Справа № 420/11908/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити пені дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 з 01.03.2025 року та 1,121 з 01.03.2026 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;
-з обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 з 01.03.2024 року та 1,0796, 1,115 з 01.03.2025 року на 1,0796, 1,115 та 1,121 з 01.03.2026 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 у сумі 12236,71 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;
- звернути рішення до негайного виконання в частині суми стягнення за один місяць.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає така позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу, а також чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1, 2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В свою чергу, згідно вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В той же час, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19.
Так позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з 01.03.2024 року та 1,115 з 01.03.2025 року, проте з позовом до суду звернувся 23.04.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
При цьому позивач не надає клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Крім того згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2026р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 грн.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 цієї статті).
Таким чином, ставка судового збору за подання до суду даної позовної заяви складає 1064,96 грн., проте до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху даний адміністративний позов, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом сплати судового збору (та надання доказів на підтвердження сплати) за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.);
рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756 ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав не виконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити пені дії , - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Харченко