Справа № 526/354/26
Провадження № 3/526/181/2026
28 квітня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І
з участю адвоката Гусаренка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Свобода, Берегівського р-ну, Закарпатської обл., громадянка України, одружена, ФОП « ОСОБА_2 », ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за ст. 1224, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
3 лютого 2026 року в період часу з 16 год. 05 хв. по 17 год в м. Гадяч по вул.Гетьманська,13 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Форд Фокус, д.н.з НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль марки Nissan Rogue, днз НОМЕР_3 , що стояв, власником якого є ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.9 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що після закінчення роботи на власному автомобілі від'їжджала від магазину АТБ заднім ходом, було слизько, однак вона не відчула зіткнення з іншим транспортним засобом, тому поїхала додому. Через деякий час до неї зателефонував ОСОБА_3 та повідомила, що вона пошкодила її автомобіль. В телефонному режимі вони домовились, що вона відшкодує їй добровільно весь необхідний ремонт. В цей час під'їхали працівники поліції та повідомили їй, що вона вчинила ДТП та покинула місце події. Вона в свою чергу стала запевняти поліцейських, що вона не знала про наїзд на інший автомобіль, однак вони не реагували, відвезли її до райвідділу, де відносно неї склали три протоколи. Згодом їй стало відомо, що хтось із співробітників поліції був очевидцем ДТП і викликав поліцію. Вона залагодила відносини з ОСОБА_4 , заплативши кошти за ремонт автомобіля.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 пояснив суду, що в діях ОСОБА_1 немає складу правопорушень, оскільки була порушена процедура фіксування даних подій. На лінію 102 ніхто не звертався, заявником був поліцейський ОСОБА_6 більше ніж через годину після даних подій, схема ДТП складена з порушенням: на ній вказано автомобіль Форд, якого взагалі не було на місці. Стосовно зникнення з місця ДТП відзначив, що дане правопорушення характеризується прямим умислом. ОСОБА_1 не знала, що вона ненароком зачепила інший автомобіль, пошкодження на якому були незначні і поїхала додому. Даний факт вона пов'язує зі складними погодними умовами. На даний час зі ОСОБА_4 всі питання залагоджено.
Поліцейський сектору реагування ОСОБА_7 суду пояснив, що 03.02.2026 заступник начальника поліції став свідком ДТП біля магазину АТБ та зорієнтував їх по номеру т/з, що поїхав з місця ДТП. Через планшет встановили особу - ОСОБА_1 , що поїхала з місця події та за встановленою адресою приїхали до неї додому, де до них в стані сп'яніння вийшла жінка, якій вони повідомили про ДТП, потім забрали її, приїхали до приміщення відділу поліції, де склали протоколи за ст. 124 та 122-4 КУпАП.
Заступник начальника ВП №1 ОСОБА_8 суду пояснив, що був свідком ДТП, яке сталося білямагазину АТБ, що по вул. Гетьманській в м. Гадяч, так як знаходився на тротуарі біля магазину на відстані 20-30 м від місця події. Бачив, як автомобіль Форд червоного кольору рухався заднім ходом, здійснив наїзд на автомобіль темного кольору, водій зупинився і поїхав вперед. В телефонному режимі він зорієнтував особовий склад про ДТП, які його відпрацювали
Поліцейський СРПП ОСОБА_6 суду повідомив, що 03.02.2026 перебував на чергуванні разом з ОСОБА_7 , до нього надійшло повідомлення, що автомобіль Форд-Фокус здійснив наїзд на припаркований автомобіль напроти магазину АТБ і залишивши місце ДТП та поїхав у невідомому напрямку. Вони знайшли автомобіль біля дому, там до них вийшла жінка, якій вони повідомили, що вона вчинила ДТП, на що та повідомила, що намагалася з власницею автомобіля залагодити провину, але та була обурена і відмовилася. Приїхали до приміщення райвідділу поліції, куди прийшла і власниця автомобіля, яка відмовилася давати пояснення. Була складена схема ДТП і адміністративні матеріали.
Крім вказаних свідчень вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, рапортом оперативного чергового ВП №1 м. Гадяч, рапортом заступника ВП ОСОБА_8 , який був очевидцем даних подій, зафіксованими пошкодженнями на обох транспортних засобах та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, зокрема п. 10.9 ПДР.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
В об'єднаній справі, згідно протоколу серії ЕПР1 №582306 ОСОБА_1 також інкримінується, що вона 03.02.2026 о 16.05 в м. Гадяч по вул.Гетьманська,13, керуючи автомобілем Форд Фокус, днз НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснила наїзд на автомобіль Nissan Rogue, днз НОМЕР_3 , що стояв, після чого місце події залишила, чим порушила п.п. 2.10 а ПДР.
З даного приводу ОСОБА_1 суду пояснила, що того дня на парковці біля магазину прогріла машину, здала назад, не відчула ні поштовху, ні удару, так як гучно грала музика і була ожеледь, виїхала з парковки і поїхала додому. Перебуваючи вдома, до неї приїхала поліція, яка повідомила про ДТП і запросила проїхати з ними. Їй стало відомо, що хтось із співробітників поліції був очевидцем ДТП і викликав поліцію. Оскільки вона не знала, що вчинила ДТП, тому в неї не було підстав зупинятися, винною себе не визнає.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до ст.122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП в діях особи має бути наявний склад даного адміністративного правопорушення.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єкт - спеціальний (водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто водій, усвідомлюючи, що він причетний до ДТП, в порушенням вимог ПДР України, з метою приховання фактів причетності до ДТП залишає місце події. У даному випадку в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 , виїжджаючи з парковки зовсім на незначній швидкості, не відчула моменту зіткнення, що також підтверджується незначними пошкодженнями транспортних засобів.
Відтак, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи факт своєї участі у ДТП, залишила місце ДТП. Відповідно умислу на вчинення даних правопорушень вона не мала.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17 згадує, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).
Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, провадження по справі за ст. 1224 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст. 401, 36, 1224, 124, 221, 283, 284 КУпАП, суд
визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 680 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 1224 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Повний текст постанови проголошено 01.05.2026 о 15.30.
Суддя: Л. В. Максименко