Справа № 560/4134/26
іменем України
05 травня 2026 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить: "1. Визнати триваючу бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області протиправною щодо не виплати за період з 01.11.2018 по 28.02.2023 індексації пенсії, попри те як, право особи вже існує (присудженої у справі №560/3702/18 відновленої індексації пенсії наростаючим підсумком ). 2. З урахуванням правового висновку Касаційного адміністративного суду ВС від 10.02.2026 у справі №560/16024/24 (п.43; п.57; п.58), та оскільки, жодні норми права не передбачають скасування виплат минулих періодів відновленої індексації пенсії за рішенням суду, а також з огляду на те, що рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 року у справі №560/3702/18 не є скасованим, та оскільки, виплата пенсії з 01.11.2018 по 28.02.2023 проводилась у заниженому розмірі на 900,41 грн. щомісячно, тому, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.11.2018 по 28.02.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відновлену (у справі №560/3702/18 обрахованої відповідачем - 900,41 грн. за жовтень 2018 року) індексацію пенсії. 2.1 Оскільки, мав місце факт затримки виплати пенсії на один і більше календарних місяців, тому, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01.11.2018 по день фактичної виплати індексації пенсії.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано позивачу надати до суду письмову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням дотримання строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.
30.03.2026 до суду поступила заява від 28.03.2026, в якій позивач вказує, що неодноразово зверталася до суду щодо виплати відновленої індексації пенсії, зазначає, що не була байдужою та наголошувала щодо права яке вже існує під час розгляду справи №560/2603/19. Вказує про звернення до Конституційного Суду України зі скаргою, а також про справи №560/2603/19, №560/3999/20, №560/5598/20 та №560/6242/22.
Згідно з ухвалою суду від 07.04.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за періоди з 01.11.2018 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 30.09.2020 та з 01.03.2022 по 28.02.2023.
Тобто, предметом судового розгляду у справі №560/4134/26 залишилися позовні вимоги за період з 01.10.2020 по 28.02.2022.
Ухвалою суду від 07.04.2026 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у заяві від 28.03.2026. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
15.04.2026 до суду поступила заява про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач не вказує жодної причини пропуску строку звернення до суду, при цьому наголошує на відсутності такого строку.
Ухвалою суду від 22.04.2026 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у заяві від 14.04.2026. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
28.04.2026 до суду поступила заява про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач не вказує жодної причини пропуску строку звернення до суду, при цьому повторно наголошує на відсутності такого строку.
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Крім того Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 сформувала такі висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії за період з 01.10.2020 по 28.02.2022, яка є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Саме з дня отримання щомісячного періодичного платежу особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічна позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постанові від 28 квітня 2026 року по справі № 380/17504/24 (адміністративне провадження № К/990/39062/25).
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивач звернувшись 15.03.2026, пропустила строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку пенсії за період з 01.10.2020 по 28.02.2022, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Також, суд не знаходить інших поважних підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, так як позивач причин не повідомляв, зокрема на виконання вимог ухвал суду, та не надав доказів щодо цього, тому наступає наслідок, визначений ч. 2 ст. 123 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, позивач не виконала вимоги ухвали суду і пропустила строк звернення до суду, тому наступає наслідок визначений ч. 2 ст. 123 і п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України - повернення позову.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 05 травня 2026 року
Головуючий суддяА.І. Петричкович