КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/3703/26
Провадження № 1-кс/552/790/26
01.05.2026
01 травня 2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави звернувся слідчий СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 з клопотанням, погодженим прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у межах кримінального провадження № 12026170430000329 від 01.05.2026.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні СВ відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170430000329 від 01.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України введено та діє воєнний стан.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 372/нст від 24.12.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія кулеметного взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час досудового розслідування встановлено, що 30.04.2026, в період часу з 08 год 00 хв по 15 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , шляхом злому замку вхідних дверей проник до квартири АДРЕСА_3 , де діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, викрав золоту цепочку вагою 3,59 г, спаяну золотими маленькими камінцями з підвіскою з маленьким камінцем на кінці світлого та прозорого кольору, золоту каблучку вагою 1,5 г, золотий хрестик вагою 1,5 г, золоту ладанку вагою близько 2 г на загальну суму 41 200 грн, планшет чорного кольору марки «Samsung SM-Х115» вартістю 7000 грн, павербанк Носо J111D Smart charge 50000mAh вартістю 2575 грн та колекційні сувенірні монети у кількості 15 штук номіналом 10 грн.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
01.05.2026 слідчою СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором, згідно вимог ст.ст. 42, 276-279 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За наведених обставин слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме без застосування вказаного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування наявності ризиків слідчий ствердив, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за скоєння якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення, останній не має міцних соціальних зв'язків, є особою, яка самовільно залишила місце несення військової служби, не має джерел до існування. ОСОБА_4 неодноразово вчиняв корисливі злочини, не має стабільного грошового забезпечення.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пред'явлену йому підозру визнав повністю, не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У свою чергу, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, що передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці обставини, за приписами статті 178 КПК України, визначаються через оцінку: 1) вагомості доказів для підозри; 2) тяжкості можливого покарання; 3) віку та стану здоров'я; 4) міцності соціальних зв'язків (місце проживання, наявність родини, утриманців тощо); 5) наявності місця роботи або навчання; 6) репутації; 7) майнового стану; 8) наявності судимостей; 9) дотримання умов запобіжного заходу; 10) наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого правопорушення; 11) розміру майнової шкоди чи доходу, вагомості доказів цього.
У практиці ЄСПЛ (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: витягом з ЄРДР від 01.05.2026 (а.с. 6); рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 (а.с. 7-8); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.04.2026, згідно якої 30.04.2026, в період часу з 08 год 00 хв по 15 год 00 хв невідома особа шляхом вільного доступу та таємним шляхом здійснила з квартири АДРЕСА_4 крадіжку золотих прикрас, а саме: золотої цепочки вагою 3, 59 г, золотої каблучки вагою 1,5 г, золотої ладанки вагою близько 2 г, відрізок із золотої цепочки із застібкою, планшету «Samsung SM-Х115» вартістю 7000 грн, павербанку Носо J111D Smart charge 50000mAh вартістю 2575 грн та колекційних сувенірних монет кількості 15 штук номіналом 10 грн (а.с.9-10); протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_5 (а.с.12-14); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 01.05.2026, згідно якого вона повідомила про дану подію дізналася від сина, коли приїхала додому то побачила зламану дверну ручку, яка лежала біля дверей на підлозі та побачила отвір в замку, зайшовши до квартири побачила, що в неї пропали золоті прикраси та побутові речі (а.с.17-18); протоколами допиту свідків (а.с.19-28), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.05.2026, згідно якого, 30.04.2026 перебуваючи у мікрорайоні Сади-1 у м. Полтаві, у після обідній час, він познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_9 (на вигляд близько 50 років), якого раніше не знав, але впізнати зможе. В ході спілкування ОСОБА_10 попрохав, щоб він заклав до ломбарду ювелірні вироби, пояснивши, це тим що в нього відсутні документи та на даний час потрібні кошти, за що пообіцяв винагороду, на що він погодився та попрямував до ломбарду "Імперіал", за адресою м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 9. За них отримав кошти, близько 23 000 гривень, котрі передав ОСОБА_10 (а.с. 30-31); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з ОСОБА_8 від 01.05.2026, згідно якого останній заявив, що під № 3 впізнає малознайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_9 (а.с.30-34), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.05.2026, який повідомив, що має в користуванні квартиру за адресою АДРЕСА_1 , котра оформлена на його тітку. Починаючи з 10 листопада 2025 року до 10 травня 2026 року, відповідно до договору оренди здавав вказану квартиру ОСОБА_12 , але приїхавши до даної квартири 01.05.2026, дізнався, що ОСОБА_13 на даний час не проживає в даній квартирі, а почав здавати її в оренду подобово, на даний час в ній проживає ОСОБА_4 , до котрого прийшли працівники поліції, з метою проведення обшуку за вищевказаною адресою, через те що останній вчинив ряд крадіжок (а.с. 35), протоколом проведення обшуку від 01.05.2026 (а.с. 36-42) та інформацією щодо ОСОБА_4 (а.с. 46-70).
Вказані документи, на переконання слідчого судді, можуть свідчити про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто підозри у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Наявні у матеріалах досудового розслідування докази, на переконання суду, пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з подією кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом».
Щодо доведеності наявних ризиків, суд зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що саме по собі не виключає можливості його ухилення від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на характер інкримінованого діяння та особу підозрюваного, суд встановлює наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
По-перше, встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за скоєння якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Останній не має міцних соціальних зв'язків, джерел до існування, що в свою чергу може підштовхнути його до вчинення інших злочинів. ОСОБА_4 особа, яка самовільно залишила військову частину та підозрюється у вчиненні злочину з високим рівнем суспільної небезпеки, а тому підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню ним нових злочинів.Такі обставини свідчать про можливу схильність підозрюваного до ухилення від кримінальної відповідальності, а у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу - до зміни місця проживання, що унеможливить проведення слідчих дій та виконання процесуальних рішень.
По-друге, наявний ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Підозрюваний ОСОБА_4 , знайомий із свідком ОСОБА_8 , а також знає інших свідків. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може впливати на зазначених осіб з метою зміни або відмови від раніше наданих показань, що створить перешкоди встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення.
По-третє, наявний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Підозрюваний ОСОБА_4 є неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, та не має легальних джерел для існування.
З огляду на сукупність установлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки такі заходи не забезпечать належного процесуального контролю та не запобігатимуть зазначеним ризикам.
Крім того, підозрюваний підлягає постійному контролю, з метою запобігання переховуванню, впливу на свідків та вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вирішуючи у цьому випадку застосування запобіжного заходу з визначенням розміру застави, слідчий суддя оцінює потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчим суддею щодо підозрюваного визначається розмір застави 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 520 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, що буде адекватним рівню суспільної небезпеки інкримінованих посягань, який на день обрання запобіжного заходу раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, міцних соціальних зв'язків немає.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183-186, 193-194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк 60 днів до 29 червня 2026 року включно, взявши його під варту в залі судового засідання, з альтернативою внесення застави в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299 520 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали. Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання покладених обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні, коло яких буде письмово повідомлено стороною обвинувачення (слідчим, прокурором) підозрюваному ОСОБА_4 ;
4) здати на зберігання слідчому (прокурору) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії запобіжного заходу обчислювати з моменту взяття під варту.
Термін дії ухвали до 29 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 04.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1