ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" травня 2026 р. справа № 300/1980/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7952,71 грн.,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7952,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 7952,71 грн., який виник у зв'язку із несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
На виконання вимог частини 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з запитом від 02.04.2026 сформованим засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з Єдиного державного демографічного реєстру на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.34).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження, котра направлялася судом двічі, не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця проживання відповідача, що зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Судом, відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 17.04.2026 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.44).
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, розглянувши відповідно до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що за приписами статті 36 Кодексу є податковим обов'язком.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.2 статті 36 Податкового кодексу України).
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, за результатами якої 27.09.2024 складено акт №17087/09-19-24-08/3620410066 (а.с.8-19).
Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення:
-пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік;
-п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, пп.174.2.2 п.174.2 ст.172, пп.168.2.1 п168.2 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4684,74 грн. за 2021 рік;
-п.1.2, пп.1.6, п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату суми податкових зобов'язань з військового збору в розмірі 1405,42 грн. за 2021 рік.
Порушення полягало в отриманні ОСОБА_1 доходу від отриманої спадщини (подарунку) (114 ознака доходу) на суму 93694,84 грн., при цьому відповідачем не задекларовано та не сплачено з нього податок на доходи фізичний осіб в сумі 4684,74 грн. та військовий збір в сумі 1405,42 грн.
Відповідно до пп. 168.2.1 п.168.2.2 ст.168 Податкового кодексу України особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину).
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п.123.2 ст.123 Кодексу).
Відповідно до пункту 179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як наслідок, 31.10.2024 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №024275/2408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1756,78 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 1405,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 351,36 грн.;
- №024274/2408, яким за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн.;
- №024272/2408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 5855,93 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 4684,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1171,19 грн. (а.с.22-25).
Податкові повідомлення рішення відповідачу не вручені, поштове відправлення повернуто контролюючому органу із відміткою Укрпошти «за закінчення терміну зберігання» (а.с.27).
На підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлені податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, у даному випадку відповідач не здійснила сплату грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 7952,71 грн., що утворило борг у вказаній сумі.
Положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки в суду відсутні докази порушення відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 12.02.2025 за № 0003625-1306-0919, згідно з якою станом на 10.02.2025 податковий борг відповідача становив 8320,90 грн. Дана вимога надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, однак поштове відправлення не було вручене та повернулося відправнику із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Вимога вважається врученою відповідачу на підставі статті 42 та статті 59 Податкового кодексу України (а.с.6-7).
На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг від 09.03.2026 та витягом з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.5, 29-30).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору є податковим боргом відповідача, який нею не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов'язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7952,71 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у дохід бюджету заборгованість у сумі 7952 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 71 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.