Справа № 161/8831/26
Провадження № 1-кп/161/1083/26
м. Луцьк 05 травня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000523 від 28.03.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Цумань Ківерцівського району Волинської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, працює вантажником у ТОВ «Дарлісад», неодружений, несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
27 березня 2026 року о 07 годині 00 хвилин, командир роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_5 спільно з поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_6 , будучи в однострої поліцейського із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, перебуваючи у складі екіпажу «Цунамі-151» заступили на службу, відповідно до їх посадових інструкцій, затверджених т.в.о. начальника Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та відповідно до розстановки сил та засобів роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області, затвердженого начальником Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП.
Під час несення служби, виконуючи свої службові обов'язки та будучи службовими особами, вказані працівники поліції, здійснювали несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху в межах населеного пункту села Жидичин Луцького району Волинської області, по вулиці Героїв УПА, на службовому автомобілі марки «Toyota Corolla», р.н. « НОМЕР_1 », із символікою Національної поліції України. Перебуваючи за вказаною адресою, о 14 годині 40 хвилин 27 березня 2026 року працівниками поліції на підставі п.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», було виявлено та зупинено автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Під час спілкування з водієм транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , працівниками поліції було виявлено ознаку алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Надалі, 27 березня 2026 року, близько 14:45 год., громадянину ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, та сісти в службовий автомобіль працівників поліції, на що останній надав згоду.
У подальшому, 27 березня 2026 року, близько 14 години 55 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в службовому автомобілі працівників поліції марки «Toyota Corolla», р.н. «354831», по вулиці Героїв УПА в селі Жидичин Луцького району Волинської області, запропонував працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 домовитись на місці події за непритягнення ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відмовили та роз'яснили останньому про настання кримінальної відповідальності за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди працівнику поліції.
У подальшому, ОСОБА_3 , з метою уникнення власного притягнення до адміністративної відповідальності, діючи з єдиним протиправним умислом, спрямованим на схиляння працівників правоохоронного органу до прийняття неправомірної вигоди, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, висловив поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пропозицію про надання неправомірної вигоди, а саме грошових коштів в розмірі 10000 гривень, шляхом надання їх за не вчинення відносно ОСОБА_3 дій з використанням наданої працівникам поліції влади - непритягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується пропозиція надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.369 КК України, визнав та показав, що перебуваючи в службовому автомобілі працівників поліції запропонував домовитись на місці події за не притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, висловив пропозицію про надання неправомірної вигоди в розмірі 10000 гривень. У вчиненому щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання у виді штрафу.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина встановлена в ході судового розгляду та зазначена в обвинувальному акті.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває, даних про негативну характеристику немає.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, позицію прокурора щодо виду і міри покарання, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На глибоке переконання суду, призначене покарання, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази, а саме DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий