05 травня 2026 року справа №200/8977/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі № 200/8977/25 (головуючий суддя І інстанції - Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 2011, у розмірі не менше 57 237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011, у розмірі не менше 57 237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
В обґрунтування позову зазначив, що за наслідком перерахунку та виплати відповідачем частини одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з військової служби за рішенням суду у справі № 200/10374/21 в сумі 45 299,22 грн з використанням розміру винагороди АТО за 14 днів серпня 2020 року в сумі 3537,61 грн, порушено порядок розрахунку цієї одноразової грошової допомоги, визначеної статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 740 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260
Внаслідок протиправних дій відповідача більш, ніж у двічі, зменшено розмір одноразової грошової допомоги, яка мала бути виплачена за рішенням суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57 237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін.
Відповідно Порядку виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи атитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - винагорода), затвердженого в Міністерстві юстиції України 07.08.2018 за № 912/33642, у разі участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням такої участі.
Оскільки позивача звільнено 14.08.2020, розрахунок здійснений виходячи з розміру грошового забезпечення за серпень 2020 року, в якому винагорода АТО складала 3537,61 грн.
Відтак, одноразова грошова допомога у разі звільнення, з урахуванням рішення суду по справі № 200/10374/21, складає 42 704,01 грн (грошове забезпечення за серпень 2020 року) х 50% х 26 = 55 5152,26 грн.
Виплачена позивачу сума грошової допомоги при звільненні в серпні 2020 року складала 509 163,20 грн.
Так, різниця яка підлягала виплаті ОСОБА_1 склала: 555 152,26 грн - 509 163,20 грн = 45 989,06 грн.
Податок на доходи фізичних осіб 18% - 8278,03 грн; військовий збір 1,5% - 689,84 грн; компенсація податку на доходи фізичних осіб - 8278,03 грн.
До зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 - 45 299,22 грн (разом із компенсацією на доходи фізичних осіб).
Отже, доводи ОСОБА_1 , що остаточний розрахунок одноразової грошової винагороди при звільненні на підставі судового рішення у справі № 200/10374/21, здійснено Спеціалізованою прокуратурою з порушенням вимог чинного на момент розрахунку законодавства є безпідставними.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .
Позивач проходив службу в органах прокуратури України в період з 29.12.2000 по 14.08.2020, що підтверджується витягом із послужного списку підполковника юстиції ОСОБА_1 .
Наказом № 679-вк від 21 грудня 2015 року радника юстиції ОСОБА_1 призначено з 25 грудня 2015 року на посаду прокурора третього відділу військової прокуратури Донецького гарнізону в порядку переведення з прокуратури Донецької області.
Наказом Генеральної прокуратури України № 11-вк від 13 січня 2016 року прибувшого з Міністерства оборони України підполковника юстиції ОСОБА_1 направлено в розпорядження військового прокурора сил антитерористичної операції для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.
Відповідно до наказу Військової прокуратури об'єднаних сил № 489-к від 07 серпня 2020 року підполковника юстиції ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас на підставі пункту “г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 14 серпня 2020 року звільнено з посади заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у не бойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об'єднаних сил та з органів прокуратури.
Позивач в період з 25.12.2015 по 14.08.2020 був залучений до проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової прокуратури об'єднаних сил від 11.08.2020 № 15-560вих-20.
У зв'язку з повномасштабною агресією РФ проти України, з травня 2022 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав Збройних Сил України, де він проходить військову службу та приймає участь у заходах протидії агресії РФ проти України, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_4 .
Відповідно до пункту 4 наказу Офісу Генерального прокурора від 05 лютого 20202 року № 66 “Про окремі питання функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах обласних прокуратур)» (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 17.03.2023 № 74) перейменовано юридичне особу “Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил» (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу “Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікованого коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 200/10374/21, з врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка підлягає в не урахуванні грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у запас ОСОБА_1 .
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби за 26 календарних років служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганський областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - з урахуванням раніше виплачених сум.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України 08 липня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78561192 з виконання виконавчого листа № 200/10374/21 від 24.02.2022, яке закрито у зв'язку з виконанням відповідачем рішення суду.
24 липня 2025 року позивач на електронну пошту отримав від відповідача лист-повідомлення № 14-253ВИХ-25 від 24.07.2025, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10374/21 позивачу нараховано 54 267,09 грн, з яких 45 299,22 грн зараховано на карткових рахунок позивача, 8967,87 грн відраховано податків і зборів.
Згідно з квитанцією Ощадбанку від 18.07.2025 кошти в сумі 45 299,22 грн зараховані на картковий рахунок позивача 18.07.2025.
25 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із запитом в якому просив надати розрахунок суми коштів, які були виплачені позивачу на виконання вказаного рішення суду у справі № 200/10374/21.
Листом від 02.09.2025 відповідач повідомив, що розмір винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що визначена Порядком № 152, виплачувалась позивачу щомісяця, був взятий для розрахунку на виконання рішення суду такий, що виплачений за період з 1 по 14 серпня 2020 року згідно з наказом військової прокуратури об'єднаних сил від 14.08.2020 № 501/1к у розмірі 3537,61 грн.
Відповідно до наказів військової прокуратури об'єднаних сил від 09.06.2020 № 335к, від 09.07.2020 № 404к, від 06.08.2020 № 483к та розрахункових листів ОСОБА_1 за червень, липень, серпень 2020 року позивачу виплачено винагороду АТО за травень 2020 року у розмірі 7833,28 грн, за червень 2020 року 7833,28 грн, за липень 2020 року в розмірі 7940,52 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що для визначення суми, з якої проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, повинен братися повний останній місяць служби позивача, в якому виплачувалася винагорода АТО.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон України № 2011) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
На підставі частини четвертої статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 200/10374/21, яке набрало законної сили 18.07.2022 винагороду АТО, яку отримував позивач протягом 2016-2020 років, віднесено до винагороди, яка має постійних характер.
За обставинами справи, що розглядається, є спірним розрахунок одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з включенням до розрахунку винагороди АТО.
Позивач вважає, що база розрахунку визначається з врахуванням винагороди АТО за липень 2020 року, тобто за останній повний місяць військової служби позивача, а не серпень 2020 року, як помилково вважає відповідач.
Відповідно до пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260 в редакції, чинній на час виплати одноразової грошової допомоги при звільненні) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою (…).
Отже, для визначення розміру винагороди АТО, з якої проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, повинен застосовуватися повний останній місяць військової служби позивача.
Останнім повним місяцем служби позивача був липень 2020 року.
Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 позивачу нараховано та сплачено винагороду АТО за липень 2020 року в розмірі 7940,52 грн.
Отже, розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення зі служби повинен розраховуватися наступним чином: 7940,52 грн (винагорода АТО за липень 2020 року) х 50% х 26 років (повні роки вислуги) = 103 226,76 грн.
Тому відповідач повинен виплатити позивачу недоплачену одноразову грошову допомогу у разі звільнення зі служби в розмірі 57 237,70 грн (103 226,76 грн (повний розмір ОГД) - 45 989,06 грн (виплачена частина ОГД)).
Суд не приймає посилання відповідача на приписи пунктів 3, 4 Порядку № 152, оскільки ці норми стосуються розрахунку винагороди АТО, а не одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Щодо розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження суд зазначає наступне.
Форми адміністративного судочинства встановлені статтею 12 КАС України, відповідно до частини першої якої адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Як визначено пунктами 7 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки справа за позовом ОСОБА_1 не відноситься до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначено у частині четвертій статті 12, частині другій статті 257 КАС України, тому не є порушенням норм процесуального права розгляд судом першої інстанції цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі № 200/8977/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі № 200/8977/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 05 травня 2026 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 травня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар