05 травня 2026 року № 320/1293/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, про визнання протиправними та скасування припису, постанови та протоколу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі також - відповідач, ДІАМ), у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України № 19/24/02-1-08 від 30.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП України та накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8500 грн;
- визнати протиправним та скасувати протокол Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.12.2024 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП України;
- визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.12.2024.
14.07.2026 позивачем до суду подано клопотання про долучення додаткових доказів, в якому позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі № 320/1293/25 відповідач не припинив вчинення спірних дій, а навпаки повторно та втретє здійснив позапланові перевірки щодо того самого об'єкта та тих самих правовідносин, за результатами яких були складені нові акти, приписи, протоколи та винесені нові постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На думку позивача, такі дії відповідача підтверджують триваючий характер порушення його прав, а також свідчать про системне відстоювання відповідачем позиції щодо нібито наявності на земельній ділянці самочинного будівництва у вигляді «майданчика для дрифтингу». Саме у зв'язку з цими новими обставинами, які виникли вже після подання позову та відкриття провадження у справі, у позивача з'явилась об'єктивна необхідність у проведенні комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Позивач наголошує, що на момент подання позовної заяви та відповіді на відзив у нього не було об'єктивних підстав для ініціювання такої експертизи, оскільки до того часу ним уже були подані докази, які, на його переконання, підтверджували відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна та спростовували висновки відповідача про самочинне будівництво. Однак подальші дії відповідача, зокрема проведення нових перевірок і винесення нових постанов, якими фактично повторно стверджувалась наявність самочинного будівництва та ставилось питання про приведення земельної ділянки у первісний стан, створили для позивача істотні правові та майнові ризики. За таких обставин, на думку позивача, неподання висновку експерта разом із позовною заявою зумовлене причинами, що об'єктивно не залежали від нього, а тому строк на подання цього доказу підлягає поновленню.
На підтвердження своїх доводів позивач посилається на висновок експерта за результатами комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.07.2025 № 35/25, відповідно до якого каркас паркану з металопрофільної труби та асфальтне покриття на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210 не є об'єктами будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а належать до елементів благоустрою. Крім того, у висновку зазначено, що огородження земельної ділянки не потребує розроблення проєктної документації, отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію, а на самій земельній ділянці відсутні інші об'єкти нерухомості, окрім асфальтованого покриття й огорожі. Таким чином, позивач вважає, що висновок експерта прямо спростовує позицію відповідача про наявність самочинного будівництва та має істотне значення для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, позивач просить суд визнати поважними причини неподання зазначених доказів у встановлений процесуальний строк, поновити строк на їх подання та долучити до матеріалів справи заяву про необхідність проведення експертизи від 20.06.2025 і висновок експерта від 09.07.2025 № 35/25. На думку позивача, прийняття цих доказів є необхідним для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а також для належної перевірки правомірності спірних рішень, дій та висновків відповідача.
При вирішенні клопотання суд виходить з такого.
Згідно із частинами 1, 4 - 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Статтею 204 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Згідно із частиною 1 статті 77, частинами 1, 2, 4, 8 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Завдання, мета і строк проведення підготовчого провадження визначені статтями 173 183 Кодексу адміністративного судочинства України і до них віднесено, зокрема, роз'яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясування, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясування, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропозиція учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішення питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішення питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішення питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішення питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішення заяви та клопотання учасників справи.
Таким чином, визначення предмету доказування та зібрання (подання) відповідних доказів здійснюється під час подання позовної заяви та у подальшому в ході підготовчого провадження.
Не заявлення відповідних клопотань чи неподання доказів у підготовчому провадженні є підставою для залишення їх без розгляду під час розгляду справи по суті, якщо учасник справи не обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як убачається з матеріалів справи, висновок експерта від 09.07.2025 № 35/25 був отриманий позивачем після відкриття провадження у справі та після вчинення відповідачем нових дій щодо того самого об'єкта, що об'єктивно унеможливлювало його подання разом із позовною заявою або у встановлений процесуальний строк.
Крім того, зазначений доказ безпосередньо стосується предмета доказування у даній справі, оскільки спрямований на з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності об'єкта будівництва та необхідності отримання дозвільної документації, що має істотне значення для правильного вирішення спору.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що причини неподання позивачем зазначеного доказу у встановлений строк є об'єктивними та поважними, а тому строк на його подання підлягає поновленню.
У зв'язку з цим клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів підлягає задоволенню, а висновок експерта від 09.07.2025 № 35/25 прийняттю та приєднанню до матеріалів справи.
Керуючись статтями 72,74,77-79, 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання позивача про долучення додаткових доказів у адміністративній справі №320/1293/25 від 14.07.2026 - задовольнити.
2. Поновити позивачу строк на подання доказів та приєднати їх до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Діска А.Б.