1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Верхньоторецьке, Ясинуватського району, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1326 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 412 928 грн. до підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 31 травня 2026 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1326 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 412 928 грн. та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними, під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Звертає увагу на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та завдану кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у розмірі 4 414 434, 60 грн.
На думку прокурора, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінкуОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024102100000014,відомості про яке 17 червня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
31 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
02 квітня 2026 року старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , із визначенням застави у розмірі 1326 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 412 928 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року у задоволенні клопотання відмовлено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 31 травня 2026 року.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 183 КПК України, суд повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке застосування можливе.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні прокурора підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитанопідозрюваного, заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При прийнятті рішення, слідчий суддя врахував положення ч. 1 ст.183 КПК України, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки та майновий стан, та дійшов обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м?якого запобіжного заходу.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, про відсутність передбачених ст. 183, ст. 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
При цьому, врахувавши наявність доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, характер та обставини кримінального правопорушення, обґрунтованості наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважав наявними всі підстави для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а також покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Слідчий суддя вирішуючи, який запобіжний захід застосувати до ОСОБА_6 врахував наявність доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, характер та обставини кримінального правопорушення, обґрунтованості наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, особу підозрюваного, та вважав за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який в повній мірі зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотанням ризикам та гарантувати виконання підозрюваним покладних на нього обов'язків.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що наявні достатні правові підстави для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу, неможливо.
Доводи сторони обвинувачення про обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при постановленні оскаржуваної ухвали.
Твердження прокурора про те, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначених у клопотанні ризикам, є непереконливими з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження даних про неналежну поведінку підозрюваного. Не надано таких даних прокурором і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів провадження не вбачається.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Унікальний номер справи 752/17376/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/4042/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.182 КПК України