05 травня 2026 року справа №200/8636/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 200/8636/25 (головуючий суддя І інстанції - Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним дії відповідача, які полягають в неправильному проведені розрахунку пенсії та зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.02.2025 (з дати призначення пенсії).
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішення суду позивачу призначено пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з 24.02.2025.
Проте, відповідач протиправно здійснив розрахунок пенсії без врахування ст. 8 Закону № 345, а саме в розмірі 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 виплати призначеної пенсії, відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати/доходу, визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дати призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, тобто з 24.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
В рішенні суду у справі № 200/1861/25 не визначався обов'язок пенсійному органу здійснити розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345, тому у відповідача були відсутні підстави для обчислення розміру пенсії позивача з розрахунку 80 відсотків від заробітної плати.
Крім того, спір у цій справі виник в зв'язку з виконанням відповідачем рішення суду у справі № 200/1861/25 щодо розрахунку пенсії позивача, тому ці питання не можуть розглядатися, як окремий спір, а повинні розглядатися в межах справи № 200/1861/25 (виконання судового рішення).
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України)
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 24.02.2025 як отримувач пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 200/1861/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.03.2025 № 057350008978 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити взаємне зарахування періодів роботи ОСОБА_1 на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 5 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з розрахунку за кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях 1 рік 3 місяці стажу робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 період роботи на провідних професіях з 01.04.2020 по 30.04.2020 та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, починаючи з 24.02.2025.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду у справі № 200/1861/25 позивачу призначено пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
З 24.02.2025 розмір пенсії позивача склав 14 890,39 грн, із урахуванням коефіцієнту стажу без урахування кратності - 0.50167.
При цьому, при обчисленні розміру пенсії позивача відповідачем не застосовано положення статті 8 Закону № 345.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у позивача наявний необхідний стаж на підземних роботах з повним робочим днем під землею (більш 15 років), тому він має право на розмір пенсії, обрахований відповідно до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
На підставі статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, до працівників, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці належать тільки ті, які зазначені у Списку № 1, як зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
Стаття 1 Закону № 345 для застосування положень цього закону вимагає дотримання певних умов, а саме:
- робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
- віднесення професії до Списку № 1;
- робота на підземних роботах повний робочий день.
Як свідчать матеріали справи, підземний пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає понад 15 років.
Таким чином, оскільки позивач працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, має пільговий стаж на підземних роботах більш 15 років, тому розрахунок його пенсії має бути здійснений відповідно до статті 8 Закону № 345.
З огляду на вищевикладене відповідач протиправно при призначенні пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 не здійснив розрахунок розміру пенсії із застосуванням ст. 8 Закону № 345, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 24.02.2025 відповідно до статті 8 Закону № 345.
Відповідач в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що рішенням суду у справі № 200/1861/25 не визначався обов'язок пенсійному органу здійснити розрахунок пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону № 345.
Суд звертає увагу, що норма статті 8 Закону № 345 імперативно визначає, що при додержанні пенсіонером певних умов (робота, зокрема, за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля; віднесення професії до Списку № 1; робота на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років) мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону № 345, не пов'язано з наявністю судового рішення, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов'язаний самостійно при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав.
Отже, вищезазначені доводи апелянта є неприйнятними.
Є безпідставними доводи апелянта, що перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону № 345 повинен здійснюватися в межах виконання рішення суду у справі № 200/1861/25, оскільки в межах справи № 200/1861/25 розглядалося питання зарахування періодів роботи ОСОБА_1 на основних професіях за Постановою № 202 з розрахунку за кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях 1 рік 3 місяці стажу робіт, зарахування до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоду роботи на провідних професіях з 01.04.2020 по 30.04.2020, в зв'язку з чим пенсійному органу визначено обов'язок призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з 24.02.2025.
Отже, питання розрахунку розміру пенсії, її перерахунку в справі № 200/1861/25 були передчасними і судом не надавалася оцінка цим питанням.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 200/8636/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 200/8636/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 05 травня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 травня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко