Справа № 420/12069/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вікторія ХОМ'ЯКОВА, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо ненадання та/або неналежного направлення вмотивованого рішення за скаргою від 22.02.2026 (вх. № 21554/6 від 23.02.2026), поданою Конарєвою Оксаною Павлівною в інтересах ОСОБА_2 , у строк, встановлений п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України;
визнати скаргу від 22.02.2026 (вх. № 21554/6) повністю задоволеною на користь платника податків ОСОБА_2 з 16 березня 2026 року на підставі п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області скасувати податкові нарахування (пеню та штрафні санкції) по земельному податку з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123782000:02:007:0083);
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до інтегрованої картки платника податків (ІКП) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дані про застосування пільги зі сплати земельного податку у розмірі 100% відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України з 18 серпня 2020 року (дати виникнення права на пенсію за віком);
У позовній заяві позивачка просить відстрочити сплату судового збору. Суд з цього приводу зазначає наступне.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Суд встановив, що жодна з підстав, яка зазначена у ст. 8 Закону не підлягає застосуванню в даному випадку. Предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, позивачка оскаржує дії контролюючого органу щодо нарахування земельного податку. Пенсія позивачки складає 447 євро . Розмір судового збору в даному випадку становить 1 відсоток ціни позову (розміру земельного податку, з яким позивачка не згодна), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не перевищує 5 % річного розміру доходу (268,2 євро).
Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, здійснених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге, покладення певних витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином процесуальну економію.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Підстави для надання відстрочки сплати судового збору відсутні. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання скасувати податкові нарахування по земельному податку з фізичних осіб за земельні ділянки, які належать позивачці, суд звертає увагу на те, що позивачка не оскаржує податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області, якими і був нарахований земельний податок. Оскільки дії контролюючого органу щодо нарахування земельного податку оформлені саме податковими повідомленнями-рішеннями, у разі незгоди платник має право їх оскаржити шляхом подання позову про визнання ППР протиправними та їх скасування.
Також позивачка не зазначає у позові про площу земельних ділянок у її власності або в оренді, витягу з Державного реєстру нерухомого майна або інших правоустановлюючих документів не надано.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС в Одеській облісті щодо ненадання рішення за скаргою позивача від 22.02.2026, яку подану в порядку п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України та про визнання скарги повністю задоволеною, суд зазначає наступне. Рішення про розгляд скарги приймає не ГУ ДПС в Одеській області, а ДПС України, і таке рішення не містить приписів вчинити обов'язкові дії позивачці та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушує права свободи та інтереси позивачки у сфері публічно-правових відносин. Рішення за результатами розгляду скарги не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не було підставою для визначення позивачу грошових зобовязань з земельного податку. Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин правові наслідки для позивача створює саме податкові повідомлення-рішення, якими визначались земельний податок ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом п'яти днів з моменту її отримання, шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 04.05.2026.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА