04 травня 2026 р. Справа № 520/351/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., м. Харків, повний текст складено 19.01.26 по справі № 520/351/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх , код ЄДРПОУ: 14099344) щодо нездійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, що складені на виконання рішення ХОАС від 29.05.2024 по справі №520/3403/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх , код ЄДРПОУ: 14099344) перерахувати пенсію з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, і здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та в повному обсязі з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправні дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові провести перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який повинен використовуватись при визначенні посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Крім того, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, якими внесено зміни до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХII (далі - Закон № 2262-ХII), що передбачали обмеження пенсії максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, вважав, що відповідач має здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та в повному обсязі з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №520/351/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії:
- з 01.02.2020 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497 від 29.06.2024 року;
- з 01.02.2021 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024 року;
- з 01.02.2022 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ ЦЧ - 90497/2 від 29.06.2024 року;
- з 01.02.2023 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024 року, що складені на виконання рішення ХОАС від 29.05.2024 року по справі № 520/3403/24;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ФХ 90497 від 29.06.2024 з 01.02.2020 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ 90497 від 29.06.2024 року, з 01.02.2021 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024 року, з 01.02.2022року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497/2 від 29.06.2024 року, з 01.02.2023 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024 року, з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, і здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії.
Решту позовних вимог - залишено без задоволення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у вигляді судового збору, а саме 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задоволення вимог, які не були заявлені, посилаючись на його незаконність, неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення позову по суті, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх , код ЄДРПОУ: 14099344) перерахувати та здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та в повному обсязі з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що внаслідок неповного з'ясування обставин у справі, судом першої інстанції здійснено безпідставний вихід за межі позову та розглянуто неіснуючі вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати пенсію з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, не зважаючи на те, що позивачем такий показник не оскаржувався.
Переконував, що судом першої інстанції не враховано обставини того, що відповідач по справі відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по довідками ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3 в цілому, а не через те, що там вказано невірний розмір премії станом на 01.01.2023, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення у цій частині з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб.
Крім того, стверджував, що у разі здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновлених довідок, відповідачем буде застосовано її обмеження максимальним розміром, у тому числі за рахунок понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), що з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 є неприпустимим.
Оскільки відповідно до приписів статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, вважав наявними підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №520/3403/24, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФ України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023.
На виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 підготував та надав до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою позивача станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Відповідач, листом від 02.10.2024 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Не погодившись з діями відповідача щодо нездійснення перерахунків пенсії ОСОБА_1 на підставі оновлених довідок, та вважаючи, що такий перерахунок має бути проведений без обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 пенсії, виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, оскільки отримавши довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунків пенсії встановленої форми, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно було здійснити перерахунок пенсії, однак, відповідач не вчинив таких дій та за відсутності жодних правових підстав відмовив у здійсненні такого перерахунку.
При цьому, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням відсоткового показника премії 140% посадового окладу, оскільки таке значення було встановлено на підставі доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, яке є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024, з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, і здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та в повному обсязі з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, суд першої інстанції виходив з їх передчасності, оскільки право позивача в цій частині не порушено, так як відповідачем наразі не було здійснено перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задоволення позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024, з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, і здійснення виплати позивачу перерахованої пенсії), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-XII, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 45 (далі по тексту - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній станом на 01.03.2018) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 - пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.
Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України дійшов висновку, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі за текстом - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21 наголосив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під “умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під “порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон № 294-ІХ), Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX (далі - Закон № 1082-ІХ), Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX (далі - Закон - № 1928-IX) та Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Слід зауважити, що частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на правила частини 3 статті 7 КАС України, з 01.01.2020 не підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, як такі, що не відповідають положенням Законів № 294-ІХ, № 1082-ІХ, № 1928-IX та № 2710-ІХ, (правовим актам вищої юридичної сили), згідно з якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Таким чином, при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру з 01.01.2020 необхідно використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Постановою № 103 серед іншого також затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, підпунктом 1 пункту 3 яких:
1) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;
2) у пункті 10 цифри і слова “ 01.01.2019» замінено цифрами і словами “ 01.03.2018».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 неправомірними.
Зобов'язано Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 826/9052/18 після касаційного перегляду вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишені без змін. За висновком Верховного Суду у цій справі, який викладено у пункті 34 постанови, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а відтак не підлягає застосуванню до спірних відносин пункт 4 в редакції Постанови № 103.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.01.2020 відбулося підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - обов'язку обраховувати ці показники із використанням згідно із Законами №294-ІХ, № 1082-ІХ, № 1928-IX та № 2710-ІХ прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тому наявні підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерахунку пенсії позивача виникли у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законами № 294-ІХ, № 1082-ІХ, № 1928-IX та № 2710-ІХ, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, які у червні 2024 року отримані ГУ ПФУ в Харківській області.
Отже, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму, з урахуванням приписів частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, позивач, як військовослужбовець, має право на перерахунок пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції із застосуванням для визначення посадових окладів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений у постанові Кабінету Міністрів України.
Аналогічні правові висновки Верховний Суд виклав у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21.
Колегією суддів встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою від 27.09.2024 та оновленими довідками про розмір грошового забезпечення, пунктом 3 Порядку № 45 було передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі за текстом - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міноборони та перебуває на обліку ГУ ПФУ в Харківській області.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі за текстом - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45, а тому, враховуючи, що Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, при перерахунку пенсії у спірних відносинах слід застосувати положення Порядку № 45.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі № 520/3360/19, від 24.06.2020 року у зразковій справі № 160/8324/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
З огляду на дату набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення позивача (визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням повинно було відбуватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт), у останнього виникли підстави для перерахунку його пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у ГУ ПФУ в Харківській області обов'язку перерахувати та виплатити за заявою ОСОБА_1 від 27.09.2024 пенсію з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 про розмір грошового забезпечення від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
При цьому, колегія суддів враховує відсутність спору щодо визначення видів додаткового грошового забезпечення, які включені до довідок про розмір грошового забезпечення від 29.06.2024 № ФХ - 90497, № ФХ90497/1, № ФХ90497/2, № ФХ90497/3 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Колегією суддів встановлено, що у довідці № ФХ-90497 від 29.06.2024 станом на 29.01.2020 зазначені такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 6560,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1600,00 грн, надбавка за вислугу років - 4080,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 7956,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 984,00 грн, премія (35%) - 2296,00 грн.
У довідці № ФХ-90497/1 від 29.06.2024, станом на 01.01.2021, зазначені такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7080,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1730,00 грн, надбавка за вислугу років - 4405,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 8589,75, грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1062,00 грн, премія (35%) - 2478,00 грн (т.1 а. с. 31).
У довідці № ФХ-90497/2 від 29.06.2024 станом на 01.01.2022 зазначені наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7740,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1890,00 грн, надбавка за вислугу років - 4815,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9389,25 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1161,00 грн, премія (35%) - 2709,00 грн.
У довідці № ФХ-90497/3 від 29.06.2024 станом на 01.01.2023 зазначені такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 8370,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років - 5205,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 10149,75 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1255,00 грн, премія (35%) - 11718,00 грн.
При цьому, позивачем не оскаржувався визначений ІНФОРМАЦІЯ_3 розмір відсотковий показник премії - 35%.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 не заявляв вимог про зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок його пенсії з використанням відсоткового показника 140% та не оскаржував визначений у довідках розмір премії на рівні 35 %, а відтак, відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог, які не були заявлені є такою, що зроблена при неповному з'ясуванні обставин у справі, що свідчить про обґрунтованість апеляційної скарги у цій частині та наявність підстав для скасування рішення суду в цій частині.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи протиправність відмови відповідача у проведенні перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, здійснивши виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2020 по день проведення перерахунку.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та у повному обсязі з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Так, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, та невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України та статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення встановлює, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних чи права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З матеріалів справи слідує, що предметом дослідження у цій справі є наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії на підставі оновлених довідок, проте спору з приводу обмеження граничним розміром пенсії, на теперішній час не існує, оскільки відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 відповідачем не здійснено.
Як і не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.01.2025.
Лист відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії від 02.10.2024 № 2000-02023-8/173522 не містить жодних посилань на необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача з обмеженням максимальним розміром та з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1.
Наявна в матеріалах справи довідка ГУ ПФУ в Харківській області № 2472 від 01.10.2024 про складові грошового забезпечення з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.10.2024 не містить жодних відомостей про обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а відтак, колегія суддів вважає передчасними зазначені вимоги позивача та такими, що заявлені на майбутнє, що не відповідає задачам та принципам адміністративного судочинства та, у свою чергу, обумовлює відмову у задоволені вимог апеляційної скарги і позову в цій частині.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вказаним вимогам рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 в частині обраного способу захисту порушених прав ОСОБА_1 не відповідає, оскільки суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшов неправильних висновків по суті цієї частини позову.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції, приймаючи рішення, невірно з'ясував обставини справи та розглянув вимоги, які не заявлялись позивачем, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024, з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, і здійснення виплати позивачу перерахованої пенсії, слід скасувати з прийняттям постанови про задоволення позову щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, зі здійсненням виплати різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2020 по день проведення перерахунку».
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
З наявної в матеріалах справи квитанції № 0025-6837-1681-3154 від 19.02.2026 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1453.44 грн.
Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вірно здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення у вищенаведеній частині.
Керуючись ст. 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 № ФХ 90497/3 від 29.06.2024, з урахуванням премії у розмірі 35% посадового окладу, і здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії - скасувати.
Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх ЄДРПОУ: 14099344) перерахувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2020 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ФХ - 90497 від 29.06.2024, з 01.02.2021 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/1 від 29.06.2024, з 01.02.2022 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/2 від 29.06.2024, з 01.02.2023 по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ - 90497/3 від 29.06.2024, здійснивши виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2020 по день проведення перерахунку».
В іншій частині відмови у задоволенні позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/351/25 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у з розмірі 1453,44 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні сорок чотири копійки).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій