Справа № 420/4425/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення комісії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань припинення доступу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки, 09 грудня 2025 року, протокол від 09 грудня 2025 року № 21, яке затверджене наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №2292 від 22.12.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при вирішені питання щодо припинення доступу до ЄКІС невраховане системність вчинення порушень, характеристику тощо. Також не досліджено питання вини самого перевізника за фактами неповернення водія на територію України, що в свою чергу Укртрансбезпекою не було зроблено, оскільки вирішення питання про застосування до позивача такої санкції, як припинення доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки прийнято без його участі та без повідомлення про виявлені порушення (дату вчинення порушення, тощо). Під час винесення оскаржуваного рішення не дотримано процедуру розгляду справи, не надано можливості подати заперечення та скористатися правовою допомогою адвоката. Більше того, в пункті 2-9 Правил № 57 вказано про можливість, а не обов'язок припинення доступу до ЄКІС, тобто дана норма не є імперативною, яка б прямо наказувала правила поведінки. При цьому, можливість припинення доступу автомобільним перевізникам до ЄКІС створена як інструмент впливу на перевізників, які у період дії воєнного стану були причетні до організації каналів переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Припинення доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність згідно укладених контрактів. Більше того, у зв'язку з невиконанням замовлень до позивача можуть бути застосовані господарські санкції. Відтак, оскаржуване рішення призводить до зупинення діяльності, втрат ділової репутації як автомобільного перевізника резидента України так і в цілому спроможності перевізників України, як партнерів перед контрагентами з країн ЄС, несплати податків, невиконання контрактів, кредитних та лізингових договорів.
Ухвалою від 19.02.2026 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення комісії відмовлено.
Ухвалою від 23.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 21.04.2026 року у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення комісії, - відмовлено.
Від відповідача надійшов відзив на позовному заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що за результатами аналізу даних ДПСУ та звірки з Єдиним комплексом інформаційних систем Укртрансбезпеки встановлено: водій ОСОБА_2 , внесений до системи "Шлях" за заявками позивача, у період з 24.02.2022 здійснив 20 виїздів з України; натомість кількість в'їздів в Україну за цей же період становить лише 19; станом на дату проведення перевірки ДПСУ (04.03.2025) водій не повернувся в Україну, чим перевищив дозволений 60-денний строк перебування за кордоном. Ця розбіжність у статистиці перетинів є беззаперечним доказом порушення позивачем умов виїзду водіїв у межах ліцензії. З метою об'єктивного розгляду отриманих даних питання було винесено на засідання Комісії з питань припинення доступу ліцензіатів до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки, що підтверджується протоколом від 09.12.2025 № 21. Засідання Комісії з питань припинення доступу ліцензіатів до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки 09.12.2025 проведено в повноважному складі. Згідно з вимогами Положення про Комісію, під час прийняття рішення було дотримано необхідний кворум, що підтверджує легітимність засідання та правомочність прийнятого за його результатами рішення. Крім того, до розгляду були також залучені представники громадських організацій (АсМАП України, ГО "Разом проти корупції", ГО "Український центр європейської політики"), які додатково підтвердили об'єктивність висновків Комісії. За результатами відкритого голосування з питань припинення доступу ліцензіатів до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки Комісія ухвалила припинити доступ ФОП ОСОБА_1 до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці. На підставі протоколу Комісії від 09.12.2025 № 21 Укртрансбезпекою було винесено індивідуальний акт - Рішення Комісії з питань припинення доступу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки від 09.12.2025. Рішення було затверджено Наказом Укртрансбезпеки від 22.12.2025 № 2292, який оприлюднено на офіційному сайті Укртрансбезпеки. Аналіз норм свідчить про те, що Правилами чітко та однозначно регламентовано як матеріально-правову підставу для обмеження доступу до інформаційної системи (факт перевищення водієм 60- денного строку перебування за кордоном), так і безальтернативний вид заходу реагування - припинення доступу ліцензіата до системи "Шлях" строком на три місяці. Отже, зафіксоване перевищення водієм встановленого строку перебування за межами України автоматично створює для органу обов'язок вжити передбачений законом захід реагування. Зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів Протоколу № 21 прямо вбачається, що відповідач діяв виключно в межах та у спосіб, що передбачені пунктом 2-9 Правил. Застосоване обмеження є прямим правовим наслідком неналежного виконання ліцензіатом обов'язку щодо контролю за поверненням водіїв в Україну. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, Комісія діяла в межах дискреційних повноважень, з дотриманням принципів правової визначеності та законності, що виключає можливість визнання таких дій протиправними.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (49.41), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів, яка була видана відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.10.2022 № 503 "Про прийняття рішень за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій".
09.12.2025 року Комісією з питань припинення доступу прийнято протокольне рішення № 21, яким припинено доступ ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.
Наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті №2292 від 22.12.2025 затверджено рішення Комісії з питань припинення доступу ліцензіатів до ЄКІС.
Згідно додатку 1 до Наказу №2292 затверджено рішення Комісії з питань припинення доступу ФОП ОСОБА_1 до ЄКІС Укртрансбезпеки, протокол від 09.12.2025 №21.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Комісія відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 березня 2025 року №05/3028-25-Вих (зареєстрований в Укртрансбезпеці від 11 березня 2025 року № 3442/0/7-25) за результатами перевірки встановлено факт порушення вимог пункту 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 № 57 (y редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 сeрпня 2010 р. № 724) (з змінами) (далі - Правила), водієм транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який має чинну ліцензію з дозволеним видом роботи: міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів), яка була видана відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 жовтня 2022 року № 503 «Про прийняття рішень за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій». За інформацією, викладеною у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за результатами проведених заходів встановлено факт порушення строків перебування за кордоном водієм транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), більше 60 календарних днів з дня перетину державного кордону. Таким чином, відповідно до пункту 29 Правил, наведена інформація є підставою для припинення доступу до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки строком на три місяці.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Так порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон №3857-XII), відповідно до статті 1 якого громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Як визначено статтею 3 Закону №3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
На виконання статті 3 Закону №3857-XII постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 затверджено Правила №57, які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону, пунктом 2 яких визначено, що перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Пунктом 2-8 Правил №57 визначено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Відповідно до пункту 2-9 Правил №57 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.
Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.
Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.
На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати: один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата; два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.
У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.
Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки приймається комісією, до складу якої можуть залучатися представники Мінінфраструктури та інших органів державної влади.
Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки затверджується наказом Голови Укртрансбезпеки.
Наказ про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки оприлюднюється наступного дня після його видання на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки та надсилається ліцензіату на електронну адресу (у разі наявності), що міститься в ліцензійній справі.
У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль».
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, пунктом 1 якого передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Як визначено підпунктами 2, 4, 5 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Комісією з питань припинення доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки оскаржуваного рішення став лист ІНФОРМАЦІЯ_1 №05/3028-25-Вих від 10 березня 2025 року, яким встановлено факт порушення вимог пункту 2-9 Правил №57 водієм транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 .
Як зазначено в протоколі засідання Комісії з питань припинення доступу № 21 від 09.12.2025 року, за даними, викладеними у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 березня 2025 року №05/3028-25-Вих (зареєстрований в Укртрансбезпеці № 3442/0/7-25 від 11 березня 2025 року), за результатами перевірки встановлено, що за поданням ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), було внесено до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки в якості водія: громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікатор заявки: 2000201228573, номер заявки: НОМЕР_3 ). ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має чинну ліцензію з дозволеним видом роботи: міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів), яка була видана відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 жовтня 2022 року № 503 «Про прийняття рішень за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій».
Секретар комісії, Жанна ЛУБЕНЕЦЬ поінформувала, що надійшов лист від ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований в Укртрансбезпеці від 05 лютого 2025 року № 1594/0/7-25 щодо втечі водія ОСОБА_2 .
На обліку в ліцензійній справі знаходиться 5 транспортних засобів. За даними Державної прикордонної служби України було здійснено перетин державного кордону України та перевищено строки перебування за кордоном - 1 громадянином України. Таким чином, у зв'язку з перевищенням строків перебування за кордоном, встановлених абзацом восьмим пункту 29 Правил, водієм транспортного засобу громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікатор заявки: НОМЕР_4 , номер заявки: НОМЕР_3 ) є підстави для розгляду питання Комісією стосовно припинення доступу до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки терміном на три місяці ліцензіату ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Судом встановлено, що листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №05/3028-25-Вих від 10 березня 2025 року, надано Голові Державної служби України з безпеки на транспорті відомості щодо громадян України, які перетнули державний кордон на виїзд з України та порушили вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995.
При цьому, під номером 20 зазначено:
ФОП « ОСОБА_3 » (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - 1 особа:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікатор заявки: 2000201228573, номер заявки: 3788156).
Кількість перетинів ДКУ з 24.02.22 - 39. Кількість виїздів - 20, підстава - «Шлях 2.9». Кількість в'їздів - 19.
Як визначено пунктом 2-9 Правил №57, у разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.
Відтак, законодавцем визначені два альтернативні варіанти правомірної поведінки відповідача у разі встановлення факту перевищення строків перебування осіб за кордоном, а саме: або прийняти рішення про припинення доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки на три місяці або не припиняти такого доступу. Оскільки можливим є щонайменше два варіанта поведінки суб'єкта владних повноважень, то в частині прийняття рішення про припинення доступу відповідного ліцензіата до ЄКІС Укртрансбезпеки на три місяці свобода розсуду Комісії обмежена, як загальними вимогами необхідності дотримання принципів верховенства права, так і положеннями статті 19 Конституції України, статті 2 КАС України, статті 4 Закону України “Про адміністративну процедуру», з яких слідує, що рішення про припинення доступу відповідного ліцензіата до ЄКІС Укртрансбезпеки на три місяці, має бути вмотивованим і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято рішення саме про припинення позивачу доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки.
Разом з тим, ні Правилами №57, ні Положенням про організацію діяльності Комісії з питань припинення доступу ліцензіатів до ЄКІС Укртрансбезпеки не визначені критерії, якими керується комісія під час прийняття рішення про припинення чи не припинення суб'єкту господарювання доступу до ЄКІС за фактом виявлення порушення водіями суб'єктів господарювання строків перебування за кордоном. В оскаржуваному рішенні, відповідач також не навів ключових аргументів, які стали підставою для прийняття рішення про припинення позивачу доступу до ЄКІС, обмежившись лише загальними посиланнями на встановлення факту порушення водієм ФОП ОСОБА_1 строків перебування за кордоном.
Поряд з цим, суд зауважує, що позивача не повідомлено про те, що відносно нього вирішується питання припинення доступу до системи ЄКІС. Від Державної служби України з безпеки на транспорті чи інших державних чи правоохоронних органів на адресу позивача не надходило будь-яких листів щодо факту порушення водіями ФОП ОСОБА_1 строків перебування за кордоном. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
У контексті наведеного слід зазначити, що однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Таке право особи має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття “несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.
У той же час, Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).
Відтак, при вирішенні питання про застосування тих чи інших санкцій, суб'єкт владних повноважень має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при вирішенні питання про застосування до суб'єктів господарювання санкцій, обґрунтовувати в своєму рішенні підстави його прийняття.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення містить лише посилання на норми матеріального права, які на думку відповідача, було порушено позивачем.
При цьому, комісія не надала оцінки серйозності і тривалості виявлених нею порушень, оскільки комісією не було враховано, що з 5 працевлаштованих водіїв лише один водій не повернувся.
Відтак, враховуючи відсутність чіткості оскаржуваного рішення, суд позбавлений можливості встановити конкретні підстави його прийняття, як і позбавлений можливості встановити чим керувалася комісія та які обставини враховувала, приймаючи рішення про припинення позивачу доступу до ЄКІС Укртрансбезпеки.
Також, в матеріалах справи наявні ряд укладених ним договорів на виконання міжнародних перевезень вантажів, з яких вбачається, що дійсно перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснює міжнародне перевезення вантажів.
Відтак, встанвлені судом обставини вказують на те, що припинення доступу ФОП ОСОБА_1 до ЄКІС згідно оскаржуваного рішення призводить до фактичного позбавлення позивача права на здійснення основного виду господарської діяльності, що у свою чергу призводить до неможливості виконання позивачем обов'язків щодо сплати податків і зборів, неможливості виконання своїх договірних зобов'язань перед третіми особами та необхідності скорочення штату працівників та їх вимушеного звільнення. Крім того, суд враховує і ту обставину, що оскаржуване рішення призводить до неможливості виконання договірних зобов'язань, впливає на права та обов'язки не тільки позивача, а і його контрагентів, які у свою чергу вже повідомили, що суми збитків за несвоєчасну доставку позивачем вантажів будуть виставлені на нього.
Відтак, зважаючи на принципи “належного урядування» та “правової визначеності», як складових принципу верховенства права, Комісія, при ухваленні оскаржуваного рішення щодо позивача, щонайменше мала б проаналізувати обставини щодо перевищення строків перебування осіб за кордоном та врахувати наслідки свого рішення у вигляді обмеження господарської діяльності позивача та права на працю його працівників, чого у даному випадку зроблено не було.
Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідачем під час прийняття осуаржуваного рішення не враховано, що дане правопорушення, згідно матеріалів справи, вчинено вперше, проте при вирішені питання щодо припинення доступу до ЄКІС відповідачем не враховувано системність вчинення порушень, скільки часу водій був працевлаштований, характеристику, як і не досліджено питання вини самого перевізника за фактом неповернення водія на територію України.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що рішення Комісії з питань припинення доступу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки, 09 грудня 2025 року, протокол від 09 грудня 2025 року № 21, яке затверджене наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №2292 від 22.12.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул.Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39815845) про визнання протиправним та скасування рішення комісії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань припинення доступу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки, 09 грудня 2025 року, протокол від 09 грудня 2025 року № 21, яке затверджене наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №2292 від 22.12.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул.Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39815845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.