154/900/26
2/154/873/26
заочне
04 травня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 5 534,90 грн.
Стислий виклад позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 травня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1390-4085.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті, ознайомлення з умовами договору та його підписання одноразовим ідентифікатором С2013.
За доводами позивача, відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб у сумі 600,00 грн, зі строком кредитування 365 днів, базовим періодом 30 днів, комісією за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,45 % на день та стандартною процентною ставкою 1,45 % на день.
Крім того, позивач посилається на те, що додатковою угодою № 1 від 04 травня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року сторони домовилися про надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1 000,00 грн.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти були перераховані відповідачу на картковий рахунок, зазначений ним в особистому кабінеті, через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з використанням системи LiqPay.
На думку позивача, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших передбачених договором платежів, у зв'язку із чим утворилася заборгованість.
У позовній заяві ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 5 534,90 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Також у позовній заяві позивач зазначив, що у разі здійснення відповідачем часткового погашення кредитної заборгованості у розмірі заявлених позовних вимог - 5534,90 грн, а також компенсації судового збору, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за кредитним договором у сумі 2 166,70 грн, а дію кредитного договору припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою суду від 05 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у матеріалах позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань по суті спору, а також доказів на спростування заявлених позовних вимог до суду не подав.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, повторно у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статті 280 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.
Із наданої позивачем роздруківки договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 продукту «CreditKasa» вбачається, що 03 травня 2024 року о 19 год. 26 хв. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1390-4085. У договорі зазначені ідентифікаційні дані позичальника, зокрема паспорт № НОМЕР_1 , виданий 0712 06 липня 2021 року, та РНОКПП НОМЕР_2 .
За змістом пунктів 3.1-3.3 договору, договір укладено сторонами у вигляді електронного договору через вебсайт кредитодавця. Для укладення договору позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом оформлення заявки на вебсайті кредитодавця, із зазначенням особистих даних, необхідних для укладення договору. При первинному поданні такої інформації відбувається реєстрація позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та формування його Особистого кабінету, доступ до якого здійснюється після авторизації шляхом використання одноразового паролю, надісланого кредитодавцем погодженим каналом комунікації. Договором передбачено, що використання одноразового паролю має юридичне значення ідентифікації позичальника.
Згідно з пунктом 3.5 договору, до укладення договору кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника, а способом такої ідентифікації та верифікації зазначено отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.
Відповідно до пунктів 3.7-3.8 договору, після прийняття кредитодавцем рішення про можливість укладення договору позичальнику через Особистий кабінет надано оферту, яка містила Паспорт споживчого кредиту та проект договору. Після ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту та у разі погодження із запропонованими умовами договору позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією у Паспорті споживчого кредиту шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, після чого надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця - акцепт - шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У цьому ж пункті договору визначено, що накладення позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на вебсайті кредитодавця, що вважається підписанням Паспорта споживчого кредиту та договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 3.10 договору передбачено, що сторони визнають усі документи, у тому числі договір, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням документам у письмовій формі, підписаним власноручно. У цьому пункті також зазначено, що підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма, у тому числі істотними, умовами договору та Правил. Підписаний договір кредитодавець надсилає позичальнику в Особистий кабінет та на електронну адресу mosoruknazar190@gmail.com, що передбачено пунктом 3.12 договору.
За пунктами 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти, комісію за видачу кредиту та інші платежі у порядку, передбаченому договором.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору, загальний розмір кредиту становить 600,00 грн, дата надання/видачі кредиту - 03 травня 2024 року.
Згідно з пунктом 4.6 договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника із використанням вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Пунктом 4.7 договору передбачено, що плата за користування кредитом встановлена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом визначено як фіксований.
Відповідно до пункту 4.8 договору, базовий період складає 30 календарних днів.
За пунктом 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 1,45 % за кожен день користування кредитом.
Згідно з пунктом 4.11 договору, комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту, а її нарахування здійснюється на суму виданого кредиту у день видачі кредиту.
Відповідно до пункту 4.13 договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, датою повернення кредиту визначено 02 травня 2025 року, а строк дії договору є рівним строку кредитування.
Зі змісту пункту 2.3 договору та доданого до нього графіка платежів вбачається, що останнім календарним днем першого базового періоду визначено 01 червня 2024 року, сума кредиту становить 600,00 грн, сума нарахованих процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за перший базовий період разом становить 351,00 грн, а загальна сума до сплати у разі повного погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду становить 951,00 грн.
Отже, із роздруківки договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року вбачається, що договір був оформлений як електронний правочин, із використанням Особистого кабінету позичальника, дистанційної ідентифікації через BankID НБУ та електронного підпису одноразовим ідентифікатором C2013, а його предметом було надання відповідачу кредиту у сумі 600,00 грн строком на 365 календарних днів, зі стандартною процентною ставкою 1,45 % на день, комісією за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту та кінцевою датою повернення кредиту 02 травня 2025 року.
Із наданої позивачем роздруківки повідомлення та додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 вбачається, що 04 травня 2024 року о 14 год. 16 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року. У повідомленні зазначено, що відповідно до умов цієї додаткової угоди позичальнику було надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 1 000,00 грн, а станом на 14 год. 16 хв. 04 травня 2024 року сума неповерненого кредиту за договором становила 1 600,00 грн.
Зі змісту додаткової угоди вбачається, що вона укладена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». У додатковій угоді зазначені ідентифікаційні дані позичальника: ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 0712 06 липня 2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 .
Пунктом 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на момент її укладення сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та залишалася неповернутою, становила 600,00 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становила 17,40 грн; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становила 90,00 грн.
Відповідно до пунктів 2, 2.1, 2.2 додаткової угоди сторони домовилися про надання позичальнику додаткових грошових коштів у кредит за договором у розмірі 1 000,00 грн, а датою надання/видачі додаткових грошових коштів визначено 04 травня 2024 року.
Згідно з пунктом 2.3 додаткової угоди після надання кредитодавцем позичальнику додаткових грошових коштів позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 1 600,00 грн, яка складається із суми кредиту, наданої за договором та неповернутої на момент укладення додаткової угоди, і суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.
Пунктом 2.4 додаткової угоди передбачено, що позичальник зобов'язується повернути суму неповернутого кредиту у строк 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень додаткової угоди, а також сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 2.5 додаткової угоди, з урахуванням продовження строку кредитування/строку дії договору згідно з умовами додаткової угоди, строк кредитування становить 366 днів.
За змістом пункту 2.6 додаткової угоди, додаткові грошові кошти у кредит надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, зазначеної у пункті 2.1 додаткової угоди, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами додаткової угоди та надіслання її примірника позичальнику у вигляді електронного документа в Особистий кабінет позичальника і на електронну адресу, вказану ним у договорі.
Із пункту 3 додаткової угоди вбачається, що після її укладення та надання додаткових грошових коштів у кредит сума неповернутого кредиту становить 1 600,00 грн, а кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення додаткової угоди, становить 365 календарних днів.
Пунктом 4 додаткової угоди визначено, що денна процентна ставка на дату укладення цієї додаткової угоди становить 1,45 %. У цьому ж пункті наведено розрахунок денної процентної ставки: 1,45 % = (8 468,00 грн / 1 600,00 грн) / 365 днів ? 100 %.
Пунктом 5.2 додаткової угоди сторони домовилися, що додаток № 3 до договору, тобто попередня таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, не застосовується до правовідносин сторін у зв'язку зі зміною умов кредитування. Натомість позичальнику надано нову таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, яка є додатком до додаткової угоди.
У реквізитах додаткової угоди зазначено, що особистим електронним платіжним засобом позичальника є платіжний засіб із номером НОМЕР_3 , електронна адреса позичальника - mosoruknazar190@gmail.com. Додаткова угода підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором - одноразовим паролем A1050. З боку кредитодавця додаткову угоду підписано кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Із додатку до додаткової угоди - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки - вбачається, що після укладення додаткової угоди чиста сума кредиту становить 1 600,00 грн. Перший платіж за оновленим графіком визначений на 01 червня 2024 року у сумі 771,50 грн, з яких 681,50 грн - проценти за користування кредитом, 90,00 грн - комісія за надання кредиту. Надалі графіком передбачено щомісячні платежі за процентами у сумі 696,00 грн, а останній платіж визначено на 03 травня 2025 року у сумі 1 739,20 грн, із яких 1 600,00 грн - погашення суми кредиту, 139,20 грн - проценти за користування кредитом. Загальна вартість кредиту за оновленим графіком становить 10 166,70 грн, з яких 1 600,00 грн - сума кредиту, 8 476,70 грн - проценти за користування кредитом, 90,00 грн - комісія за надання кредиту.
На підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивачем подано квитанції про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Із квитанції про виплату від 03 травня 2024 року вбачається, що за операцією ID НОМЕР_4 , Order ID 35325fdb-4a43-4df5-9e25-71742b403733, через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 03 травня 2024 року о 19 год. 26 хв. здійснено платіжну операцію на суму 600,00 грн. Призначення платіжної операції зазначено як «Видача кредитних коштів за договором 1390-4085, 2024-05-03». Платником зазначено УКР КРЕДИТ ФІНАНС B2C, сайт https://creditkasa.com.ua/, ідентифікатор платника 38548598, IBAN НОМЕР_5 . Отримувачем зазначено платіжний інструмент платіжної системи VISA з номером НОМЕР_6 .
Із квитанції про виплату від 04 травня 2024 року вбачається, що за операцією ID НОМЕР_7 , Order ID fa211a0f-a9fb-47da-a4ac-b615caf295bc, через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 04 травня 2024 року о 14 год. 16 хв. здійснено платіжну операцію на суму 1 000,00 грн. Призначення платіжної операції зазначено як «Видача кредитних коштів за договором 1390-4085, 2024-05-04». Платником зазначено УКР КРЕДИТ ФІНАНС B2C, сайт https://creditkasa.com.ua/, ідентифікатор платника 38548598, IBAN НОМЕР_5 . Отримувачем зазначено платіжний інструмент платіжної системи VISA з номером НОМЕР_6 .
Таким чином, із зазначених квитанцій вбачається, що за договором про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 було здійснено дві операції з видачі кредитних коштів: 03 травня 2024 року - у сумі 600,00 грн та 04 травня 2024 року - у сумі 1 000,00 грн, тобто загалом 1 600,00 грн, на один і той самий платіжний інструмент платіжної системи VISA з номером НОМЕР_6 .
Із довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1390-4085 від 03 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 вбачається, що позивачем відображено дві операції видачі кредитних коштів за кредитним договором № 1390-4085 від 03 травня 2024 року.
Зокрема, 03 травня 2024 року через платіжну систему LiqPay за платіжною операцією № НОМЕР_4 на платіжну картку з маскованим номером НОМЕР_3 здійснено видачу кредиту в сумі 600,00 грн.
Також 04 травня 2024 року через платіжну систему LiqPay за платіжною операцією № НОМЕР_7 на той самий платіжний засіб з маскованим номером НОМЕР_3 здійснено добір по кредиту в сумі 1 000,00 грн.
У довідці зазначено, що загальна сума перерахованих кредитних коштів за договором становить 1 600,00 грн.
Зміст цієї довідки узгоджується з поданими позивачем квитанціями фінансово-розрахункової установи, в яких також відображено перерахування 03 травня 2024 року 600,00 грн та 04 травня 2024 року 1 000,00 грн за договором № 1390-4085 на платіжний інструмент VISA з номером 414949*76.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1390-4085 від 03 травня 2024 року, сформованого станом на 20 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 , вбачається, що позивач визначив суму наданого кредиту у розмірі 1 600,00 грн.
У вступній частині розрахунку позивач зазначив загальну заборгованість у сумі 7 701,60 грн, яка складається з основного боргу у розмірі 1 600,00 грн та залишку процентів у розмірі 6 101,60 грн. Заборгованість за процентами за статтею 625 ЦК України, комісіями та штрафами у розрахунку визначена як 0,00 грн.
З розрахунку вбачається, що 03 травня 2024 року позивач відобразив видачу кредиту у сумі 600,00 грн, нарахування процентів за цей день у сумі 8,70 грн за ставкою 1,45 % та нарахування комісії у сумі 90,00 грн. 04 травня 2024 року в розрахунку відображено збільшення основного боргу до 1 600,00 грн у зв'язку з докредитуванням на суму 1 000,00 грн, а також нарахування процентів за цей день у сумі 23,20 грн за ставкою 1,45 %.
Надалі розрахунок побудований за щоденним принципом. Починаючи з 04 травня 2024 року, при залишку основного боргу 1 600,00 грн позивач щоденно нараховував проценти у сумі 23,20 грн, що відповідає застосованій у розрахунку ставці 1,45 % на день від суми основного боргу 1 600,00 грн.
У розрахунку відображено внесення відповідачем окремих платежів. Зокрема, 29 травня 2024 року зазначено платіж у сумі 600,00 грн, після якого залишок нарахованих, але не погашених процентів зменшився до 11,90 грн, тоді як основний борг залишився 1 600,00 грн, а залишок непогашеної комісії - 90,00 грн.
Також 28 червня 2024 року у розрахунку відображено платіж у сумі 797,90 грн, після якого залишок нарахованих, але не погашених процентів та залишок непогашеної комісії вказані як 0,00 грн, а основний борг залишився 1 600,00 грн.
У подальшому позивач продовжив щоденне нарахування процентів за ставкою 1,45 % на день на незмінний залишок основного боргу 1 600,00 грн, у зв'язку з чим щоденна сума процентів у розрахунку становила 23,20 грн.
13 серпня 2024 року у розрахунку відображено платіж у сумі 1 067,20 грн, після якого залишок нарахованих, але не погашених процентів знову зазначений як 0,00 грн, а основний борг залишився 1 600,00 грн.
Після цього у розрахунку з 14 серпня 2024 року знову відображено щоденне нарахування процентів у сумі 23,20 грн за ставкою 1,45 % на день на залишок основного боргу 1 600,00 грн. Надалі розрахунок фіксує поступове накопичення залишку нарахованих, але не погашених процентів за відсутності подальших платежів відповідача.
Із підсумкового рядка розрахунку вбачається, що всього позивачем нараховано процентів у сумі 8 476,70 грн, комісій - 90,00 грн, відображено суму докредитування 1 000,00 грн, загальну суму платежів відповідача - 2 465,10 грн, залишок основного боргу - 1 600,00 грн, залишок нарахованих, але не погашених процентів - 6 101,60 грн, залишок комісій - 0,00 грн, штрафів - 0,00 грн, процентів за статтею 625 ЦК України - 0,00 грн.
Отже, із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач визначив заборгованість станом на 20 січня 2026 року у загальній сумі 7 701,60 грн, з яких 1 600,00 грн - основний борг та 6 101,60 грн - проценти за користування кредитом. При цьому розрахунок ґрунтується на щоденному нарахуванні процентів за ставкою 1,45 % на день на залишок основного боргу 1 600,00 грн, із зарахуванням здійснених відповідачем платежів загалом у сумі 2 465,10 грн переважно на погашення нарахованих процентів та комісії, без зменшення основного боргу.
Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.
Щодо доведеності факту укладення кредитного договору та дійсності правочину
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд застосовує вказані норми права з урахуванням того, що матеріали справи містять роздруківку договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року, в якій зазначено сторони договору, ідентифікаційні дані відповідача, істотні умови кредитування, порядок укладення договору в електронній формі та спосіб його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Недійсність цього правочину законом прямо не встановлена, доказів визнання його недійсним суду не подано.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.
Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У цій справі договір № 1390-4085 прямо передбачає, що він укладається сторонами у вигляді електронного договору через вебсайт кредитодавця. За умовами пунктів 3.1-3.3 договору відповідач для отримання кредиту мав оформити заявку на вебсайті кредитодавця, надати свої особисті дані, зареєструватися в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та отримати доступ до Особистого кабінету шляхом авторизації з використанням одноразового паролю. У договорі також зазначено, що використання такого одноразового паролю має юридичне значення ідентифікації позичальника.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Частина дванадцята цієї статті передбачає, що електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Застосовуючи наведені положення до обставин справи, суд враховує, що за пунктами 3.7-3.8 договору після прийняття кредитодавцем рішення про можливість укладення договору відповідачу через Особистий кабінет було надано оферту, яка містила Паспорт споживчого кредиту та проект договору. Після ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту відповідач мав підтвердити ознайомлення з ним шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, а після цього - надати кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця, тобто акцепт, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 3.10 договору передбачено, що сторони визнають усі документи, у тому числі договір, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням документам у письмовій формі, підписаним власноручно. У цьому ж пункті зазначено, що підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма, у тому числі істотними, умовами договору та Правил.
З наданої роздруківки договору вбачається, що договір укладено 03 травня 2024 року о 19 год. 26 хв., а з додаткової угоди до нього - що 04 травня 2024 року о 14 год. 16 хв. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2013, а додаткову угоду електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1050. У договорі та додатковій угоді також зазначено особистий електронний платіжний засіб відповідача - НОМЕР_3 та його електронну адресу - mosoruknazar190@gmail.com.
Верховний Суд у своїй актуальній практиці (Постанови КЦС ВС від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23, від 29 травня 2024 року у справі № 545/1750/21, від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20, та інші) звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо електронних кредитних договорів суд має перевіряти, чи передбачений спосіб підписання одноразовим ідентифікатором законом і договором, чи підтверджено волевиявлення позичальника на укладення договору та чи дає сукупність доказів можливість ідентифікувати особу, яка вчинила відповідні електронні дії.
У цій справі сукупність наданих доказів - роздруківка договору, умови про порядок укладення договору через Особистий кабінет, положення про підписання договору одноразовим ідентифікатором, зазначення у договорі персональних даних відповідача, його електронної адреси, платіжного засобу, а також підписання додаткової угоди одноразовим ідентифікатором - узгоджується між собою та підтверджує, що кредитний договір був оформлений як електронний правочин із дотриманням погодженого сторонами порядку.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змісту договору № 1390-4085 вбачається, що сторони погодили предмет договору, суму кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, порядок повернення кредиту, розмір процентної ставки, комісію за видачу кредиту, базовий період, кінцеву дату повернення кредиту та порядок здійснення платежів. Отже, договір містить істотні умови кредитного договору, а тому суд дійшов висновку, що факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року є доведеним.
Щодо доведеності факту надання кредиту та виникнення обов'язку його повернення
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, тобто кредитодавець, зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Застосовуючи наведені норми права, суд виходить із того, що за пунктами 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкрив для відповідача кредитну лінію шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а відповідач зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти, комісію за видачу кредиту та інші платежі, передбачені договором.
За пунктами 4.1, 4.2 договору первісна сума кредиту становила 600,00 грн, а датою надання/видачі кредиту визначено 03 травня 2024 року. За пунктом 4.6 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника з використанням зазначених ним реквізитів електронного платіжного засобу, а кредит вважається наданим з моменту списання коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Факт перерахування первісної суми кредиту підтверджується квитанцією про виплату від 03 травня 2024 року, з якої вбачається, що через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» о 19 год. 26 хв. здійснено платіжну операцію на суму 600,00 грн з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1390-4085, 2024-05-03». Платником зазначено УКР КРЕДИТ ФІНАНС B2C, отримувачем - платіжний інструмент платіжної системи VISA з номером НОМЕР_6 .
Надання додаткових кредитних коштів підтверджується додатковою угодою від 04 травня 2024 року, відповідно до якої кредитодавець зобов'язався надати відповідачу додаткові грошові кошти у кредит у сумі 1 000,00 грн, а після їх надання сума неповернутого кредиту становить 1 600,00 грн.
Факт перерахування додаткової суми кредиту підтверджується квитанцією про виплату від 04 травня 2024 року, з якої вбачається, що через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» о 14 год. 16 хв. здійснено платіжну операцію на суму 1 000,00 грн з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1390-4085, 2024-05-04». Отримувачем так само зазначено платіжний інструмент платіжної системи VISA з номером НОМЕР_6 .
Крім того, факт видачі кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1390-4085 від 03 травня 2024 року, згідно з якою 03 травня 2024 року через платіжну систему LiqPay за платіжною операцією № НОМЕР_4 на картку з маскованим номером НОМЕР_3 здійснено видачу кредиту в сумі 600,00 грн, а 04 травня 2024 року через платіжну систему LiqPay за платіжною операцією № НОМЕР_7 на той самий платіжний засіб здійснено добір по кредиту в сумі 1 000,00 грн. Загальна сума перерахованих кредитних коштів за договором становить 1 600,00 грн.
Суд враховує, що відомості у договорі, додатковій угоді, квитанціях та довідці про перерахування кредитних коштів узгоджуються між собою щодо номера договору, дат операцій, сум перерахування, платника, платіжної системи, а також платіжного засобу, на який здійснювалося перерахування коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довів факт надання відповідачу кредитних коштів за договором № 1390-4085 у загальній сумі 1 600,00 грн, з яких 600,00 грн було перераховано 03 травня 2024 року, а 1 000,00 грн - 04 травня 2024 року на підставі додаткової угоди.
Оскільки кредитні кошти були надані відповідачу на підставі укладеного між сторонами кредитного договору, у відповідача виник обов'язок повернути отриману суму кредиту та сплатити передбачені договором платежі в межах, які будуть окремо перевірені судом при оцінці структури заборгованості та контрольному перерахунку заявлених до стягнення сум.
Щодо структури зобов'язання боржника, процентів та розрахунку заборгованості
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Наведена норма права застосовується судом з урахуванням того, що проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом строку кредитування, однак розмір таких процентів у споживчому кредитуванні має відповідати не лише умовам договору, а й імперативним обмеженням спеціального закону.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, тобто кредитодавець, зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Застосовуючи зазначену норму права, суд виходить із того, що після фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів за договором № 1390-4085 у загальній сумі 1600,00 грн у відповідача виник обов'язок повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, визначеного договором та додатковою угодою, але лише у розмірі, який не суперечить закону.
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки, фіксована або змінювана, та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Із договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 вбачається, що сторони визначили тип процентної ставки як фіксований. Пунктом 4.10 договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,45 % за кожен день користування кредитом, а нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
За умовами додаткової угоди від 04 травня 2024 року після надання відповідачу додаткових грошових коштів у сумі 1 000,00 грн сума неповернутого кредиту становила 1 600,00 грн, а строк кредитування з урахуванням додаткової угоди визначено як 366 днів. Додаткова угода також передбачала, що після її укладення позичальник повинен повертати кредит та сплачувати проценти відповідно до оновленого графіка платежів.
Разом із тим, оскільки спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредиту, суд перевіряє заявлений позивачем розрахунок не лише на відповідність умовам договору, а й на відповідність імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Договір про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 укладено 03 травня 2024 року, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», якими встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 %. Отже, на дату укладення спірного договору кредитодавець уже був зобов'язаний визначати денну процентну ставку з урахуванням цього законодавчого обмеження.
Суд враховує, що передбачений пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» перехідний механізм із тимчасовими допустимими денними процентними ставками 2,5 % та 1,5 % не застосовується до цього договору, оскільки такий механізм стосується договорів, укладених до набрання чинності відповідними змінами, строк дії яких було продовжено після набрання ними чинності.
Водночас перехідні положення закону мають тимчасовий та локальний характер і призначені для врегулювання правовідносин, пов'язаних із переходом від попереднього правового регулювання до нового. Такі положення повинні застосовуватися у взаємозв'язку з приписами закону про набрання ним чинності та межі поширення його дії на правовідносини, що виникли раніше.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Із наведеного випливає, що спеціальне перехідне регулювання стосується насамперед договорів про споживчий кредит, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX. Натомість до договорів споживчого кредиту, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню чинна на момент укладення договору імперативна норма частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», за якою максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною другою статті 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Застосовуючи наведені положення до обставин цієї справи, суд враховує, що умова пункту 4.10 договору № 1390-4085 про встановлення стандартної процентної ставки 1,45 % за кожен день користування кредитом у частині перевищення 1 % на день обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», а тому не може бути застосована судом у цій частині.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1390-4085 від 03 травня 2024 року, сформованого станом на 20 січня 2026 року, вбачається, що позивач визначив загальну заборгованість у сумі 7 701,60 грн, яка складається з основного боргу у розмірі 1 600,00 грн та залишку процентів у розмірі 6 101,60 грн. Заборгованість за процентами за статтею 625 ЦК України, комісіями та штрафами у розрахунку визначена як 0,00 грн.
З цього розрахунку також вбачається, що позивач застосував ставку 1,45 % на день до всього періоду нарахування процентів. При залишку основного боргу 1 600,00 грн щоденна сума процентів за розрахунком позивача становила 23,20 грн, що відповідає 1,45 % від 1600,00 грн.
У розрахунку відображено, що 03 травня 2024 року позивач нарахував проценти у сумі 8,70 грн на первісно видану суму кредиту 600,00 грн, а з 04 травня 2024 року, після докредитування на суму 1 000,00 грн, здійснював щоденне нарахування процентів у сумі 23,20 грн на суму основного боргу 1 600,00 грн.
Також із розрахунку вбачається, що відповідач здійснив платежі: 29 травня 2024 року - 600,00 грн, 28 червня 2024 року - 797,90 грн, 13 серпня 2024 року - 1 067,20 грн. Загальна сума платежів відповідача становила 2 465,10 грн. Ці платежі позивач зарахував на погашення нарахованих процентів та комісії, без зменшення залишку основного боргу, який у розрахунку залишився незмінним - 1 600,00 грн.
Суд бере до уваги, що поданий позивачем розрахунок відображає внутрішній облік заборгованості кредитодавцем і узгоджується з умовами договору в частині порядку щоденного нарахування процентів на залишок основного боргу. Однак у частині застосованої денної процентної ставки 1,45 % такий розрахунок не відповідає імперативному обмеженню, встановленому частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин поданий позивачем розрахунок не може бути покладений судом в основу рішення у повному обсязі.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань,які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Отже, остаточний розмір процентів, які можуть бути стягнуті з відповідача, підлягає визначенню судом шляхом контрольного перерахунку із застосуванням максимально допустимої законом денної процентної ставки 1 % на день, з урахуванням фактично наданої суми кредиту, строку користування кредитом, здійснених відповідачем платежів та меж заявлених позовних вимог.
Щодо контрольного перерахунку заборгованості
Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 укладено 03 травня 2024 року, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», суд здійснює контрольний перерахунок процентів із застосуванням максимально допустимої денної процентної ставки 1 %.
При цьому суд виходить із фактично наданої суми кредиту, фактично здійснених відповідачем платежів та періоду нарахування процентів у межах строку кредитування, визначеного договором і додатковою угодою.
Згідно з додатковою угодою від 04 травня 2024 року після надання додаткових кредитних коштів сума неповернутого кредиту становила 1 600,00 грн, а строк кредитування з урахуванням додаткової угоди становив 366 днів. Графіком за додатковою угодою останній платіж визначено на 03 травня 2025 року.
Суд також враховує, що за умовами договору та розрахунком позивача 03 травня 2024 року була нарахована комісія за видачу кредиту у сумі 90,00 грн, яка не є штрафом чи пенею, а заявлена як складова плати за кредитом. Тому при контрольному перерахунку ця комісія підлягає врахуванню як окремий платіж, який підлягав погашенню за рахунок фактично здійснених відповідачем платежів.
03 травня 2024 року відповідачу було надано первісну суму кредиту 600,00 грн. За цей день проценти при ставці 1 % становлять: 600,00 грн ? 1 % = 6,00 грн.
04 травня 2024 року відповідачу додатково надано 1 000,00 грн, у зв'язку з чим загальна сума основного боргу становила 1 600,00 грн. Починаючи з 04 травня 2024 року, денний розмір процентів при ставці 1 % становить: 1 600,00 грн ? 1 % = 16,00 грн на день.
За період з 04 травня 2024 року по 29 травня 2024 року включно проценти становлять: 1 600,00 грн ? 1 % ? 26 днів = 416,00 грн.
Разом із процентами за 03 травня 2024 року сума процентів, нарахованих до першого платежу, становить: 6,00 грн + 416,00 грн = 422,00 грн.
Крім того, на цю дату непогашеною залишалася комісія за видачу кредиту у сумі 90,00 грн.
Отже, станом на 29 травня 2024 року до погашення підлягали: 422,00 грн - проценти; 90,00 грн - комісія; разом - 512,00 грн.
29 травня 2024 року відповідач здійснив платіж у сумі 600,00 грн. Із цієї суми 422,00 грн покривають проценти, 90,00 грн - комісію, а залишок платежу 88,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок зменшення основного боргу.
Після цього залишок основного боргу становить:1 600,00 грн - 88,00 грн = 1 512,00 грн.
За період з 30 травня 2024 року по 28 червня 2024 року включно, тобто за 30 днів, проценти на залишок основного боргу 1 512,00 грн становлять:1 512,00 грн ? 1 % ? 30 днів = 453,60 грн.
28 червня 2024 року відповідач здійснив платіж у сумі 797,90 грн. Із цієї суми 453,60 грн покривають нараховані проценти, а залишок платежу 344,30 грн підлягає зарахуванню в рахунок зменшення основного боргу.
Після цього залишок основного боргу становить: 1 512,00 грн - 344,30 грн = 1 167,70 грн.
За період з 29 червня 2024 року по 13 серпня 2024 року включно, тобто за 46 днів, проценти на залишок основного боргу 1 167,70 грн становлять: 1 167,70 грн ? 1 % ? 46 днів = 537,14 грн.
13 серпня 2024 року відповідач здійснив платіж у сумі 1 067,20 грн. Із цієї суми 537,14 грн покривають нараховані проценти, а залишок платежу 530,06 грн підлягає зарахуванню в рахунок зменшення основного боргу.
Після цього залишок основного боргу становить: 1 167,70 грн - 530,06 грн = 637,64 грн.
Після 13 серпня 2024 року відповідач нових платежів не здійснював. За період з 14 серпня 2024 року по 03 травня 2025 року включно, тобто за 263 дні, проценти на залишок основного боргу 637,64 грн становлять: 637,64 грн ? 1 % ? 263 дні = 1 676,79 грн.
Отже, за результатами контрольного перерахунку заборгованість відповідача становить: 637,64 грн - залишок основного боргу; 1 676,79 грн - залишок процентів за користування кредитом; 0,00 грн - залишок комісії; разом - 2 314,43 грн.
Висновок суду за результатами розгляду справи
Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, оскільки позивач довів факт укладення з відповідачем електронного договору про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року, укладення додаткової угоди від 04 травня 2024 року та фактичне перерахування відповідачу кредитних коштів у загальній сумі 1 600,00 грн.
Разом із тим позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений позивачем розрахунок заборгованості здійснено із застосуванням денної процентної ставки 1,45 %, тоді як спірний договір укладено після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», якими максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту обмежено 1 %. Отже, умова договору про нарахування процентів у розмірі 1,45 % на день у частині перевищення 1 % не може бути застосована судом, а розрахунок позивача підлягає коригуванню.
Суд також врахував, що відповідач здійснив часткові платежі на загальну суму 2 465,10 грн. Після перерахунку процентів за допустимою законом ставкою 1 % на день ці платежі покрили не лише правомірно нараховані проценти та комісію за видачу кредиту у сумі 90,00 грн, а й частково зменшили і тіло кредиту.
Доводи позивача про застосування до відповідача програми лояльності та часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 166,70 грн за умови сплати 5 534,90 грн не впливають на висновки суду. Таке списання є односторонньо визначеною позивачем умовною пропозицією, яка ґрунтується на власному розрахунку кредитодавця із застосуванням процентної ставки 1,45 % на день. Оскільки суд встановив, що така ставка у частині перевищення 1 % суперечить Закону України «Про споживче кредитування», сама по собі пропозиція про часткове списання заборгованості не може бути підставою для стягнення з відповідача більшої суми, ніж та, що визначена судом за результатами контрольного перерахунку.
За результатами контрольного перерахунку суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 314,43 грн, з яких 637,64 грн - залишок основного боргу, 1 676,79 грн - проценти за користування кредитом.
Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню у сумі 2 314,43 грн. У решті позовних вимог слід відмовити як таких, що ґрунтуються на розрахунку процентів із застосуванням денної процентної ставки понад встановлену законом межу.
Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, долученим до матеріалів справи. У позовній заяві позивач також просив покласти зазначені судові витрати на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач заявив до стягнення 5 534,90 грн, а за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у сумі 2 314,43 грн, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 2 314,43 грн ? 2 662,40 грн / 5 534,90 грн = 1 113,29 грн.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 113,29 грн.
Інших судових витрат, які підлягали б розподілу між сторонами, судом не встановлено.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, статтями 6, 202, 204, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 627, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1390-4085 від 03 травня 2024 року у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 43 копійки, з яких: 637 (шістсот тридцять сім) гривень 64 копійки - заборгованість за основним боргом; 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 79 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) гривень 29 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.
Представник позивача: Підлетейчук Мирослав Миколайович.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ігор Вітер