Справа № 279/910/26
Номер рядка звіту 38
Провадження № 2/279/1262/26
"05" травня 2026 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДеалФінансГруп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 18.08.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів в кредит №6542642, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 9000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 0,95% за кожен день користування крдитом, комісія складає 17,25% від суми кредиту. ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" свої зобов'язання за Договором виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 . 16.09.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу № 16/09/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання коштів в кредит №6542642 від 18.08.2025р. Оскільки, відповідач порушила умови договору має заборгованість в розмірі 22833,00 грн., з яких: 9000,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 7780,50 грн. сума заборгованості по процентах, 1552,50 грн. сума заборгованості за комісією та 4500,00 сума заборгованості за пенею/неустойкою. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. Про розгляд справи суд повідомляв відповідача за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 18.08.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів в кредит №6542642, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 9000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 0,95% за кожен день користування крдитом, комісія складає 17,25% від суми кредиту. Кошти надаються безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 .
Договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис однораховим ідентифікатором.
Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 9000,00 грн. (а.с.10).
16.09.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу № 16/09/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання коштів в кредит №6542642 від 18.08.2025 р..
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст.626 ЦК України). Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оскільки, відповідач порушила умови договору станом на 21.01.2026 має заборгованість в розмірі 16780,00 грн., з яких: 9000,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 7780,50 грн. сума заборгованості по процентах, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.5).
При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії, так як, вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Щодо позовних вимог про стягнення пені/неустойки, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.
Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід зазначити, що нарахування пені/неустойки, проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача пені/неустойки, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов'язань за ним судом не оцінюється.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (0,73%).
Також з відповідача підлягають стягненню витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн., так як вони підтверджені договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, витягом з акту, актом приймання-передачі справ платіжною інструкцією, ордером на надання правничої допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат,критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерії реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором про надання коштів в кредит №6542642 від 18.08.2025 в розмірі 16780 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн., станом на 21.01.2026 р..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" 1943 (одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 55 коп. судових витрат зі сплати судового збору та 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", адреса місця знаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3, Київська область, ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Невмержицька О.А.