Справа №295/7420/26
1-кп/295/951/26
05.05.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060170000176 від 11.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Прокурор звернулася до суду з даним клопотанням, у якому просить закрити кримінальне провадження № 12016060170000176 від 11.02.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, 11.02.2026 Житомирським РУП № 1 ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060170000176 із правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 307 КК України за фактом того, що ОСОБА_4 із 07.04.2014 утримувався в СІЗО Житомирської УВП № 8, що у м. Житомира, по вул. Ватутіна, 172, де за попередньою змовою з невстановленою особою організував передачу на територію установи протягом 2014-2015 років наркотичних засобів з метою їх подальшого вживання та збуту.
Так, 26.04.2015 близько 13 години ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , за вказівкою останнього у невстановленої слідством особи, незаконно придбала 0,113 грама особливо-небезпечного наркотичного засб «опій ацетельований», який незаконно в подальшому 27.04.2015 у харчовій передачі близько 12 години передала в СІЗО Житомирської УВП № 8, розташованої по вул. Ватутіна, 172 у м. Житомирі, для засудженого ОСОБА_4 .
У судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання бе його участі, просив його задовольнити.
Ознайомившись зі змістом клопотання та матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання за вказаним вище фактом 11.02.2016 внесено відомості до ЄРДР із правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 307 КК України.
Проведеним обсягом слідчих розшукових і процесуальних дій встановити особу, яка скоїла дане кримінальне правопорушення, не представилось можливим. Станом на дату звернення із зазначеним клопотанням до суду, жодній особі у кримінальному провадженні про підозру не повідомлялось.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
За п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину становить десять років.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Аналіз вказаної норми процесуального законодавства свідчить про те, що закриття кримінального провадження можливе виключно за наявності одночасно двох обставин: 1) якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення; та 2) закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Водночас відповідно до ст. ст. 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається через наявність обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, відповідно до ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
За змістом ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.09.2025 по справі № 469/1433/24, провадження № 51-706 км 25 під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що процесуальні та слідчі дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження осіб, причетних до вчинення злочину, не здійснено.
Судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження містяться лише: витяг з ЄРДР № 12016060170000176 від 11.02.2016, рапорт, постанова про визначення підслідності від 21.05.2025, доручення на проведення досудового розслідування від 21.05.2025, постанова про доручення розслідування кримінального провадження групі слідчих від 27.05.2025, постанова про доручення розслідування кримінального провадження групі слідчих від 29.07.2025, постанова про визначення групи прокурорів від 24.05.2025.
Таким чином, досудове розслідування у рамках даного кримінального провадження не здійснювалося належним чином та не вживалися у повному обсязі дії на виконання обов'язку, встановленого статтею 92 КПК України, з моменту внесення відомостей до ЄРДР за ч. 2 ст. 307 КК України
З 11.02.2016 фактично не проведено жодних слідчих (розшукових) та процесуальних дії, в тому числі спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню стороною обвинувачення в кримінальному провадженні, встановлення осіб, причетних до скоєного злочину, не вжито обов'язкових та необхідних заходів щодо збирання доказів і забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, підстави вважати досудове розслідування всебічним, повним та ефективним відсутні, а твердження прокурора про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, є передчасним і не відповідатиме завданням та загальним засадам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, тому правові підстави для задоволення клопотання про закриття кримінального провадження відсутні.
Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 369, 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060170000176 від 11.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1