05 травня 2026 р. № 400/6200/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - Відповідач 2), з вимогами про:
- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 , військової часини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати надбавки за вислугу років в розмірі 25 відсотків від посадового окладу (за основною чи тимчасовою займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 24.02.2023 по 19.09.2024 включно;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 , військову часину НОМЕР_1 зарахувати до вислуги років період з 04.12.2000 по 26.07.2012, а саме час роботи в органах прокуратури Миколаївської області;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 , військову часину НОМЕР_1 здійснити перерахунок надбавки за вислугу років в розмірі 35 відсотків від посадового окладу (за основною чи тимчасовою займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 24.02.2023 по 19.09.2024 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову часину НОМЕР_1 погасити заборгованість із виплати надбавки за вислугу років в розмірі 35 відсотків від посадового окладу (за основною чи тимчасовою займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням за період з 24.02.2023 по 19.09.2024 включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами під час його проходження служби та отримання ним грошового забезпечення не враховано періоди служби в органах прокуратури з 04.12.2000 по 26.07.2012 у зв'язку із чим невірно була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 25% замість 35% за весь період служби з 24.02.2023 по 19.09.2024 включно.
Ухвалою від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 27.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 р. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №400/6200/25 про повернення позовної заяви позивачеві скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 р. позовну заяву залишено без руху.
Ухвалами від 08.08.2025 р. суд продовжив розгляд справи № 400/6200/24. та поновив строк звернення до суду.
15.08.2025 р. Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву, де Позивач не погоджується з доводами Відповідача та просить позовні вимоги задовольнити.
25.08.2025 р. Відповідач надав до суду Відзив на позовну заяву, де позов не визнав, просив відмовити задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію тим що , Відповідач зазначив що Позивач не навів даних з підстав яких можна прийти до висновку, що Відповідач мав підстави для виплати Позивачу надбавки за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням - в іншому розмірі ніж було фактично нараховано і виплачено Позивачу, однак всупереч цих даних неправомірно не здійснив вірне за думкою Позивача нарахування зазначеної надбавки. Позивач не звертався до Відповідача з вимогою про відповідний розрахунок, дані про таке звернення ним не надано й суду.
На виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 по справі №400/6200/25 про витребування доказів військовою частиною НОМЕР_1 надано інформацію по справі.
01.04.2026 р. Позивачем надано пояснення на заяву Військової частини НОМЕР_1 .
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в період з 24.02.2023року по 19.09.2024року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Військова частина НОМЕР_2 підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини № 14 від 24.02.2023 року станом на 24.02.2023 року дату встановлено вислугу років 1 рік 11 місяців 00 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024 №269 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, в Наказі зазначено , що календарна вислуга років складає 03 роки 05 місяців 27 днів у пільгованому обчислені 0 років 0 місяців 0 днів , та у загальному обчислені 03 роки 5 місяців 27 днів.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". (п.2 розділу IV Порядку)
Згідно пункту 3 розділу IV Порядку для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:
- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб";
- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
- проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Порядок нарахування та виплати надбавки за вислугу років в складі щомісячного грошового забезпечення діючим військовослужбовцям передбачений Порядком
виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам , який затверджений Наказом МОУ від 07.06.2018 року № 260 (далі
по тексту Порядок № 260)
Пунктом 6 розділу IV Порядку передбачено, що «Для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.
Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.»
Як вбачається з матеріалів справі Наказом Командира військової частини № 14 від 24.02.2023 року встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 25 %, позивачем цей Наказ не оскаржувався. У 2023 році Позивачеві виплачували надбавку за вислугу років у розмірі 25 % , у 2023 році Позивач не повідомляв командування військової частини про наявність в нього стажу роботи в органах прокуратури, що мало б вплинути на зміну відсотка надбавки за вислуги років.
Відповідно до положень Порядок № 260 в січні 2024 року Наказом командира військової частини також встановлено Позивачеві надбавку за вислугу років у розмірі 25 %, цей Наказ Позивачем також не оскаржувався, та протягом 2024 року Позивач не повідомляв командування військової частини про наявність в нього стажу в органах прокуратури, з метою підвищення виплат надбавки за вислугу років.
В межах даної справи Позивач оскаржує дії військової частини НОМЕР_2 по нарахуванню та виплаті йому надбавки за вислугу років в розмірі 25 %.
Позивач в межах даної справи не оскаржує Накази командира військової частини про встановлення надбавки за вислугу років № 14 від 24.02.2023 року та за січень 2024 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку що позовні вимоги не належать задоволенню, оскільки позивачем не надано до суду жодного доказу того що він звертався з Рапортом, або в інший спосіб повідомляв командира військової частини про наявність в нього стажу роботи в органах прокуратури з 2000 по 2012 рік, а такі відомості відсутні у військовому квитку позивача та особовій справі, отож відсутні підстави вважати що дії Відповідачів є протиправними в частині нарахування та виплати Позивачеві надбавки за вислугу років у розмірі 25 %. Командир військової частини виносив Накази про встановлення надбавки за вислугу років, які не оскаржені Позивачем, виходячи з відомостей що містилися у військовому квитку та особовій справі Позивача.
Позивач за весь час проходження військової служби не повідомляв командування військової частини про наявність у нього стажу роботи в органах прокуратури тривалістю 11 років 05 місяців 22 дня та не надавав відповідних документів, які б підтверджували зазначені обставини і могли бути підставою для зарахування такого періоду до вислуги років при визначенні розміру надбавки за вислугу років.
Крім того, позивач не оскаржував накази командира військової частини, якими йому було визначено вислугу років для нарахування надбавки у розмірі 25 відсотків, а також не оскаржував наказ про звільнення у відповідній частині, грошовий атестат чи наказ про зарахування до військової частини, яким також було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 25 відсотків, виходячи із зарахованого стажу 3 роки 05 місяців 27 днів, ні в межах даної справи, ні в інший передбачений законом спосіб.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідач був обізнаний про проходження ним служби в органах прокуратури у період з 04.12.2000 по 26.07.2012, а в особовій справі військовослужбовця така інформація взагалі відсутня.
Як встановлено судом, позивач звільнився з органів прокуратури у 2012 році, тоді як військову службу проходив у період з 24.02.2023 по 19.09.2024, а спірна вислуга років обчислювалася станом на 01.01.2025, тобто проходження служби в органах прокуратури та військової служби не відбувалося одночасно.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.05.2026 р.
Суддя Н. В. Лісовська