Справа № 296/11838/25
2/296/884/26
04 травня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. Представник ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) - Поляков О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-9640110 від 23.02.2024 в розмірі 42 164,40 грн. Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 23.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора №00-9640110, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 6300 грн. ТОВ «Макс Кредит» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку НОМЕР_2, яка належить відповідачу. У свою чергу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 42 164,40 грн., з яких: заборгованість по кредиту 6300 грн та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 35 864,40 грн.
1.3. Зазначав, що 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9640110. Відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 21.10.2024 до договору факторингу та акту приймання-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідача в сумі 42 164,40 грн., з яких: заборгованість по кредиту 6300 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 35 864,40 грн. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 06.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/11838/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.121).
2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).
2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
2.7. Крім того, відповідач повідомлялася про розгляд справи в порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://kl.zt.court.gov.ua/sud0609/gromadyanam/vukluk_do/1976238) (а.с.163).
2.8. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України).
2.9. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 23.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9640110, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 47555, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.49-58).
3.2. За п. п. 1.2, 1.3 договору, сума ліміту кредитної лінії складає 6000 грн. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів. Дата остаточного повернення кредиту - 17.02.2025.
3.3. Відповідно до п.1.4.1 договору, стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в пункті 1.3 цього договору.
3.4. Згідно п.1.4.2 договору, знижена процентна ставка становить 0,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови оплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1. договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом.
3.5. Також, 23.02.2024 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі №00-9640110 від 23.02.2024 (а.с.35-38).
3.6. Відповідно до довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Макс Кредит», ОСОБА_1 , з яким укладено договір кредитної лінії №00-9640110 від 23.02.2024, ідентифікований ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор 48555 час відправки 23.02.2024 18:41:01, номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с.34).
3.7. Відповідно до інформаційного листа ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024, ТОВ «Макс Кредит» здійснило 23.02.2024 грошовий переказ в розмірі 6 000 грн на банківську карту НОМЕР_2 (а.с.30-33).
3.8. Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260305/43711-БТ від 13.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 не ідентифікований банком, оскільки РНОКПП не належить останньому (а.с.164).
3.9. 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем (а.с.83-88).
3.10. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 та акту прийому-передачі реєстру боржників від 21.10.2024, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до боржника за договором №00-9640110 від 23.02.2024 в сумі 42 164,40 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 6300 грн.; сума заборгованості за відсотками - 35 864,40 грн (а.с.79, 80-82).
3.11. Відповідно до платіжних інструкцій ТОВ «ФК «Ейс» згідно договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Макс Кредит» (а.с.75-78).
3.12. Відповідно до детального розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 42 164,40 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 6300 грн та сума заборгованості за відсотками - 35 864,40 грн (а.с.71, 72-74).
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9640110, за умовами якого сторонами погоджено наступні умови кредитування: сума ліміту кредитної лінії складає 6 000 грн.; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів; дата остаточного повернення кредиту - 17.02.2025, відсоткова ставка - фіксована; стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка становить 0,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
5.2. Також сторонами погоджено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
5.3. Відповідно до інформаційного листа ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024, ТОВ «Макс Кредит» здійснило 23.02.2024 грошовий переказ в розмірі 6 000 грн на банківську карту НОМЕР_2 .
5.4. Разом з тим, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260305/43711-БТ від 13.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 не ідентифікований банком, оскільки РНОКПП не належить останньому.
5.5. Інших доказів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів за договором, позивач не надав.
5.6. Клопотання про витребування доказів судом, які б підтверджували отримання саме відповідачем коштів, позивач також не подав.
5.7. Суд звертає увагу на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
5.8. Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
5.9. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за укладеними договорами.
5.10. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року в справі №278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі №760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року в справі №200/5647/18.
5.11. Матеріалами справи не підтверджується, що ТОВ «Макс Кредит» надало кредитні кошти саме відповідачу за вказаним договором, адже як слідує з інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 не ідентифікований банком, оскільки РНОКПП не належить останньому.
5.12. За вказаних обставин, підстав для стягнення з відповідача заборгованості суд не знаходить.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
місцезнаходження за адресою:
02094, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005,
код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: невідомий
Повне рішення суду складене 04 травня 2026 року
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА