Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
05 травня 2026 року Справа №200/3108/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за його позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:
- визнати протиправними дії Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 відносно позивача;
- зобов'язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 відносно позивача та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копії листів адресованих до ПрАТ «Павлоградвугілля» для визначення складу комісії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за його позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3д в частині перебігу строку його дії.
Слід зазначити, що 30.04.2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог в частині зміни вихідного номеру повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 з «вих.№1991/3д» на «вих.№1991/3».
Дане уточнення позовних вимог було покликане наступним: - «5. Однак 29.04.2026 року позивачу Державною установою «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» була надана копія листа від 26.03.2026 року №01/293, адресованого відповідача, в якому вказано: «Документ, отриманий Вами 20.02.2026 року від структурного підрозділу Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» Клінікою професійних захворювань та комплексної реабілітації помилково був названий дублікатом повідомлення П-3 щодо ОСОБА_1 від 07.11.2025 року №1991/3. 6. Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 07.11.2025 №1991/3 було складено у суворій відповідності до вимог чинного законодавства належним чином, направлено та отримано усіма адресатами згідно визначеного законодавством переліку. Повідомлень про втрату оригіналів не надходило, тому підстав для видачі дубліката не було. 7. Просимо вважати документ отриманий Вами 20.02.2026 за №1991/3д витягом з повідомлення П-3 щодо ОСОБА_1 від 07.11.2025 року». 8. Таким чином первинне повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 07.11.2025 №1991/3 є чинним і не скасованим, а документ отриманий відповідачем 20.02.2026 за №1991/3д є витягом з повідомлення П-3 щодо ОСОБА_1 від 07.11.2025 року.».
Вищезазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення адресованого Державною установою «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 26.03.2026 року №01/293 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
Отже, вищенаведеним підтверджується те, що повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3д, яке було покладено в якості доказів та зазначено у первісній редакції позовної заяви є витягом з повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3, яке є чинним, станом на час виникнення як спірних правовідносин, так і на час надходження уточненої позовної заяви до суду.
З урахуванням наведеного, до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову в частині вірного зазначення номеру акту індивідуальної дії відносно позивача, в якій позивач, зокрема, просив суд - застосувати заходи забезпечення позову у справі 200/3108/26 за позовом ОСОБА_1 до Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці шляхом зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 в частині перебігу строку його дії.
Слід зауважити, що суд надавав правову оцінку даній заяві в ухвалі від 24 квітня 2026 року, з урахуванням наведеного, суд повторно зазначає наступне.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Позовними вимогами позивача в даній справі є, з урахуванням уточненого позову:
- визнати протиправними дії Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи « Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 відносно позивача;
- зобов'язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 відносно позивача та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Тобто, на разі спірним питанням є відсутність зі сторони відповідача - створення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 відносно позивача та відповідно не проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у позивача.
Слід зауважити, що приписами п.101 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 17.04.2019 року №337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено, що спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров'я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.
В даному випадку спірні правовідносини як раз й виникли через те, що відповідач отримавши повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 07.11.2025 № 1991/3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не створило комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), та як наслідок, не провело розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у позивача.
Суд зауважує, що на цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, однак, в даному випадку суд вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову строк дії повідомлення від 07.11.2025 року буде вичерпано з урахуванням приписів п.101 Порядку №337 вже 07.05.2026 року.
В свою чергу, розгляд даної справи у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України становить 60 днів з часу відкриття провадження по справі, тобто, в даному випадку від 24.04.2026 (дата відкриття провадження) та орієнтовно до кінця червня 2026 року може тривати розгляд справи, коли повідомлення від 07.11.2025 року, на підставі якого відповідач мав вчинити певні дії, буде вичерпано, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено.
В даному випадку, за своєю правовою природою повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи « Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 є індивідуальним актом.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію». У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
В свою чергу, у відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено зокрема зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, в свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
Слід зауважити, що судом вже були застосовані заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3д в частині перебігу строку його дії, який відповідно до листа від 26.03.2026 року №01/293 надісланого Державною установою «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» є витягом з повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 07.11.2025 №1991/3, тобто, в даному випадку не актом індивідуальної дії, а лише витягом з такого.
Суд зазначає, що у відповідності до приписів ч.1 та ч.3 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.
В даному випадку, оскільки позивачем на адресу суду було надіслано заяву про забезпечення позову, повторну його заяву суд розглядає як клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в частині правильного зазначення акту індивідуальної дії відносно позивача.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд дійшов висновку змінити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
- з зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3д (який є витягом з цього акту індивідуальної дії відносно позивача);
- на зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 в частині перебігу строку його дії.
Керуючись статтями 150-155, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за його позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Замінити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
- з зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3д в частині перебігу строку його дії;
- на зупинення дії повідомлення клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» за формою П-3 від 07.11.2025 вих.№1991/3 в частині перебігу строку його дії.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець