про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
04 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/839/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Дубовенко Вікторії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Дубовенко Вікторії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національної поліції України (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 01.09.2024 по 04.02.2025 року;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби за період з 01.09.2024 по 04.02.2025;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.09.2024 по 04.02.2025 розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 “Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.09.2024 по 04.02.2025 у розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до Наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 “Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)»;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.09.2016 по 30.11.2017;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 по 30.11.2017 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.02.2025 по день винесення судом рішення;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, в тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн;
- допустити негайне виконання рішення в частині виплати грошового забезпечення за один місяць.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України з 26.09.2016 року по 06.02.2025.
Наказом Національної поліції України (по особовому складу) від 11.02.2020 №171 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини, звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи наказ від 11.02.2020 №171 о/с протиправним, а своє звільнення - незаконним, позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року у справі №640/8763/20 позов задоволено та Національну поліцію України зобов'язано скасувати наказ про звільнення, поновити позивача на посаді та здійснити виплати компенсації за вимушений прогул, у т.ч. з негайним виконанням у частині виплати середнього заробіток за місяць.
У вересні 2024 року відповідачем виконано рішення суду в частині негайного виконання рішення суду - виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць у розмірі 20 664,60 грн. В той же час відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 року залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі наказу Національної поліції України від 05.02.2025 № 194 о/с відповідачем здійснено розрахунки та виплати за вказаним рішенням та скасовано наказ про звільнення від 11.02.2020 №171 о/с.
Наказом Національної поліції України від 06.02.2025 № 205 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 06.02.2025 року.
Після здійснення оцифрування трудової книжки позивача та направлення цифрової копії до ПФУ з метою підтвердження відомостей у реєстрах Пенсійного Фонду України, від Пенсійного Фонду України позивачу надійшла вимога надати довідку про грошове забезпечення та сплачені внески відповідно до п.п. 2 п. 2.1 розд. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1.
20.11.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу відповідних довідок та 06.01.2026 відповідач надав дві довідки: 1. Довідку НПУ про строк служби №1373-2026 від 06.01.2026, в якій зазначено строк служби позивача з 05.02.2016 по 06.02.2025; 2. Довідку НПУ про заробітну плату №29/5-483 від 27.11.2025.
При цьому довідка про заробітну плату містить дані про суми лише за період з вересня 2016 року по вересень 2024 року та за лютий 2025 року, але не містить відомостей про нарахування за період лютий-вересень 2016 року, за вересень-грудень 2024 року та січень 2025 року. У довідці відсутня інформація про суми сплачених соціальних внесків (ЄСВ) взагалі - не зазначено жодних числових значень (ані загалом, ані по місяцях), натомість наведено лише загальну фразу про те, що «на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок)», без будь-якої деталізації. Такий документ не дає можливості Пенсійному фонду України перевірити факти/ суми сплати внесків та коректно врахувати страховий стаж і заробіток позивача.
11.02.2026 позивачем було отримано відповідь Пенсійного фонду України за вих. №2800-060202-8/10336, з якої встановлено, що в реєстрі застрахованих осіб стосовно позивача відсутня інформація щодо страхового стажу за періоди з вересня по грудень 2024 року та за січень 2025 року по страхувальнику Національна поліція України, ЄДРПОУ 40108578.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 36941-2026 від 13.03.2026 відповідачем не було проведено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення та не було сплачено ЄСВ за період роботи з 01.09.2024 року по 04.02.2025.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 51686-2026 від 09.04.2026, відповідачем надано копії карток на виплату грошового забезпечення поліцейського ОСОБА_1 за період з 2016 року по 2025 року, з яких встановлено, що відповідачем не проведено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення та не сплачено ЄСВ за період роботи з 01.09.2024 року по 04.02.2025 року.
Також не здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди за період з 01.09.2024 по 04.02.2025 відповідно до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)». Крім того, відповідачем не здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 30.11.2017 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 28.04.2026 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Щодо заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Зважаючи, що частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025, суд вважає, що строк звернення до суду в даному випадку позивачем не пропущено, тому клопотання про поновлення строку судом не розглядається.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження в справі за позовом адвоката Дубовенко Вікторії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов'язати відповідачів протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду:
- відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів;
- інформацію про проходження служби позивачем;
- належним чином засвідчені копії наказів про прийняття позивача на службу, а також про звільнення зі служби;
- довідку про грошове забезпечення позивача за спірний період з зазначенням окремо всіх складових;
- інформацію про нарахування чи ненарахування позивачеві індексації грошового забезпечення у спірний період;
- розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун