Справа №757/54600/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1630/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
27 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000532 від 16.06.2022 та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження, користування, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрованої за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною Поліцією Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, судом помилково зроблено висновок про відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом матеріали кримінального провадження не містять.
Апелянт вказує на те, що неможливо приховати або пошкодити чи знищити земельну ділянку, на яку накладено арешт, що підтверджує порушення слідчим суддею норм КПК при прийнятті оскаржуваної ухвали.
ОСОБА_6 не є підозрюваною в даному кримінальному провадженні. В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею встановлено, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, була придбана ОСОБА_10 та в подальшому подарова своїй дружині ОСОБА_6 , що в свою чергу вказує на наявність фактору добросовісного набувача.
Слідчим суддею не враховано й той факт, що на арештованій земельній ділянці ОСОБА_6 , за власний кошт побудувала будинок в якому й проживає на даний час разом зі своїми дітьми, що фактично унеможливлює виконання ухвали у вигляді заборони на користування земельною ділянкою.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, про те, що з вказаною ухвалою ОСОБА_6 було ознайомлено 16.12.2025 року старшим оперуповноваженим в ОВС ДСР Національної поліції України підполковником ОСОБА_11 .
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022000000000532 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 190 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 04.11.2025 прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000532 від 16.06.2022, із забороною відчуження, розпорядження, користування, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрованої за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що на території м. Києва та Київської області функціонує злочинна організація, до складу якої входять колишні та діючі посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Київській області, приватні нотаріуси, державні реєстратори та фізичні особи, члени яких вступили в злочинну змову та здійснили незаконне привласнення державної власності, а саме особливо цінних земель - земель лісового фонду на території Київської області, а також земель комунальної та державної власності на території Бучанського, Обухівського, Фастівського та Васильківського районів Київської області.
Зокрема, учасниками злочинної організації здійснено незаконне привласнення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222457401:02:005:0169, 3222481600:02:005:0140, 3222481601:01:051:0051, 3222481601:01:050:0029, 3222481601:01:052:0226, 3222481600:02:005:0164, 3222481601:01:052:0015, 3222481600:02:005:0153, 3222481601:01:051:0013, 3222481601:01:052:0086, 3222481601:01:052:0087, 3222481601:01:052:0130, 3222481601:01:052:0131, 3222481601:01:052:0123, 3222481601:01:052:0114, 3222481601:01:052:0115, 3222481601:01:052:0133, 3222481601:01:052:0134, 3222481601:01:052:0135, 3222481601:01:052:0127, 3222481601:01:052:0129, загальною площею 1,5 га, розташованих на території Гатненської сільської ради Київської області за наступних обставин.
22.01.2024 відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 29.12.2023, розробленої ТОВ «Інститут управління нерухомим майном», сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_12 , за замовленням ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 100863, виданого 15.03.1999 Чабанівською селищною радою народних депутатів Київської області, земельній ділянці площею 0,0995 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», було присвоєно кадастровий номер 3222457401:02:005:0169, тобто внесено відомості до Національної кадастрової системи.
12.02.2024 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради ОСОБА_14 , за зверненням ОСОБА_13 , на підставі вищезазначеного державного акта, здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222457401:02:005:0169, загальною площею 0,0995 га.
21.02.2024 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_15 посвідчено договір купівлі-продажу (серія та номер: 250), на підставі якого зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_13 до ОСОБА_10
02.08.2024 тим самим нотаріусом ( ОСОБА_15 ) посвідчено договір дарування (серія та номер: 1120), на підставі якого ОСОБА_10 передав право власності на ділянку ОСОБА_6 .
22.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 посвідчено договір купівлі-продажу (серія та номер: 4554), згідно з яким зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_17 .
У ході вивчення документального походження права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:005:0140, встановлено, що первинною підставою для реєстрації права власності виступає державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №100863, виданий 15.03.1999 Чабанівською селищною радою народних депутатів Київської області, на ім'я ОСОБА_13 , щодо ділянки площею 0,0995 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Водночас, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначений державний акт не видавався і не реєструвався, а тому є підробленим. При цьому, його реквізити було використано як базову підставу для подальших нотаріальних дій.
Таким чином, весь правовий ланцюг, що випливає з вказаного акта, може бути визнаний таким, що базується на недійсних документах, а відомості, внесені на його підставі до ДЗК та ДРРП, - недостовірними.
22.09.2015 Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ «ЕКЕР», землевпорядник - ОСОБА_18 , за замовленням ОСОБА_19 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,2397 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гатненська сільська рада, АДРЕСА_6, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Присвоєно кадастровий номер 3222481600:02:005:0140.
14.02.2024 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради ОСОБА_14 за заявою ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на підставі договору купівлі-продажу № 1858 від 26.05.2011, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 , зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_13 .
У рамках вивчення походження права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:005:0140 встановлено, що підставою для первинної державної реєстрації прав виступає договір купівлі-продажу № 1858 від 26.05.2011, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_20 .
20.02.2024 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_15 укладено іпотечний договір № 242, згідно з яким предметом іпотеки виступила земельна ділянка 3222481600:02:005:0140. Іпотекодержателем виступила ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зобов'язання за договором позики - 2 679 929 грн, строк повернення - 20.07.2024.
31.10.2024 на підставі заяви про набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_6 набула право власності на ділянку, про що зареєстровано нотаріусом ОСОБА_15 .
22.01.2025 приватним нотаріусом ОСОБА_15 на підставі поділу об'єкта нерухомого майна (відомості ДРРП № 76847314) зареєстровано припинення існування ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:005:0140, у зв'язку з її поділом. Об'єкт позначено як «закритий».
22.01.2025 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_15 , на підставі технічної документації та заяви іпотекодержателя ОСОБА_6 , здійснено реєстрацію припинення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:005:0140, площею 0,2397 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення - «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку». Підстава - поділ об'єкта нерухомого майна після звернення стягнення в порядку іпотеки.
05.11.2024 сектором ведення Державного земельного кадастру Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки, розробленої ФОП ОСОБА_21 , було сформовано земельну ділянку площею 0,0579 га, з кадастровим номером 3222481601:01:052:0127, місце розташування: Київська область, Фастівський район, с. Гатне, АДРЕСА_7, цільове призначення: «02.01».
12.04.2025 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 зареєстровано право власності на ділянку 3222481601:01:052:0127 за ОСОБА_22 на підставі договору купівлі-продажу № 749 від 12.04.2025.
18.02.2025 відділом № З ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на підставі технічної документації ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» ( ОСОБА_23 ), зареєстровано земельну ділянку площею 0,1818 га з кадастровим номером 3222481601:01:052:0129, замовник - ОСОБА_6
01.03.2025 на підставі договору купівлі-продажу № 200, посвідченого нотаріусом ОСОБА_24 , право власності на ділянку 0129 набуто у частках: ОСОБА_25 - 14/25 та ОСОБА_26 - 11/25.
04.03.2025 укладено договір про поділ спільного майна (нотаріус - ОСОБА_24 ).
20.03.2025 ГУ Держгеокадастру у Рівненській області зареєструвало три нові ділянки:
- 3222481601:01:052:0133 - 0,0130 га - власник: ОСОБА_26 ;
- 3222481601:01:052:0134 - 0,0707 га - власник: ОСОБА_26 ;
- 3222481601:01:052:0135 - 0,0981 га - власник: ОСОБА_25
21.03.2025 державним реєстратором Бучанської РДА ОСОБА_27 здійснено реєстрацію права власності на всі три новоутворені ділянки.
14.08.2023 Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.08.2023, розробленої ТОВ «Інститут управління нерухомим майном» (виконавець - ОСОБА_12 ), за замовленням ОСОБА_13 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 100968 від 05.04.2002, виданого на підставі цивільно-правового договору № 3-2537 від 16.01.2002, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1195 га, кадастровий номер: 3222481601:01:051:0051, цільове призначення: «02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку», місце розташування: Київська область, Фастівський район, АДРЕСА_5.
Водночас, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначений державний акт не видавався і не реєструвався, а тому є підробленим. При цьому, його реквізити було використано як базову підставу для подальших нотаріальних дій.
04.10.2023 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу ОСОБА_28 , на підставі витягу з ДЗК, здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_13 реєстраційний номер об'єкта: 2807496832224.
26.06.2024 тим же об'єктом речових прав встановлено право власності за ОСОБА_29 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі іпотечного договору № 1811 від 04.10.2023, укладеного з ОСОБА_13 . Вартість предмета іпотеки становила 1 012 000 грн., а сума основного зобов'язання - 1 610 350 грн. Строк виконання - 04.02.2024. У витягу зазначено, що документ про набуття права ОСОБА_30 втрачено.
30.07.2024 - право власності на підставі договору дарування № 1102, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_15 , переходить до ОСОБА_10
02.08.2024 - договір дарування № 1119, той самий нотаріус ( ОСОБА_15 ): ОСОБА_10 передає ділянку ОСОБА_6
25.10.2024 - на підставі договору дарування № 2425, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_28 , право власності переходить до ОСОБА_31 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), громадянина України.
08.01.2024 Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 15.12.2023, розробленої ПП «Єдиний центр» (виконавець - ОСОБА_32 ), за замовленням ОСОБА_33 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1203 га, кадастровий номер 3222481601:01:050:0029, місце розташування: АДРЕСА_3 , цільове призначення: «02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку».
Підставою для оформлення права власності слугував державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 100969 від 05.04.2002, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, на підставі цивільно-правового договору № 2-1893 від 16.01.2002.
Водночас, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначений державний акт не видавався і не реєструвався, а тому є підробленим. При цьому, його реквізити було використано як базову підставу для подальших нотаріальних дій.
05.03.2025 державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_34 зареєстровано право власності за ОСОБА_33 на підставі вищезазначеного державного акта.
14.03.2025 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_35 , на підставі договору купівлі-продажу № 102, посвідченого того ж дня, було зареєстровано перехід права власності до ОСОБА_10 . Право власності зареєстровано 14.03.2025.
22.09.2015 Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ «ЕКЕР», землевпорядник - ОСОБА_36 , за замовленням ОСОБА_37 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1503 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Присвоєно кадастровий номер: 3222481601:01:052:0226.
14.02.2024 державним реєстратором ОСОБА_14 (Маловільшанська сільська рада, Київська обл.), на підставі договору купівлі-продажу № 1856 від 26.05.2011, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 , було зареєстровано право власності на ділянку за ОСОБА_29
17.09.2024 у зв'язку з наміром поділу об'єкта нерухомого майна, право власності на вказану ділянку припинено. Підстава - поділ, зафіксований приватним нотаріусом ОСОБА_15 (Фастівський районний нотаріальний округ, Київська обл.), індексний номер рішення: 75137419.
12.09.2024 Відділом № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу, розробленої ФОП ОСОБА_21 , зареєстровано дві нові земельні ділянки:
- 3222481601:01:052:0114 - площа 0,0752 га витяг з ДЗК 0114;
- 3222481601:01:052:0115 - площа 0,0751 га витяг з ДЗК 0114.
19.09.2024 обидві ділянки зареєстровані у власність ОСОБА_29 . Того ж дня вони були передані за договорами дарування ОСОБА_10 , що підтверджено нотаріусом ОСОБА_15
24.02.2025 у зв'язку з об'єднанням ділянок № 0114 і № 0115, їх існування припинено. На їх основі створено нову земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:052:0123, площа 0,1503 га, місце розташування: АДРЕСА_4 .
Реєстрація права власності за ОСОБА_10 - приватним нотаріусом ОСОБА_15 , індексний номер рішення: 77489168.
24.02.2025 -30.05.2025 відбулося повторне поділ ділянки на дві нові:
- 3222481601:01:052:0130 - площа 0,0751 га;
- 3222481601:01:052:0131- площа 0,0752 га.
Згідно з інформацією з ДЗК від 30.05.2025, ці ділянки зареєстровані на підставі технічної -документації ФОП ОСОБА_21 ; землевпорядник - ОСОБА_21 , сертифікат № 011713 від 11.07.2014.
22.09.2015 Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ «ЕКЕР», землевпорядник - ОСОБА_38 , за замовленням ОСОБА_39 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1206 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Присвоєно кадастровий номер: 3222481600:02:005:0164.
14.02.2024 державним реєстратором Маловільшанської сільської ради ОСОБА_14 , на підставі договору купівлі-продажу № 1724 від 04.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_40 , було зареєстровано право власності на вказану ділянку за ОСОБА_41 .
У рамках вивчення походження права на вказану земельну ділянку встановлено, що договору купівлі-продажу № 1724 від 04.04.2012, посвідченого нотаріусом ОСОБА_40 , у реальності не існувало, що свідчить про фальсифікацію правочину, на підставі якого вперше зареєстровано право власності за ОСОБА_41 . Отже, право власності набуте з порушенням закону, а весь подальший ланцюг правочинів і державних реєстрацій має сумнівну правову силу.
08.03.2024 державним реєстратором ОСОБА_42 (Бородянська селищна рада, Київська область), на підставі заяви на поділ об'єкта нерухомого майна та документації, що підтверджує факт виконання умов правочину, було зареєстровано припинення існування земельної ділянки 3222481600:02:005:0164 у зв'язку з її поділом. Об'єкт позначено як «закритий».
У результаті поділу було сформовано що найменше дві нові ділянки:
- 3222481601:01:052:0086, площею 0,0557 га, за адресою: АДРЕСА_3 , державна реєстрація здійснена 07.03.2024 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання, розробленої ФОП ОСОБА_21
08.03.2024 - реєстратором ОСОБА_42 право власності на ділянку 3222481601:01:052:0086 зареєстровано за ОСОБА_43 , однак 30.03.2024 ділянка була відчужена за договором купівлі-продажу № 205, посвідченим нотаріусом ОСОБА_35 (Обухівський РНО), на користь ОСОБА_10 .
05.04.2024 - нотаріусом ОСОБА_15 , згідно з договором дарування частки з одночасним визначенням частки нетитульного співвласника, право власності зареєстровано за ОСОБА_6 , що підтверджено рішенням № 72453623.
Аналогічно, на основі інших частин тієї ж вихідної ділянки сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, площею 0,0649 га, цільове призначення і локація аналогічні.
Власність пройшла такий самий ланцюг: ОСОБА_44 > ОСОБА_10 > ОСОБА_6 , відповідно до договорів купівлі-продажу № 204 та дарування № 370, посвідчених ОСОБА_35 та ОСОБА_15 , відповідно.
21.12.2021 Відділом № 1 Управління у Куп'янському районі, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Інститут управління нерухомим майном», землевпорядник - ОСОБА_12 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1201 га, за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Присвоєно кадастровий номер: 3222481601:01:052:0015.
Право власності було зареєстровано за ОСОБА_45 на підставі: рішення Гатненської сільської ради від 15.02.1994 та державного акта на право власності на землю І-КВ 100985 від 12.11.2001.
Водночас, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначений державний акт не видавався і не реєструвався, а тому є підробленим. При цьому, його реквізити було використано як базову підставу для подальших нотаріальних дій.
28.12.2021 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу ОСОБА_46 , на підставі договору купівлі-продажу № 68, право власності зареєстровано за ОСОБА_29 .
26.06.2023 між ОСОБА_29 (іпотекодавець) та ОСОБА_43 (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 1262, що забезпечував позику 30 000 доларів США. Договір зареєстровано нотаріусом ОСОБА_47 . Було накладено заборону на відчуження, яка припинена 21.11.2023 на підставі заяви про повний розрахунок.
11.10.2023 право власності переходить до ОСОБА_48 , нотаріус - ОСОБА_49
23.11.2023 ділянка відчужена на користь ОСОБА_50 , договір купівлі-продажу №1157, нотаріус - ОСОБА_51
16.12.2024 оформлено повторний договір купівлі-продажу № 2177 між тією ж стороною, нотаріус - знову ОСОБА_51
21.09.2015 Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ТОВ «ЕКЕР», землевпорядник - ОСОБА_18 , за замовленням ОСОБА_52 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1203 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гатненська сільська рада, АДРЕСА_6, з цільовим призначенням - присадибна. Присвоєно кадастровий номер: 3222481600:02:005:0153.
02.10.2020 державним реєстратором ОСОБА_53 (Гостомельська селищна рада) на підставі рішення Гатненської сільської ради № 21 від 21.05.2015 зареєстровано право власності на цю ділянку за ОСОБА_54
07.10.2020 право власності було перереєстровано на ОСОБА_29 на підставі договору купівлі-продажу № 640, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_55 (Бучанський РНО).
17.10.2020 ділянка продана ОСОБА_56 за договором купівлі-продажу № 1450, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_57 , Бучанський РНО.
У ДЗК первинним зареєстрованим власником є ОСОБА_58 , реєстрація 2015 року. У ДРРП її право відсутнє повністю, що суперечить принципу єдності та безперервності правового ланцюга.
Реєстрація ОСОБА_59 за рішенням сільської ради без реєстрації попереднього переходу права.
В ДРРП відсутні дані про правочин чи інший передавальний акт між ОСОБА_60 та ОСОБА_54 , хоча такий перехід мав би передувати купівлі-продажу. Це свідчить про пропуск ланки у правовстановлюючому ланцюгу.
Потенційне використання фіктивного або нечинного рішення органу місцевого самоврядування.
Вказане рішення № 21 від 21.05.2015 використане для первинної реєстрації за ОСОБА_54 вже після того, як у ДЗК було зареєстровано ділянку за ОСОБА_60 , що викликає сумнів у дійсності або правомірності такого рішення.
22.08.2021 відділом у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Київською обласною філією Центру ДЗК, землевпорядник - ОСОБА_61 , було зареєстровано земельну ділянку площею 0,1526 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).
Присвоєно кадастровий номер: 3222481601:01:051:0013.
Право власності було зареєстровано за ОСОБА_62 на підставі: рішення Гатненської сільської ради XVII сесії XXI скликання від 21.06.1994, державного акта на право власності на землю І-КВ 100986 від 05.04.2001.
Водночас, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначений державний акт не видавався і не реєструвався, а тому є підробленим. При цьому, його реквізити було використано як базову підставу для подальших нотаріальних дій.
10.09.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_63 (Київський міський нотаріальний округ), на підставі договору купівлі-продажу № 1188, було зареєстровано право власності на вказану ділянку за ОСОБА_29 , що зафіксовано у Державному реєстрі речових прав індексним номером рішення 60296998.
Земельну ділянку з кадастровим номером: 3222481601:01:051:0013 поділено на земельні ділянки 3222481601:01:051:5813 площею: 0.0763 га та 3222481601:01:051:5814 площею 0.0763.
10.12.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 2410 від 10.12.2021 посвідченого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_64 зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222481601:01:051:5814 від ОСОБА_29 до ОСОБА_65 РНОКПП НОМЕР_5 .
10.12.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 2410 від 10.12.2021 посвідченого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_64 зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222481601:01:051:5813 від ОСОБА_29 до ОСОБА_66 РНОКПП НОМЕР_6 .
У результаті аналізу вищевказаних кейсів реєстрацій, набуття та трансформацій прав на земельні ділянки з різних кадастрових номерів на території Київської області, встановлено наявність стійкої організованої схеми протиправної легалізації майнових прав шляхом використання підроблених документів, фіктивних нотаріальних дій, технічної документації сумнівного походження та дій реєстраторів і нотаріусів, що сприяють приховуванню незаконного походження первинного права.
Враховуючи вищевикладене, було встановлено, що учасниками злочинної організації шахрайським способом було незаконно привласнено землі державної власності, загальною площею 1,5 га, чим заподіяно шкоду державі в особливо великому розмірі.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087.
04.11.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження, користування, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрованої за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12022000000000532 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 190 КК України та накладаючи арешт на майноіз забороною відчуження, розпорядження, користування, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрованої за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дослідивши надані матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, прийшов до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя врахував й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставинами кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, атакож з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №12022000000000532 від 16.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 190 КК України, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання та відношення до ньогоземельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:052:0087, загальною площею 0,0649 га, на праві приватної власності зареєстрованої за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка відповідно до постанови від 31.10.2025 слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_67 , визнана речовим доказом (арк. 64-73), яка всупереч твердженням апелянта наявна в матеріалах клопотання, які його обґрунтовують, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4