04 травня 2026 року м. Житомир справа №240/22181/25
категорія 112010205
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях щодо відмови направлення до МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пункті 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015, та висновок щодо виплати ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому за життя інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в ОВС;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому за життя інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в ОВС.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що є вдовою ОСОБА_2 . Вказала, що в період з 01.11.1980 по 10.12.2002 її чоловік проходив службу в органах внутрішніх справ та з 29.04.1986 по 04.05.1986 залучався до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ААГ №079056 від 23.01.2023 ОСОБА_2 з 19.01.2023 при первинному огляді було встановлено І групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв'язку із цим, він 12.05.2023 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області" із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Однак, 04.06.2023, до прийняття рішення за результатами розгляду зазначеної заяви, ОСОБА_2 помер. Позивач зазначає, що до неї, як до спадкоємця померлого ОСОБА_2 , перейшло право на отримання всіх виплат, які належали її померлому чоловіку на день смерті, в тому числі й право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З метою реалізації цього права вона звернулась до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях із заявою від 11.03.2025, в якій просила виплатити їй, як спадкоємиці ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу, що належала до виплати останньому, як особі з інвалідністю внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю. Однак, за наслідками розгляду цієї заяви Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях надіслав їй листа від 11.03.2025 №31/35-16-2025, в якому повідомив про повернення заяви та доданих до неї документів у зв'язку із ненадання переліку документів, передбаченого пунктом 6-8 Порядку №850. Позивач вважає такі дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях протиправними, оскільки, повертаючи подані нею документи, відповідач керувався правовими нормами, що регулюють виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків. В той час, як вона зверталась до сервісного центру за виплатою в порядку спадкування одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на яку мав право її чоловік - ОСОБА_2 , але не отримав її у зв'язку зі смертю, а не за виплатою одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції під час виконання ним службових обов'язків. Крім того, позивач звертає увагу, що згідно Порядку №850 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях лише готує висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направляє його разом із доданим до заяви документами на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України. Саме до повноважень Міністерства внутрішніх справ України віднесено вирішення заяви по суті та прийняття відповідного рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях безпідставно порушив її право на отримання одноразової грошової допомоги, що належала її померлому чоловіку, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою від 25.09.2025 провадження в адміністративній справі №240/22181/25 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що Положенням про РСЦ ГСЦ МВС, затвердженим наказом ГСЦ МВС від 27.06.2024 №105, визначено основні завдання та функції РСЦ ГСЦ МВС, зокрема, щодо оформлення в установленому порядку документів для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнього працівника міліції, їх направлення до МВС та виплата одноразової грошової допомоги в порядку, установленому законодавством України. У межах своїх повноважень РСЦ ГСЦ МВС має право перевірити дотримання особою вимог пунктів 6-8 Порядку, в частині надання нею усіх визначених цими пунктами документів, та відповідно може відмовити особі в складанні та надсиланні до МВС висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, лише у випадку не надання цих документів. Оскільки, ОСОБА_1 не було надано до РСЦ ГСЦ МВС визначений Порядком №850 пакет документів, зазначених в пунктах 6-8, це стало підставою для повернення документів заявнику без подальшого його направлення до МВС. Також у відзиві Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях вказав, що позивачка не надала документів, що підтверджують її статус, як спадкоємця померлого ОСОБА_2 , зокрема свідоцтва про право на спадщину або іншого належного документа. Крім того зауважив, що згідно з Порядком №850 одноразова грошова допомога у випадках установлення інвалідності працівникам міліції призначається та виплачується безпосередньо особі, якій встановлено інвалідність, для покращення стану її здоров'я. Враховуючи вищезазначене, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях вважає. що в спірних правовідносинах діяв правомірно, а тому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.06.1986.
Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 07.11.2022 №Г-130-2/12/01-2022 ОСОБА_2 з 02.07.1980 (наказ УВС від 02.07.1980 №79 о/с) по 10.12.2002 (наказ УМВС від 10.12.2022 №146 о/с) проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до наказу начальника УВС Житомирського облвиконкому від 30.06.1986 №048 ОСОБА_2 в період з 29.04.1986 по 04.05.1986 ніс службу на території радіоактивного забруднення (м. Прип'ять Київської області), що підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 07.11.2022 №Г-130/12/01-2022.
23.01.2023 Житомирською обласною МСЕК №1 був проведений первинний огляд ОСОБА_2 , за наслідками якого йому з 19.01.2023 була встановлена І група інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №079056 від 23.01.2023.
З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 19.01.2023 інвалідності І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_2 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із заявою від 12.05.2023, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
До вказаної заяви ОСОБА_2 долучив: копію довідки до акту огляду МСЕК №032599; копію довідки до акту огляду МСЕК №079056 від 23.01.2023; копію свідоцтва про хворобу від 25.12.2022; копію паспорту та ідентифікаційного коду; довідку з НАСК "Оранта" від 13.03.2023 №0690-06-05/158 про виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування працівників Міністерства оборони України; копію довідки Управління соціального захисту населення Богунського району від 27.02.2023 №15 про не отримання ним одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; копію експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 23.12.2022 №2277 про пов'язаність захворювання з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; копію довідки про проходження служби від 07.11.2022 №Г-130-2/12/01-2022; копія довідки МСЕК №088665.
За наслідками розгляду поданої ОСОБА_2 заяви, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" надіслала йому листа від 04.09.2023 №2237/33/26-2023, в якому повідомила, що повертає надані ним документи, як такі що не відповідають вимогам законодавства. Обґрунтовуючи таке рішення установа зазначила наступне:
"Із надісланих матеріалів з'ясовано, що:
- у копії довідки до акта огляду МСЕК від 21.11.2022 №088665 зазначене прізвище особи з інвалідністю не відповідає паспортним даним заявника;
- причина інвалідності та втрати працездатності 23.01.2023 не відповідає свідоцтву про хворобу заявника, яке не містить переліку захворювань, що пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- надання Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України не відповідає вимогам п.7 Порядку;
- у довідці HACK "Оранта" від 13.03.2023 №0690-06-05/158 надано інформацію щодо страхування працівників Міністерства оборони України;
- не надано копію документа про встановлення 15 % втрати професійної працездатності, яка була підставою для виплати страхової суми.
Невідповідностей надісланих матеріалів вимогам Порядку унеможливлює прийняття Міністерством рішення за ними".
Однак, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.06.2023 ОСОБА_2 04.06.2023, тобто до надання відповіді на його заяву про виплату одноразової грошової допомоги, помер.
Відповідно до довідки Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області від 22.02.2024 №423/02-14 спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 та його сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 вважає, що вона, як до спадкоємця свого померлого чоловіка, має право на отримання всіх виплат, які належали її чоловіку на день смерті, в тому числі й право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_2 групи інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У зв'язку із цим, ОСОБА_1 звернулась до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях із заявою від 11.03.2025 (вх.№Г-1166/08-2025), в якій просила виплатити їй, як члену сім'ї (спадкоємиці) померлого ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу, що належала йому, як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю.
До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила: копію свого паспорту та ідентифікаційного коду; копію свідоцтва про шлюб; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та копію довідки про причину смерті; копію карток обліку отриманих ОСОБА_2 доз опромінення; копії виданих ОСОБА_2 в 1991 та 1998 роках посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; копію виписки з медичної карти хворого; копію експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 23.12.2022 №2277 про пов'язаність захворювання з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; копію довідки до акту огляду МСЕК №079056 від 23.01.2023 про встановлення ОСОБА_2 з 19.01.2023 І групи інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; копію довідки від 07.11.2022 №Г-130-2/12/01-2022 про проходження ОСОБА_2 служби в ОВС; копію довідки від 07.11.2022 №Г-130/12/01-2022 про проходження ОСОБА_2 служби на території радіоактивного забруднення; копію довідки Управління соціального захисту населення Богунського району від 27.02.2023 №15 про не отримання ОСОБА_2 одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; копію довідки ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" №1885/33/26-2023; копію медичного висновку ЛВВ №537; відповідь ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області".
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву та додані до неї документи, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях надіслав їй листа-відповідь від 11.03.2025 №31/35-16-2025, в якому зазначило, що нею на надано перелік документів, зазначений в пунктах 6-8 Порядку №850, а тому подані документи підлягають поверненню.
На обґрунтування наявності підстав для повернення поданих документів, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях в листі від 11.03.2025 №31/35-16-2025 зазначив наступне:
"Статтею 23 Закону України "Про міліцію" та підпунктом 1 пункту 3 Порядку №850 установлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).
Виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції передбачена у випадках:
1) загибелі (смерті), яка сталася під час перебування особи на службі в органах внутрішніх справ;
2) загибелі (смерті), яка сталася з працівником міліції під час виконання ним службових обов'язків.
Таким чином, виключно наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють виникнення підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції, іншого Порядком не передбачено.
Виходячи з указаних обставин пунктами 6 та 8 Порядку визначено виключний перелік документів, необхідний для призначення зазначеної одноразової грошової допомоги, серед яких: копія акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) працівника міліції, зокрема про те, що вона не пов'язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, за формою, що затверджується МВС; копія постанови відповідної військово-лікарської комісії про визначення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть працівника міліції; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції; висновок органу внутрішніх справ щодо виплати грошової допомоги.
Згідно з довідкою, виданою Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області від 07 листопада 2022 року № Г-130-2/12/01-2022 ОСОБА_2 , 1950 р.н., проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 липня 1980 року по 10 грудня 2002 року та був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 65 «а» (за віком).
Відповідно до наданого свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не надано перелік документів зазначених в пунктах 6-8 Порядку, що є підставою для повернення документів заявнику".
Вважаючи протиправною відмову Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях у складанні та направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку про виплату їй, як спадкоємиці ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги, що належала йому, як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" (далі - Закон №565-ХІІ) визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання Закону України "Про Національну поліцію"
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Таким чином, за колишніми працівниками органів внутрішніх справ зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ, відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".
Частиною третьою статті 23 Закон №565-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, частиною шостою статті 23 Закон №565-ХІІ визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 жовтня 2015 року №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850, в редакції на момент спірних правовідносин).
Вказаний Порядок №850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) працівника міліції визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
2) установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:
- 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
- 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
- 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
відповідно до пункту 13 Порядку №850 працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім'ї, батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Питання визначення установ Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції, врегульоване наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2024 №271.
Згідно з пунктом 1 вказаного наказу від 26.04.2024 №271 з 01 травня 2024 року Головний сервісний центр МВС є установою МВС, уповноваженою на оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції припинених управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Відповідно до Положення про Регіональні сервісні центри ГСЦ МВС, затвердженого наказом ГСЦ МВС від 27.06.2024 №105, до основних завдань та функції Регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС, належить, зокрема, оформлення в установленому порядку документів для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнього працівника міліції, їх направлення до МВС та виплата одноразової грошової допомоги в порядку, установленому законодавством України.
Перелік документів, які подаються членами сім'ї для отримання грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків, визначений пунктом 6 Порядку №850, відповідно до якого, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається грошова допомога, подають за останнім місцем проходження служби працівником міліції, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до визначеної наказом МВС уповноваженої установи МВС (далі - уповноважена установа МВС), заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання грошової допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату грошової допомоги за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов.
До заяви додаються копії:
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) працівника міліції, зокрема про те, що вона не пов'язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, за формою, що затверджується МВС;
- постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії про визначення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть працівника міліції;
- свідоцтва про смерть працівника міліції;
- свідоцтва про народження працівника міліції - для виплати грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
- сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- свідоцтва про народження дитини - для виплати грошової допомоги дитині;
- документів членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що підтверджують реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);
- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми працівника міліції);
- рішення суду, нотаріально посвідченого правочину або довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
В свою чергу, перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції для призначення грошової допомоги у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 Порядку №850.
Зокрема, пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яким у застрахованої особи визначено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Зміст вказаних норм свідчить, що грошова допомога у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків, та грошова допомога у зв'язку із встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, є різними видами допомог, а тому порядок звернення за реалізацією права на їх отримання регулюється різними правовими нормами Порядку №850 (пунктом 6 - у випадку звернення за допомогою у разі загибелі (смерті) працівника міліції та пунктом 7 - у випадку звернення за допомогою у разі встановлення працівникові міліції інвалідності).
Відповідно до положень пункту 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з пунктом 9 Порядку №850, Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, суд зазначає, що у розумінні норм пункту 8 Порядку №850 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях наділений лише повноваженнями на подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк, з дня реєстрації поданої особою заяви та усіх документів, висновку щодо виплати такій особі одноразової грошової допомоги разом з наданими документами.
При цьому, при виконанні вказаних повноважень, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях має лише право перевірити дотримання заявником вимог пунктів 6 та 7 Порядку №850, в частині надання ним усіх визначених цими пунктами документів, та відповідно може відмовити особі в складанні та надсиланні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та повернути надану заяву лише у випадку ненадання визначеного переліку документів.
Відтак, ні норми статті 23 Закон №565-ХІІ, а ні норми Порядку №850 не наділяють Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях повноваженнями на вивчення поданих особою документів на предмет наявності чи відсутності у такої особи права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно й не наділяють його повноваженнями на прийняття рішення про не направлення висновку та поданих особою документів про призначення одноразової грошової допомоги на розгляд Міністерства внутрішніх справ України через відсутність у особи права на отримання одноразової грошової допомоги.
Під час розгляду справи судом встановлено, що за наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 11.03.2025 про призначення одноразової грошової допомоги, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях відмовив їй у складанні та направленні до Міністерства внутрішніх справ України відповідного висновку про виплату одноразової грошової допомоги та повернув подані нею документи, обґрунтовуючи такі дії не наданням заявницею переліку документів, передбаченого пунктом 6 Порядку №850.
З даного приводу суд зазначає, що пункт 6 Порядку №850 регулює правовідносини щодо перелік документів, які подаються членами сім'ї для отримання грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків.
Разом з тим, як вбачається із заяви від 11.03.2025, ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача, просила виплатити їй, як спадкоємиці померлого чоловіка - ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу, що належала йому, як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю.
Таким чином, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 зверталась за виплатою одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, а не за виплатою грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що положення пункт 6 Порядку №850 на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки регулюють порядок звернення за іншим вилом грошової допомоги, відмінним від тієї допомоги, яку позивач просила їй виплатити, звертаючись із заявою від 11.03.2025.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, перевіряючи дотримання ОСОБА_1 вимог пункту 6 Порядку №850 при її зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях діяв протиправно, та фактично розглянув подану позивачем заяву від 11.03.2025 не по суті вказаного в ній звернення.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях щодо повернення поданих ОСОБА_1 заяви від 11.03.2025 та доданих до неї документів про виплату їй одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, є протиправним, оскільки вчинення з порушенням норм Порядком №850.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, який слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати їй в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому за життя інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в ОВС.
Однак, вказані вимоги суд вважає є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Порядку №850 дії щодо складання і надсилання до Міністерства внутрішніх справ України висновку та матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги, можуть бути здійснені відповідачем лише за умови надання заявником визначеного Порядком №850 переліку документів. Тобто, дії щодо складання і надсилання до Міністерства внутрішніх справ України висновку та матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях здійснює лише після здійснення перевірки надання заявником усіх необхідних документів. В той час, як у спірних правовідносинах, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях такі дії не вчинив, оскільки розглянув подану ОСОБА_1 заяву на предмет дотримання нею вимог щодо подання переліку документів, необхідного для отримання іншого виду одноразової грошової допомоги, відмінного від того, який вона просила виплатити у поданій заяві від 11.03.2025.
Враховуючи зазначене, суд керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9 та ч. 2 ст. 245 КАС України, приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом покладення на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про виплату їй одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, з дотриманням норм Порядку №850 та по суті вказаного в ній звернення, врахувавши при цьому висновки суду у даній справі.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Враховуючи норми ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, а також беручи до уваги розмір задоволених позовних вимог та сплату позивачем судового збору в мінімальному розмірі, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн в повному обсязі підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (вул. Вербова, 39, м. Рівне, 33020; код ЄДРПОУ 45543373) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях щодо повернення поданих ОСОБА_1 заяви від 11.03.2025 про виплату їй одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, та доданих до неї документів.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про виплату їй одноразової грошової допомоги, що належала її чоловіку ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не була отримана ним у зв'язку зі смертю, з дотриманням норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та по суті вказаного в ній звернення, врахувавши при цьому висновки суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович