Справа № 420/6270/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
визнати протиправними дії Відповідача що полягають у невиплаті Позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
зобов'язати Відповідача здійснити нарахування та виплату Позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у грудні 2022 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX. Позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Таким чином, позивач має право на отримання винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Позивач через свого представника звернувся до військової частини із заявою про нарахування та виплату вказаної винагороди, проте відповідачем не вчинено жодних дій. Позивач зазначає, що така бездіяльність відповідача порушує законні права позивача на своєчасне отримання винагороди, гарантованої державою за умови безпосередньої участі в бойових діях та захисту Батьківщини.
17.03.2026 року від Військової частини НОМЕР_2 відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що Протоколом №4 від 20.02.2026 засідання комісії з питань перевірки документальних підстав для виплати одноразової грошової винагороди затверджено кандидатуру ОСОБА_1 на отримання зазначеної одноразової грошової винагороди. Повідомляємо, що військовою частиною НОМЕР_1 25.02.2026 сформовано та направлено до Командування морської піхоти Збройних Сил України (далі ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пакет документів на ОСОБА_2 для перевірки ризиків та відповідності критеріям, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за №153. Станом на 16.03.2026 відповіді з КМП не надходило. Військова частина не відмовляється від виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 за №153. Проте у зв'язку із тим, що відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (в редакції від 25.02.2025) військова частина НОМЕР_1 є третім розпорядником коштів у контексті бюджетної класифікації, де вона є суб'єктом, який отримує кошти від вищого розпорядника та розподіляє їх між своїми підпорядкованими підрозділами, військова частина НОМЕР_1 не може сама подавати заявки на кошти без попереднього погодження з вищим командуванням. Командування військової частини НОМЕР_1 діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та чинним законодавством України. У зв'язку із вищевикладеним, військова частина НОМЕР_1 вважає, що не порушила жодних прав ОСОБА_1 .
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи.
07.12.2022 року між громадянином ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_3 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, строком на три роки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2023 року № 63 матроса ОСОБА_1 призначено на посаду номера обслуги десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти Військової частини НОМЕР_1 , ВОС-101533М, з 02.03.2023 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2023 року № 61 матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до Довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 06.07.2023 року № 4576 матрос ОСОБА_1 отримав поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Підстава: Довідка про обставини травми від 03.07.2023 року № 2220 надана командиром військової частини НОМЕР_1 .
Так, відповідно до Довідки ВЛК госпітальної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_5 від 12.08.2024 року № 410 старший матрос військової служби за контрактом ОСОБА_1 , отримав травму, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Підстава: Довідка про обставини травми від 29.06.2024 року №941, видана ТВО командира ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 21.09.2025 року № 1267, старший матрос ОСОБА_1 , дійсно в період з 07.03.2023 по 20.04.2023, з 23.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 19.07.2023, з 01.08.2023 по 19.09.2023, з 29.09.2023 по 16.12.2023, з 06.01.2024 по 08.03.2024, з 25.03.2024 по 27.06.2024, з 29.10.2024 по 03.03.2025, з 20.03.2025 по 13.08.2025, з 30.08.2025 по 18.09.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Покровський район, Новогродівська міська ТГр; Донецька область, Покровський район, Очеретинська селищна ТГр; Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська селищна ТГр; Херсонська область, Херсонський район, Олешківська міська ТГр; Херсонська область, Херсонський район, Дар'ївська сільська ТГр; Донецька область, Покровський район, Курахівська міська ТГр; Донецька область, Покровський район, Покровська міська ТГр; Дніпропетровська область, Синельниківський район, Петропавлівська селищна ТГр.
Підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 (інв. №03-50дск від 01.03.2023, від 01.04.2023, від 01.06.2023, від 01.07.2023, від 01.08.2023, від 01.09.2023, від 01.12.2023, від 01.01.2024, від 01.03.2024, від 01.06.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2024, від 01.03.2025, від 01.08.2025).
Позивач через свого представника звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою стосовно виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Листом від 17.12.2025 року Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що Військовою частиною НОМЕР_1 у межах чинного законодавства здійснюється відпрацювання керівних документів з метою реалізації права військовослужбовців на виплату, передбачену Постановою КМУ від 11.02.2025 № 153, з повним супроводження заходів ідентифікації, збору, оформлення та подання відповідних документів, необхідних для визначення усіх законних підстав для виплати Винагороди здійснюється багаторівневе підтвердження. З метою реалізації права військовослужбовців на виплату, передбачену вищевказаною Постановою наразі оформлюється та опрацьовується необхідний пакет документів задля виконання всіх необхідних вимог постанови та надання відповіді встановленим Постановою зразком.
Проте, станом на поточний час виплата одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень позивачу не виплачена.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:
особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Висновки суду.
Суд зазначає, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;
2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;
3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;
4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.
Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 . За час проходження позивачем військової служби відсутній факт притягнення його до адміністративної, дисциплінарної або кримінальної відповідальності, діючих дисциплінарних стягнень позивач не має.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 07.12.2022 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX.
На момент прийняття на військову службу позивачеві було 23 роки.
В подальшому, позивача відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2023 року № 61, на підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2023 року № 63, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Водночас, позивач неодноразово брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в період з в період з 07.03.2023 по 20.04.2023, з 23.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 19.07.2023, з 01.08.2023 по 19.09.2023, з 29.09.2023 по 16.12.2023, з 06.01.2024 по 08.03.2024, з 25.03.2024 по 27.06.2024, з 29.10.2024 по 03.03.2025, з 20.03.2025 по 13.08.2025, з 30.08.2025 по 18.09.2025, перебуваючи в в Донецька область, Покровський район, Новогродівська міська ТГр; Донецька область, Покровський район, Очеретинська селищна ТГр; Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська селищна ТГр; АДРЕСА_1 район, Покровська міська ТГр; Дніпропетровська область, Синельниківський район, Петропавлівська селищна ТГр., що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2025 року № 1267, про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Отже, позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років був призваний на військову службу під час воєнного стану та будучи особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить більше шести місяців.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії»).
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У той же час, суд не може підмінити встановлену законодавством процедуру розгляду військовою частиною рапорту позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, передбаченої Постановою №153.
Однак, суд звертає увагу, що військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року№ 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Так, Протоколом №4 від 20.02.2026 року засідання комісії з питань перевірки документальних підстав для виплати одноразової грошової винагороди затверджено кандидатуру ОСОБА_1 на отримання зазначеної одноразової грошової винагороди.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
В контексті викладеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року№ 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_8 та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко