Справа № 760/22446/23 Головуючий у суді І інстанції Ішуніна Л.М.
Провадження № 22-ц/824/9304/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про поновлення строку на апеляційне оскарження
та залишення апеляційної скарги без руху
05 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору довічного утримання,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 16 березня 2026 року відповідачка звернулася з апеляційною скаргою із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення отримано відповідачкою лише 12 березня 2026 року.
Зважаючи, що наведені вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та узгоджуються з процесуальними нормами закону, апеляційний суд, з огляду на принцип забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Проте апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме не в повній мірі оплачена судовим збором.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць в 2023 році у відповідності до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складав 2 684,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду юридичною особою установлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу змісту позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що позивачка заявила вимогу про розірвання договору довічного утримання, яка за своєю правовою природою є немайновою, а також вимогу про застосування наслідків розірвання такого договору шляхом повернення у її власність квартири. Незважаючи на спосіб формулювання другої вимоги, вона спрямована на відновлення права власності на конкретне нерухоме майно, що має визначену вартість, а отже є майновою.
З огляду на викладене, судовий збір при зверненні до суду першої інстанції підлягав сплаті як за одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна.
Оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги визначається виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, особа, подаючи апеляційну скаргу на рішення суду зобов'язана сплачувати судовий збір, враховуючи правильну правову кваліфікацію позовних вимог, тобто як за вимогу майнового та немайнового характеру.
Ураховуючи категорію спору, характер задоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги, розмір судового збору в даному випадку становить 17 927,06 грн ((1 073,60 / немайнова вимога / + 10 877,77 / майнова вимога) / х 150 %).
Оскільки при зверненні з апеляційною скаргою відповідачкою було надано платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 3 220,80 грн, то їй необхідно доплатити ще 14 706,26 грн судового збору.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с ОСОБА_1 на рішення від 25 вересня 2025 року по справі № 760/22446/23, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб