Справа № 420/39312/25
04 травня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії
До Одеського окружного адміністративного суду 26.11.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом № 21 від 29 травня 2025 року «про направлення (повернення) заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки на доопрацювання»;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи, що підтверджують право на відстрочку та прийняти відповідне рішення стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер в реєстрі Оберіг 060520210640057800017 на підставі п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою судді від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій визначити вірно відповідача у справі.
10.12.2025 від позивача надійшли заяви (вх. №ЕС/130632/25 та вх. №ЕС/130634/25) на усунення недоліків про надання позовної заяви в новій редакції, в якій в якості відповідачів визначено: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідно позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом № 21 від 29 травня 2025 року «про направлення (повернення) заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки на доопрацювання»;
2. Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в редакції від 08.07.2024 і додані до неї документи, що підтверджують право на відстрочку та за наслідками її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, повідомивши ОСОБА_1 про прийняте рішення.
10.12.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/130634/26) про надання доказів про направлення нової редакції позову з додатками відповідачам.
Ухвалою судді від 12.12.2025 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації про визнання протиправним та скасування рішення комісії - повернути позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - скасувати; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
20.03.2026 матеріали апеляційного оскарження по справі №420/39312/25 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду (вх. №30494/26) та за результатом автоматизованого розподілу між суддями передана судді Скупінській О.В. для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 24.03.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 24.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції в якій має бути визначено належного відповідача та вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на його переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення його прав та оскаржуються ним до суду.
31.03.2026 від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/35150/26), в якій в якості відповідачів визначено: ІНФОРМАЦІЯ_3 , Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 та позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом № 21 від 29 травня 2025 року «про направлення (повернення) заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки на доопрацювання».
Крім того зазначили, що Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не є окремою юридичною особою, проте, на думку ІНФОРМАЦІЯ_6 є належним відповідачем з питань, що віднесено до її компетенції. В той же час відповідальною особою за роботу комісії вважається саме відповідне ТЦК при якому така комісія створена. Отже, вважає, що і комісія і ІНФОРМАЦІЯ_7 мають, як кожен самостійно так і солідарно відповідати за прийняте рішення за наслідками розгляду заяви військовозобов'язаного про надання відстрочки від призову на військову службу.
02.04.2026 суд ухвалив продовжити розгляд справи №420/39312/25.
Копії ухвал суду буди доставлені до Електронного кабінету відповідача, проте останній своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Відповідно до даних військово-облікового документа у застосунку «Резерв+» станом на 18.10.2025 (а.с.23), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов'язаним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 по справі №420/31818/24 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зареєструвати заяву про надання відстрочки, розглянути її по суті з прийняттям відповідного рішення, суд вирішив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо не реєстрації заяви ОСОБА_1 від 08 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не розгляду цієї заяви по суті та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєструвати заяву ОСОБА_1 від 08 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з доданими до неї додатками, що підтверджують право на відстрочку та розглянути її по суті із прийняттям відповідного рішення.
На адресу представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 скерував лист від 30.05.2025 35/2/1195 (а.с.34), у якому зазначив, що рішення суду від 20.02.2025 по справі №420/31818/24 виконано, заява позивача по суті розглянута та комісія повернула вказану заяву на доопрацювання. У зв'язку із змінами чинного законодавства запропоновано заявнику особисто з'явитись для вирішення питання про отримання відстрочки від мобілізації.
Матеріали справи містять й протокол засідання комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 № 21 від 29 травня 2025 року (а.с.43-45), відповідно до якого щодо ОСОБА_1 вирішено повернути заяву на доопрацювання.
Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до п.60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Власне, як зазначає позивач у позовній заяві, що направлення на доопрацювання не є рішенням з розгляду заяви по суті, зобов'язання по якому встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 420/31818/24.
Тобто, позивач фактично не погоджується з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 420/31818/24.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, вимогами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд зазначає, що підставами застосування вимог статей 382 та 383 КАС України є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як вбачається з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 по справі №420/31818/24, судом зроблений висновок, що позивач мав право розраховувати на реєстрацію заяви від 08 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з доданими до неї додатками, що підтверджують право на відстрочку та розгляд її по суті із прийняттям відповідного рішення.
Проте, як зазначає позивач, на виконання цього рішення суду відповідач відповідне рішення за наслідками розгляду заяви не прийняв, що слідує й з підстав заявлених вимог.
Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини стосуються виконання рішення, а позивач фактично не погоджується з його виконанням.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Порядок оскарження рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку ст. 382, ст. 383 КАС України, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 29.07.2021 у справі № 460/350/19, від 17.05.2023 у справі № 580/5096/22.
Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 160/2888/23.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправним та скасування рішення комісії.
Керуючись ст.238, 382, 383 КАС України, суд
Провадження у справі зі позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення комісії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.