Справа № 420/37880/25
04 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України №150001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 р.;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення..
24 листопада 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (ЕС124176/25), а також уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України №15001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 р.;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він працює у Великодальницькій сільській раді Одеського району Одеської області на посаді начальника відділу планування соціально-економічного розвитку, надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та з питань оборони і мобілізаційної роботи з 10.03.2021 року. 07 березня 2022 року позивача було мобілізовано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 . 23 липня 2024 р. ОСОБА_1 отримав травми: «закриту черепномозгову травму, струс головного мозку, травматичну невропатію шийного нерву голови, забійну рану лівої надбрівної області, садна лівої вилкової області», які підтверджуються Довідкою про обставини травми №1628 від 16.08.2024 р. та Актом проведення розслідування нещасного випадку від 25 липня 2024 р. 19 вересня 2025 р. Великодальницьким сільським головою видано Розпорядження за №21 «Про вихід на роботу ОСОБА_1 , у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас» на підставі ст.119 КЗпП України.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був мобілізований та не втратив правовий зв'язок з місцем роботи, на нього поширюються всі гарантії, які передбачені для посадових осіб органу місцевого самоврядування. У зв'язку з цим 09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській обл. з заявою №7183 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Рішенням за №150001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 р. Головним Управлінням ПФУ в Одеській області відмовлено ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги, зокрема, з підстав того, що «акт спеціального розслідування нещасного випадку не складався по формі, передбаченій Порядком».
Водночас, ОСОБА_1 вважає, що Головним Управлінням ПФУ в Одеській області не проведенням нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, порушено його права, з урахуванням чого він був змушений звернутися до суду для захисту та поновлення своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/37880/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, наголошуючи, що акт спеціального розслідування нещасного випадку не складався по формі, передбаченій Порядком, та відповідно спірним рішенням Головним управлінням № 15001-82246408- 2025-2 від 16.07.2025 року позивачу правомірно відмолено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює в Великодальницькій сільській раді Одеського району Одеської області на посаді начальника відділу планування соціально-економічного розвитку, надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та з питань оборони і мобілізаційної роботи з 10.03.2021 року.
07 березня 2022 року ОСОБА_1 мобілізовано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
23 липня 2024 року ОСОБА_1 отримав травми: «закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, травматичну невропатію шийного нерву голови, забійну рану лівої надбрівної області, садна лівої вилкової області», які підтверджуються Довідкою про обставини травми №1628 від 16.08.2024 р., за підписом командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та Актом проведення розслідування нещасного випадку від 25 липня 2024 р.
Відповідно до змісту вказаної довідки ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби, перебуваючи у відрядженні, на території військового містечка № НОМЕР_3 Білгород-Дністровської КЕЧ, м. Болград Одеської області, при виконанні робіт з демонтажу сховища збірно-розбірного металевого № 42 отримав сонячний удар, втратив свідомість і впав з висоти свого зросту, внаслідок чого вдарився головою об підлогу. У стані алкогольного та наркотичного сп'яніння не перебував.
19 вересня 2025 р. Великодальницьким сільським головою видано Розпорядження за №21 «Про вихід на роботу ОСОБА_1 , у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас» на підставі ст.119 КЗпП України.
У зв'язку з чим 09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області з відповідною заявою №7183 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, до якої були долучені наступні документи: - копія акта спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого по формі НВ-2 від 25.07.2024; - копія акта травмування, затвердженого по формі НВ-3 25.07.2024; - виписка з акта огляду МСЕК 2-18 ААВ № 520830 від 18.04.2022; - паспорт громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_4 .
Проте, Рішенням за №150001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги, мотивуючи тим, що акт спеціального розслідування нещасного випадку не складався по формі, передбаченій Порядком №1396.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з метою захисту та відновлення порушених прав.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року № 2980-IX (далі Закон № 2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Відповідно ст.1 Закону № 2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 2 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах, зокрема: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 3 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 27.12.2023 року № 1396 (далі Порядок № 1396, тут і далі в редакції, чинній на 01.11.2024).
Відповідно п. 2 Порядку №1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1396 призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю здійснюється на підставі таких документів та відомостей:
заяви кожної особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, або законного представника про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник, за недієздатну особу або особу, цивільна дієздатність якої обмежена, - опікун або піклувальник відповідно);
копії особистого розпорядження (у разі наявності), засвідченої командиром/керівником підрозділу/керівником органу, в якому особа, зазначена в частині першій статті 1 Закону, служила/працювала, або нотаріусом;
копії паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України)/копії паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземців та осіб без громадянства), відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
акта (копію нотаріально засвідченого акта) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) згідно з додатком 11 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), або акта (копію нотаріально засвідченого акта) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 до зазначеного Порядку (у разі їх наявності);
реквізитів рахунка в установі банку, відкритого на ім'я отримувача, а в разі виплати на користь малолітньої та/або неповнолітньої дитини - відкритого на ім'я одного з батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника;
копії свідоцтва про шлюб або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для дружини/чоловіка загиблого (померлого);
копії рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджує факт проживання однією сім'єю, але не перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, - для жінки/чоловіка загиблого (померлого);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для дітей загиблого (померлого);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для внуків загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для батьків загиблого (померлого);
довідки про навчання (для повнолітніх дітей, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів та вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним рівнем освіти та продовженням навчання за іншим, за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності отримувача або визнання недієздатним отримувача (для осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та недієздатних осіб);
копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення отримувачу опікуна або піклувальника (для опікунів та піклувальників);
копії свідоцтва про смерть (для членів сім'ї загиблого (померлого);
довідки судово-медичної експертизи про причину смерті;
засвідченої копії рішення суду, що набрало законної сили, або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування отримувача на утриманні загиблого (померлого) (для членів сім'ї загиблого (померлого), що перебували на його утриманні).
Згідно з п. 11 Порядку № 1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 23 липня 2024 р. ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби, перебуваючи у відрядженні, на території військового містечка № НОМЕР_3 Білгород-Дністровської КЕЧ, м. Болград Одеської області, при виконанні робіт з демонтажу сховища збірно-розбірного металевого № 42, отримав сонячний удар, втратив свідомість і впав з висоти свого зросту, внаслідок чого вдарився головою об підлогу. У стані алкогольного та наркотичного сп'яніння не перебував, отримав травми: «закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, травматичну невропатію шийного нерву голови, забійну рану лівої надбрівної області, садна лівої вилкової області», які підтверджуються Довідкою про обставини травми №1628 від 16.08.2024 р., за підписом командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та Актом проведення розслідування нещасного випадку від 25 липня 2024 р. за формою НВ-2.
При цьому, вказаним актом, у тому числі, встановлено, що комісія прийшла до висновку, що травмування полковника ОСОБА_1 сталося під час виконання ним обов'язків військової служби, даний випадок підлягає обліку у військовій частині НОМЕР_2 та потребує складання акту за формою НВ-3.
Водночас, відмовляючи позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, пенсійний орган наголосив на те, що відповідний акт спеціального розслідування нещасного випадку не складався по формі, передбаченій Порядком №1396, тобто за формою НВ-1.
Втім, суд критично оцінює вказані твердження відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.
Так, відповідно до п.8 Розділу ІІ Інструкції, складається акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3).
Зокрема, на виконання вказаних вимог, військовою частиною НОМЕР_2 був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, затверджений по формі НВ-2 від 25.07.2024; акт травмування, затверджений по формі НВ-3 25.07.2024 року. Складення актів за іншою формою Порядком №332 не передбачено.
Окрім того, Порядком №1396 визначено, що для заяви про призначення виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі надається копія акта (копію нотаріально засвідченого акта) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) згідно з додатком 11 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), або акта (копію нотаріально засвідченого акта) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 до зазначеного Порядку (у разі їх наявності).
Отже, зважаючи на викладене, на думку суду, відсутність акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, саме за формою Н-1 згідно з додатком 11-1, не може слугувати підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а відтак, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, натомість відповідач, відмовляючи у зазначеному, діяв не у спосіб, та не на підставах, визначених Конституцією та чинним законодавством України.
Суд констатує, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерію законності, та порушує право позивача на отримання належної йому допомоги.
Судом також враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у Постанові від 05.07.2023 року по справі №912/2797/21, згідно якого, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , та, як наслідок, наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України №15001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 р.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівнику об'єктів критичної інфраструктури, державному службовцю, посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області №15001-82246408-2025-2 від 16.07.2025 року про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, шкоду працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, відповідно до приписів Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року №2980-ІХ, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 09.07.2025 року, та доданих до неї документів.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.