05 травня 2026 р. № 400/9035/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Друца Т.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА», ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, ,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2021 № 799514290701, № 799314290701, № 800614290701, № 799914290701,
За участю:
представника позивача Калаянова Івана Васильовича
представниці відповідача Слюсаренко Ольги Вікторівни
05 жовтня 2021 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 22.09.2021 № 799314290701, від 22.09.2021 № 799514290701, від 22.09.2021 № 799914290701, від 22.09.2021 № 800614290701.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що висновки акта перевірки від 16.08.2021 № 5952/14-29-07-01/00446546 ґрунтуються на безпідставних припущеннях перевіряючих про нереальність господарських операцій та відсутності їх зв'язку із господарською діяльністю позивача, на неправильних і документально непідтверджених розрахунках сум заниження податкових зобов'язань. Позивач відзначив, що контролюючий орган при проведенні документальної перевірки залишив поза увагою певні обставини, які, на переконання позивача, спростовують висновки акта, а саме:
згідно з поданою до контролюючого органу податковою декларацією з податку на прибуток за 2018 рік (уточнююча від 01.03.2019, реєстраційний № 9311209060) з урахуванням результатів попередньої планової документальної перевірки позивач зменшив суму від'ємного значення податку на прибуток на 1071601 грн та відповідно узгодив їх;
згідно з поданих до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2019 року (від 18.09.2019) і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2019 року (від 18.09.2019) позивач відобразив різницю між показником, який уточнюється, та уточненим показником, та у підсумку в графі «сума податку на додану вартість» вказав суму у розмірі 930 грн;
перевіряючі не встановили суть та характер відносин, що склалися між позивачем та фізичними особами-підприємцями (повіреними), які за завданням та кошти позивача організовували для нього закупівлю молочної сировини.
Позивач вважає, що він пред'явив до перевірки достатні та всі необхідні первинні документи, що цілком підтверджують факти отримання партій молока і проведення розрахунків за них із постачальниками, мету господарських операцій та використання таких у господарській діяльності. Він вважав, що прийняті відповідачем ППР є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими будь-якими належними доказами.
Відповідач у відзиві на позов від 09.11.2021 зазначив, що надані до перевірки позвичаем документи не відображають взаємовідносин з фізичними особами-підприємцями та не містять конкретної інформації щодо сутності наданих послуг, які саме послуги надавались, яких постачальників молока знайдено. Також надані позивачем до перевірки документи не містять інформації щодо змісту і обсягу наданих послуг, не надано кошторисів до договорів, а тому такі документи, на думку відповідача, не можуть вважатись первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Крім того, позивач не надав документального підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2019 року від позивача до ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЙЕ ЕНЕРГІЯ». Таким чином, винесені відповідачем ППР є обґрунтованими, а позовна заява не місить будь-яких доводів, які б спростували такі рішення відповідача.
У відповіді на відзиві від 01.12.2021 позивач підтримав свої позовні вимоги, зазначивши, що в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік відображено в мінус 1071601 грн, яка врахована в рядку 2 наведеної декларації. Відтак у подальшому при формуванні податкової та бухгалтерської звітності позивач відображав дані зменшення. На його думку, відповідач також не надав переконливих, достатніх, належних і допустимих доказів, що документально оформлені позивачем послуги із заготівлі молока не пов'язані з його фінансово-господарською діяльністю, оскільки рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А це відповідно свідчить про реальність операцій і засвідченнях їх відповідними первинними документами. Позивач також зазначив, що в розрахунках до оскаржуваних ППР відповідачем не враховано зобов'язання позивача, як податкового агента, щодо утримання із сум виплат за поставлене молоко податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
У запереченнях від 29.12.2021 відповідач деталізував свої аргументи проти задоволення позову, що були наведені ним у відзиві на позовну заяву.
16.01.2026 відповідач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволені позову відмовити повністю, умотивувавши його обставинами, що були встановлені в Акті перевірки від 16.08.2021 № 5952/14-29-07-01/00446546.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
08.10.2021 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження справи та про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2023, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023, адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано ППР відповідача від 22.09.2021 № 799314290701, від 22.09.2021 № 799514290701, від 22.09.2021 № 799914290701, від 22.09.2021 № 800614290701.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів в акті перевірки наявності законних підстав для прийняття оскаржуваних ППР та їх правомірність. Суди першої та апеляційної інстанцій, покликаючись на здійснення дослідження та аналіз безпосередньо акта перевірки та поданих сторонами до матеріалів судової справи документів, зазначили наступне:
1) щодо зменшення від'ємного значення на суму 1071601 грн: згідно з поданою до податкового органу уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2018 року (реєстр. № 9311209060 від 01.03.2019), позивач самостійно з урахуванням результатів попередньої документальної перевірки зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування на 1071601 грн; проте, відповідач під час складання акта перевірки не врахував цієї обставини, а тому як наслідок мало місце повторне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що призвело до виникнення у платника обов'язку для сплатити цієї суми грошового зобов'язання вдруге;
2) аналізуючи тексти декількох договорів та вибірково наданих позивачем первинних документів, складених на виконання цих договорів, суди дійшли висновків, що за умовами договору про надання послуг та виконання доручень щодо заготівлі молока виконавець (фізична особа-підприємець), як повірена особа, отримувала у замовника (позивача), як довірителя, кошти для розрахунку за отримання молочної сировини, після чого поставляла таку сировину замовнику, а отже відносини повіреного й довірителя ґрунтуються на договорі доручення; водночас позивач надав достатні документальні докази фактичного отримання молочної продукції, використання її у своїй господарській діяльності та проведення розрахунків з постачальниками цієї продукції, а саме: видаткові накладні про поставку товару покупцю, товарно-транспортні накладні на транспортування товару, видаткові касові ордери на підтвердження виплат коштів, приймально-розрахункові відомості видачі грошей за закуплене молоко від населення;
3) щодо застосування до позивача 11444 грн штрафу згідно з ППР від 22.09.2021 № 800614290701 за незареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та ненарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість з суми вартості молока, списаного у виробництво понад норми, загальним обсягом 228880 грн, то в акті перевірки не наведений опис того, як розраховувалось податкове зобов'язання з вартості молока, списаного у виробництво понад норми, та як було отримано загальний обсяг постачання; тобто суди апелювали до того, що тексти акта перевірки та оскаржуваного ППР містять нечітку та незрозумілу інформацію в частині розрахунків податкового зобов'язання, не підтверджені належними та допустимими доказами й необґрунтовані нормами матеріального права;
4) щодо збільшення за ППР від 22.09.2021 № 799914290701 грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 70247 грн (зокрема за липень 2019 року на суму 57395 грн і листопад 2019 року на 12852 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій 17561,75 грн), то згідно з поданими позивачем до контролюючого органу уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2019 року (від 18.09.2019) та Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2019 року (від 18.09.2019) ним були внесенні певні коригування; одночасно зі змісту акта перевірки є незрозумілим те, звідки відповідач отримав суму заниження податку у розмірі 12852 грн за листопад 2019 року, та як її було розраховано;
5) враховуючи відомості зі службової записки головного інженера товариства ОСОБА_1 від 12.04.2018 та наказу генерального директора позивача від 12.04.2018 № 30/1 з питання порядку списання сировини на готову продукцію (про те, що з квітня по грудень 2018 року та з лютого по листопад 2019 року списання сировини (молоко коров'яче) проводилось за фактом згідно вказаного наказу, в результаті чого було списано сировини понад затверджені норми витрат у 2018 році 10801 кг та у 2018 році 29398 кг), відповідач не довів те, що позивач фактично використав придбану молочну сировину в операціях, що не є його господарською діяльністю; оскільки контролюючий органом не встановив, що молочна сировина, використана заводом понад норми, придбавалася за посередництвом фізичних осіб-підприємців у фізичних осіб за цінами з ПДВ, а також, що контролюючим органом не спростував наявний зв'язок між витратою сировини та виробництвом молочної продукції й те, що перевитрати сировини понад затверджені норми зумовлені технічними причинами.
Постановою Верховного Суду від 04.12.2025 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення попередніх судів Верховний Суд у мотивувальній частині постанови від 04.12.2025 зазначив, що в матеріалах справи відсутній акт перевірки від 16.08.2021 № 5952/14-29-07-01/00446546, що ставить під сумнів те, що при перевірці правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій дійсно досліджували та аналізували зміст вказаного акта перевірки. А тому, як наслідок, висновки судів про нечіткість та неповноту відображених в акті перевірки обставин, відсутність зрозумілого та обґрунтованого опису тих чи інших порушень податкового законодавства, не вдається за можливе перевірити на стадії касаційного перегляду. Крім того, суди не надали оцінку наданим позивачем документам на предмет можливості їх вважати належними і допустимими доказами, які можуть спростовувати обставини і висновки, зазначені в акті перевірки. Однак, зазначене об'єктивно має вплив на перевірку висновків відповідача про не підтвердження позивачем даних бухгалтерського і податкового обліку, а так само на вирішення питання правомірності формування висновків акта перевірки на підставі інформації, наявної у податкового органу.
05.01.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття справи № 400/9035/21 до свого провадження, про її розгляд за правилами загального провадження, про витребування у відповідача копії акта перевірки від 16.08.2021 № 5952/14-29-07-01/00446546 та про призначення підготовчого засідання на 10.02.2026.
До відзиву на позовну заяву від 16.01.2026 відповідач додав витребуваний в нього доказ.
10.02.2026 представник позивача у підготовче засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
23.02.2026 представниця відповідача подала клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 24.02.2026, яке ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 задоволено і підготовче засідання відкладено на 24.03.2026 (пункт 17 протоколу судового засідання від 24.02.2026 № 5962342).
24.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 05.05.2026 (пункт 66 протокол судового засідання від 24.03.2026 № 6129349).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
В період з 13.07.2021 по 09.08.2021 відповідач провів документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, зокрема з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За підсумками документальної позапланової невиїзної перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 16.08.2021 5952/14-29-07-01/00446546 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА» (код за ЄДРПОУ 00446546), робочий тел.: (0516) 32 12 86, адреса електронної пошти: 00446546@ukr.net» (далі - Акт від 16.08.2021).
В Акті від 16.08.2021 відповідач зафіксував порушення позивачкою, зокрема:
1) пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5690700 грн, а саме:
за 2018 рік на суму 887231 грн;
за 2019 рік на суму 2730619 грн;
за 2020 рік на суму 1820867 грн;
за І квартал 2021 року на суму 251983 грн;
2) пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення фінансового результату до оподаткування завищення, а саме:
за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 у сумі 4623807 грн;
за 2019 рік у сумі 7987760 грн;
за 2020 рік у сумі 7724372 грн;
за І квартал 2021 року у сумі 7649868 грн;
3) пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 і 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 70247 грн, а саме:
за липень 2019 року на суму 57395 грн;
за листопад 2019 року на суму 12852 грн;
4) пунктів 201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні загальним обсягом 228880,0 грн, крім того ПДВ 45776 грн:
за квітень 2018 року на суму 4979 грн;
за травень 2018 року на суму 3464 грн;
за червень 2018 року на суму 1034 грн;
за липень 2018 року на суму 304 грн;
за серпень 2018 року на суму 379 грн;
за вересень 2018 року на суму 707 грн;
за жовтень 2018 року на суму 101 грн;
за грудень 2018 року на суму 177 грн;
за лютий 2019 року на суму 107 грн;
за березень 2019 року на суму 80 грн;
за квітень 2019 року на суму 8371 грн;
за травень 2019 року на суму 191 грн;
за червень 2019 року на суму 3992 грн;
за липень 2019 року на суму 9038 грн;
за листопад 2019 року на суму 12852 гривні.
На підставі Акта від 16.08.2021 відповідач виніс, зокрема:
1) ППР від 22.09.2021 № 799314290701 (форма «Р»), згідно з яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 6547430,75 грн, з яких податкові зобов'язані в сумі 5690700,00 грн і штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 856730,75 грн;
2) ППР від 22.09.2021 № 799514290701 (форма «П»), згідно з яким зменшив позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7649868 грн;
3) ППР від 22.09.2021 № 799914290701 (форма «Р»), згідно з яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем ПДВ у розмірі 87808,75 грн, з яких податкові зобов'язані в сумі 70247,00 грн і штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 17561,75 грн;
4) ППР від 22.09.2021 № 800614290701 (форма «ПН»), згідно з яким до позивача застосований штраф за платежем ПДВ у розмірі 11444,00 гривні.
Вважаючи вищенаведені ППР відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (абзаци перший і другий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Пунктом 77.1 статті 77 ПК України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до абзаців четвертого і шостого підпункту 77.2 статті 77 ПК України внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Суд встановив, Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, який був оприлюднений на офіційному вебсайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html, було заплановано на липень 2021 року проведення документальної планової перевірки позивача.
Згідно з наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області 23.06.2021 № 1183-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СЗМ» (код за ЄДРПОУ 00446546)» наказано провести документальну планову виїзну перевірку позивача з 13.07.2021, зокрема, з питання дотримання податкового законодавства за період діяльності з 01.04.2018 по 31.03.2021.
Посадовим особам контролюючого органу було видано направлення на проведення документальної планової перевірки позивача від 12.07.2021 № 1575/14-29-07-10, від 12.07.2021 № 1576/14-29-07-10, від 12.07.2021 № 1577/14-29-07-10, від 12.07.2021 № 1578/14-29-07-10 і від 14.07.2021 № 1607/14-29-07-10.
З вищевикладеного слідує, що контролюючий орган мав правові підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки позивача і провів її з дотриманням вимог ПК України.
Що стосується обставин, на підставі яких контролюючий орган прийняв оскаржувані ППР, то суд зазначає наступне.
Згідно з абзацами першим-сьомим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з частиною першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку (частина третя статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до пунктів 5-7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витрати звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
В Акті від 16.08.2021 встановлено, що згідно з ППР від 11.09.2018 № 00084641402 зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1071601 гривні.
У рядку 3.2.4 «Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років» додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік (уточнюючої), поданої позивачем контролюючому органу 01.03.2019, не зазначено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за звітний період у сумі 1071601 гривні.
В податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік (уточнюючій), поданої позивачем контролюючому органу 01.03.2019, у розділі 14 «Наявність доповнення» вказані два доповнення:
1) фінансовий результат за 2018 рік відрізняється від декларації з податку на прибуток підприємств на 610 554 грн. - це витрати негосподарської діяльності;
2) «По акту перевірки - 1071601».
Водночас в рядку 02 вказаної декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-)» вказаний фінансовий результат «- 11 049 811 грн», що є різницею між раніше збитками, які відображені у Звіті про фінансові результати за 2018 рік (- 12731966 грн), та сумами, вказаними в розділі «доповнення» (610554 грн витрати негосподарської діяльності та 1071601 грн за актом перевірки): ?12731966 - ?610554 - ?1071601 = ?11049811.
З вищевикладеного слідує, що позивач відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік (уточнюючій), поданої позивачем контролюючому органу 01.03.2019, зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за звітний період у сумі 1071601 грн на підставі ППР від 11.09.2018 № 00084641402.
Факт не відображення позивачем вказаного зменшення в додатку РІ до відповідної декларації свідчить не про завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування, а про відображення в додатку РІ недостовірної інформації.
Водночас суд врахував, що повторне зменшення від'ємного значення призведе до подвійного обов'язку позивача сплатити цю ж суму грошового зобов'язання.
Також в Акті від 16.08.2021 прийшов до висновку про завищення позивачем показника витрат на загальну суму 38193258 грн за рахунок влючення до складу витрат вартості послуг по заготівлі молока, як не підтвердженні належними чином оформленими документами.
Згідно з пунктом 1.1. Договору про надання послуг та виконання доручень по заготівлі молока, який наведений у сторінках 11-13 Акта від 16.08.2021, укладеного між позивачем (Замовником) і ФОП ОСОБА_2 (Виконавцем), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по сприянню заготівлі молока від сільськогосподарських товаровиробників, для забезпечення в ній потреб Замовника, в обсязі та на умовах передбачених цим Договором.
Пунктами 1.2-1.5 наведеного Договору закріплено, що Виконавець діє від імені Замовника перед сільськогосподарськими товаровиробниками та Замовником в порядку передбаченим цим Договором. Дії Виконавця випливають із цього договору або із розпоряджень Замовника та є обов'язковими для виконання Виконавцем. На будь-якому етапі виконання договору право власності на отриману від товаровиробників молочну сировину і кошти за неї до Виконавця не переходить. Даний договір протягом його дії має юридичну силу довіреності. Виконавцю надається право представляти інтереси Заводу перед третіми особами, вести справи в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування і форм власності, фізичними особами, об'єднаннями громадян, а також отримувати від них в порядку, встановленому законодавством документи та інформацію, необхідну для виконання зобов'язань в межах передбачених ним договором. Виконавець користується правом подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання зобов'язань, включаючи заяви, скарги тощо.
Зміст послуг, що надавались підприємцями Заводу, розкрито в підпунктах 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 Договору, згідно з якими, зокрема, Виконавець надає послуги по укладанню договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками молока (надалі іменовані постачальники молока), підшуковує таких осіб, повідомляє Замовника, обговорює з ним можливість заготівлі, об'єми, якість, терміни поставок тощо. Після погоджень із Замовником всіх істотних умов забезпечує оформлення відносин між Замовником та постачальниками молока, а також всіх інших необхідних документів по заготівлі молока (пункт Штукар, Виноградне, Веселинівський район). Виконавець від імені Замовника здійснює збір молока, контролює його кількість, якість від імені і засобами Замовника здійснює розрахунок з постачальниками за фактично прийняте молоко в перерахунку на базисний жир, з урахуванням компенсації та відповідно до відомостей закупівлі молока. Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця грошовими коштами для виконання ним зобов'язань, відшкодувати Виконавцю фактичні витрати, які були необхідними для належного виконання договору, та оплатити надані послуги на основі акту виконаних робіт, товаротранспортних накладних та шляхових листів.
Вартість послуг по п.п. 2.1.1. - 2.1.4. визначається виходячи з фактичних наданих послуг, в розрахунку 1200 грн за одну тону молока базисної жирності 3,4% (пункт 4.2 цього Договору).
Таким чином, за правовою природою вказаний договір є змішаним (частина друга статті 628 Цивільного кодексу України).
Проте основним його елементом є відносини доручення, що відповідає частині першій статті 1000 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
За даним договором Виконавець здійснював не тільки юридичні, але і фактичні дії від імені та в інтересах Замовника, адже предмет договору включає комплекс послуг (юридичних і фактичних дій) з метою заготівлі молочної сировини (збір молока у постачальників у визначеному пункті із контролем його кількості та якості, здійснення від імені та за кошти Замовника розрахунків з постачальниками за фактично прийняте молоко в перерахунку на базисний жир, тощо), що здійснюються з метою забезпечення потреб Заводу в молочній сировині.
Тобто кінцевим результатом надання Заводу комплексу послуг згідно з пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору є отримання Заводом (позивачем) молочної сировини визначеної якості та у визначеній кількості, саме тому вартість послуг в пункті 4.2 договорів визначається з розрахунку за одиницю (тону) фактично зібраного молока базисної жирності 3,4 %.
Відтак наведені в Акті від 16.08.2021 проте, що належними документами щодо підтвердження придбання молока є документи, що підтверджують прямі розрахунки з фізичними особами-молокоздавачами, є необґрунтованим.
Натомість в Акті від 16.08.2021 встановлено, що позивач отримував молоко від фізичних осіб-підприємців (молокозаготівельників), яким і оплачував кошти за поставлене молоко.
Тобто в Акті від 16.08.2021 підтверджено факт здійснення позивачем господарських операцій і видатків на заготівлю молока.
Вищевикладені обставини спростовують висновок відповідача про включення до складу витрат вартості послуг по заготівлі молока, які не підтвердженні належним чином оформленими документами, на загальну суму 38193258 гривень.
З огляду на це, суд прийшов до висновку про протиправність ППР:
від 22.09.2021 № 799314290701 (форма «Р»), згідно з яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 6547430,75 грн, з яких податкові зобов'язані в сумі 5690700,00 грн і штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 856730,75 грн;
від 22.09.2021 № 799514290701 (форма «П»), згідно з яким зменшив позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7649868 гривень.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується правомірності (протиправності) ППР від 22.09.2021 № 799914290701 (форма «Р») і від 22.09.2021 № 800614290701 (форма «ПН»), суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів і послуг.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац перший пункту 192.1 статті 192 ПК України).
Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абзацу першого пункту 1201.2 статті 1201 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, в Акті від 16.08.2021 встановив понаднормове списання у виробництві молока за квітень 2018 року -листопад 2019 року на загальну суму 228880,00 грн, крім того ПДВ 45776,00 грн, а саме:
за квітень 2018 року на суму 4979 грн;
за травень 2018 року на суму 3464 грн;
за червень 2018 року на суму 1034 грн;
за липень 2018 року на суму 304 грн;
за серпень 2018 року на суму 379 грн;
за вересень 2018 року на суму 707 грн;
за жовтень 2018 року на суму 101 грн;
за грудень 2018 року на суму 177 грн;
за лютий 2019 року на суму 107 грн;
за березень 2019 року на суму 80 грн;
за квітень 2019 року на суму 8371 грн;
за травень 2019 року на суму 191 грн;
за червень 2019 року на суму 3992 грн;
за липень 2019 року на суму 9038 грн;
за листопад 2019 року на суму 12852 гривні.
У відповіді на відзив від 01.12.2021 позивач підтвердив факт збільшення витрат молока при виробництві готової продукції у вказані періоди. Однак, він стверджував, що це відбулось внаслідок технічного збою сепараторів ОСНС-10, викиди бруду проводились в ручному режимі.
У підтвердження цих слів позивач подав до суду копії службової записки головного інженера, наказ генерального директора позивача від 12.04.2018 № 30/1 та довідку, згідно з якою списання сировини у період квітень-грудень 2018 року, лютий-листопад 2019 року проводилось по факту.
Проте, позивач не надав суду будь-яких доказів щодо ремонту сепаратора ОСНС-10.
У судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача заперечив факт наявності понаднормового списання молока у спірний період (протокол судового засідання в режимі конференції від 05.05.2026 № 6373244).
З огляду на це, суд прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні докази несправності сепаратора ОСНС-10.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак відповідач правомірно наклав на позивача штраф в розмірі 11444,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму 45776,00 гривень.
В Акті від 16.08.2021 встановлено, що отримана від ФГ «ПРОГРЕСАГРО» податкова накладна від 28.02.2019 № 14 на загальну суму ПДВ 7804,25 грн влючена двічі позивачем у рядку 44 додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за лютий 2019 року та рядку 48 додатку 5 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за березень 2019 року. Згідно з даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту на рівні ДПС України» у лютому 2019 року податковий кредит позивача по взаєморозрахунках з ФГ «ПРОГРЕСАГРО» складав 15857,59 грн, податкові зобов'язання контрагента - 8053,34 грн, розбіжність - 7804,25 гривні.
Крім цього, отримані від ТОВ «ЙЕ ЕНЕРГІЯ» податкова накладна від 10.06.2019 № 252 на загальну суму ПДВ 16666,67 грн влючена двічі позивачем у рядку 49 додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за червень 2019 року та рядку 49 додатку 5 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за липень 2019 року. Згідно з даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту на рівні ДПС України» у червні 2019 року податковий кредит позивача по взаєморозрахунках з ТОВ «ЙЕ ЕНЕРГІЯ» складав 217302,07 грн, податкові зобов'язання контрагента - 200635,40 грн, розбіжність - 16665,67 гривні.
Зазначене також підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за відповідні періоди, копії яких були подані відповідачем до суду 20.02.2026.
Таким чином, відповідач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 244471 грн внаслідок подвійного включення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, ППР від 22.09.2021 № 799914290701 (форма «Р»), згідно з яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов'язання позивача за платежем ПДВ у розмірі 87808,75 грн, з яких податкові зобов'язані в сумі 70247,00 грн і штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 17561,75 грн, також є правомірним.
Відтак, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області:
від 22.09.2021 № 799314290701 (форма «Р»);
від 22.09.2021 № 799514290701 (форма «П»).
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області:
від 22.09.2021 № 799914290701 (форма «Р»);
від 22.09.2021 № 800614290701 (форма «ПН»).
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
7. Учасники справи:
позивач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА» (вул. Будівельників, 30, с-ще Веселинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 57001; РНОКПП 00446546);
відповідач: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027).
8. Повний текст рішення суду складений 05.05.2026.
Суддя В.Г.Ярощук