових експертиз з метою доведення причетності підозрюваного до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Відповідну судову експертизу у кримінальному провадженні слідчим не призначено.
При цьому слідчим не надано доказів про те, чи вживалися стороною обвинувачення інші заходи щодо отримання у підозрюваного зразків у інший спосіб та чи було виправданим відібрання біологічних зразків примусовим шляхом; право не свідчити проти себе передбачає.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваного як примусове відібрання біологічних зразків.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст.18,160-166,245,369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя -