Справа № 420/40688/25
04 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАЗ» (Люстдорфська дорога, 5, м.Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 19368116) до Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, с. Таїрове, вул. 40 Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 05582159) про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАЗ» до Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та нечинним рішення 54 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної, документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області».
Позов та відповідь на відзив обґрунтовані тим, що 21.05.2025 року між відповідачем та ТОВ «Одеський інститут землеустрою» укладений договір № 02-2105/25 на розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області. 27.06.2025 року Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області 54 сесії VIII скликання було прийнято рішення № 1209-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області», яким було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області (далі - Технічна документація з НГО). Технічна документація з НГО була розроблена ТОВ «Одеський інститут землеустрою» та вводиться в дію з 01 січня 2026 року. Позивач вважає, що Оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, який було прийнято відповідачем з грубим порушенням приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». що і зумовило останнього звернутись до суду з даним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відсутні підстави вважати, що спірне рішення Ради від 27 червня 2025 року №1209-VIII порушує права та інтереси позивача і, як наслідок, відсутні підстави для подання та задоволення поданого позову. Також відповідач вважає, що рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року №1209-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» не є регуляторним актом та прийнято відповідачем відповідно до повноважень та у спосіб передбачений нормами Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оцінку земель»..
Ухвалою від 10.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08 січня 2026 року об 11 год. 00 хв.; зобов'язано відповідача - Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи №420/40688/25 щодо оскарження рішення 54 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року замінено найменування відповідача у справі з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на Таїрівська селищна рада Одеського району Одеської області.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 19 березня 2026 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду 23.04.2026 року розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛАЗ» є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:002:4105, площею 3,84 га, за адресою: Одеська область, Одеський район, Таїровська селищна рада, будівлі ринку по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, на підставі державного акту про право постійного користування від 17.02.2000 року серії ІІ-ОД 001670, виданого відповідно до рішення 4 сесії ХХІІІ скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 03.11.1998 року № 43.
21.05.2025 року між Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області та ТОВ «Одеський інститут землеустрою» укладений договір № 02-2105/25 на розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області.
27.06.2025 року Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області 54 сесії VIII скликання було прийнято рішення № 1209-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області», яким було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області (далі - Технічна документація з НГО). Технічна документація з НГО була розроблена ТОВ «Одеський інститут землеустрою» та вводиться в дію з 01 січня 2026 року.
Позивач вважаючи зазначене рішення протиправним звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
Згідно з положеннями статті 23 Закону № 1378-IV виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/11716/17, від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18, від 9 лютого 2022 року у справі № 808/1284/16 та від 1 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 34-35 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР визначено перелік питань, які належать до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частинами першою, другою та десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини дванадцятої цієї ж статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно зі статтею 1 Закон № 1160-IV регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Правові висновки щодо застосування статті 4 КАС України та статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21 та від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19.
Згідно з цими правовими висновками нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Господарський кодекс України (далі - ГК України) у статті 1 визначає господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
При цьому під господарською діяльністю відповідно до частини першої статті 2 ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до статей 42 та 52 ГК України визначено такі види господарської діяльності: підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; некомерційна господарська діяльність - це господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Зі змісту наведених норм права вбачається висновок, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб'єктів господарювання.
Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема: правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб'єктів господарювання, їх створення та ліквідації; ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності; правила щодо обсягу та процедур подачі обов'язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання; організація державного контролю за господарською діяльністю; отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.
Таким чином, регулюючий вплив держави на діяльність суб'єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб'єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов'язків, передбачених актами законодавства, нормативними та нормативно-правовими актами.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 180/1173/16-а та узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 826/15456/17, від 13 грудня 2019 року у справі № 461/1824/15-а, від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16 та від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.
3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб'єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.
Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.
У постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18, від 6 березня 2019 року у справі № 803/417/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 1940/1662/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 615/1182/15-a, від 29 квітня 2020 року у справі № 161/6580/16-а, від 10 червня 2021 року у справі № 823/902/17, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 826/8114/17, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 1 червня 2022 року у справі № 280/5928/19, від 2 лютого 2023 року у справі № 807/125/18 та від 14 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17.
Таким чином, суд зазначає, що рішення 54 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної, документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» є нормативно-правовим актом регуляторного характеру, що за своїм характером може поширювати свою дію на невизначене коло осіб.
Отже, оскільки вище встановлено, що оскаржуване рішення за своєю суттю є регуляторним нормативно-правовим актом, суд звертає увагу на таке: згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Статтею 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Статтею 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, зокрема повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проєкту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проєкту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проєкту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної сільської ради.
Відтак, суд вважає, що оскаржуване рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов'язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині обов'язковості опублікування проєкту спірного рішення та здійснення аналізу регуляторного впливу.
Суд погоджується, що затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель лежить в основі нарахування земельного податку. Таким чином, прийняття оскаржуваного рішення впливає на нарахування позивачу земельного податку у завищеному розмірі.
Статтею 35 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:
- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;
- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
Статтею 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оприлюднення проєкту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного нормативно-правового акту, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань, у спосіб, передбачений статтею 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Наведене свідчить про те, що суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог закону щодо процедури ухвалення регуляторних актів.
Також матеріали справи не містять доказів наявності аналізу регуляторного впливу проєкту рішення 54 Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної, документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області». До того ж відповідач не спростував того факту, що ним не було розроблено і оприлюднено такий аналіз регуляторного впливу.
Крім того, суд зазначає, що частиною 4 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (ч. 2 ст. 13 Закону №1160-IV).
Отже, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.
Зміст наведених норм свідчить про те, що відповідачем не було виконано обов'язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.
Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Стаття 13 Закону №1160-IV визначає способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих медіа, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим медіа; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого медіа. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані медіа, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Витрати, пов'язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.
За приписами ст. 36 Закону №1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Як встановлено судом, рішення відповідача від 27.06.2025 року було опубліковане на його веб-сайті 09.07.2025 року, а тому рішення оприлюднено з порушенням 10-денного строку, визначеного ч.5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Отже, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття спірного рішення як регуляторного акту оскільки відсутній аналіз регуляторного впливу, не був оприлюднений проект спірного рішення для можливості надання фізичними та юридичними особами своїх пропозицій та зауважень, оскаржуване рішення опубліковане з порушенням строку.
У відповідності до ч.2 ст. 39 Регламенту рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня оприлюднення, якщо в самих рішеннях не встановлено пізніший строк набуття ним чинності.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення не було належним чином оприлюднено, відповідно, не могло набрати чинності в силу приписів ч.2 ст. 39 Регламенту та ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а.
Також суд зазначає, що методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель» встановлені Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 (далі - Методика №1147), пунктом 1 якої визначено, що об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Відповідно до пункту 3, 4 Методики №1147 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де
Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.
Чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем використано інформацію з інформаційної довідки Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про кількість населення Таїровської селищної територіальної громади станом на 01.01.2024 року №648/08-12 від 20.05.2025 року.
Таким чином, відповідачем у порушення вимог пункту 4 Методики №1147 використано дані стосовно чисельності населення Таїровської селищної територіальної громади не на підставі даних (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, а із складеної відповідачем інформаційної довідки Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.
Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в оскаржуваному рішенні розраховано на підставі вихідних даних, які не відповідають вимогам пункту 4 Методики №1147
Згідно з ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та нечинним рішення 54 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної, документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області», у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Решта доводів, наведених учасниками процесу, не спростовує встановлених судом фактичних обставин справи та не впливає на правильність зроблених висновків.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі статті 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАЗ» (Люстдорфська дорога, 5, м.Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 19368116) до Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, с. Таїрове, вул. 40 Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 05582159) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та нечинним рішення 54 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1209-VIII «Про затвердження технічної, документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАЗ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка