Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
05 травня 2026 року Справа №200/2186/26
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 18а),
про визнання протиправним та скасування наказу
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника Івченка А.В. звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, у якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області про призначення на посаду ОСОБА_1 №62-о від 28.08.2023.
30 березня 2026 року залишено без руху залишено позовну заяву та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Постановляючи означену ухвалу суд встановив, що адміністративний позов скеровано до суду 24.03.2026 року.
29.08.2023 позивача було призначено на посаду заступника начальника відділу організаційно-аналітичної діяльності, взаємодії з громадськістю та ЗМІ, документування контролю та забезпечення діяльності - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, наказ від 28.08.2023 р. №62-о “Про призначення на посаду ОСОБА_1 ».
Наказом №28-о від 22.03.2024 позивача було звільнено з посади головного спеціаліста відділу екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів та морського середовища Донецької області - державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Донецької області за угодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України “Про державну службу».
Стосовно строку звернення до суду сторона позивача зазначила, що про порушення своїх прав позивачеві стало відомо, в межах строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства, однак, у разі якщо суд дійде висновку про пропуск строку на подання цих додаткових пояснень, Позивач просить врахувати положення частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Мотивуючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 86 Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.
Суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.
Згідно наказу №28-о від 22.03.2024 підставою звільнення позивача була його власна заява.
Відтак, позивач мав можливість набути достовірної обізнаності про обставини виникнення та припинення спірних правовідносин, проте не виявив належної зацікавленості щодо стану своїх прав та ініціював питання щодо отримання необхідної інформації тільки у 2026 році, тобто через 2 роки після свого звільнення та через 2 роки 7 місяців після винесення оскаржуваного наказу.
13 квітня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій останній зазначив, що під час вступу на посаду в Державній екологічній інспекції Донецької області позивача не було повідомлено про всі істотні умови щодо здійснення робочого процесу, що є порушенням його прав передбачених Кодексом законів про працю. Водночас, у подальшому відсутність виконання будь-якої роботи за передбаченою посадою, переведення на іншу посаду та відправку у відпустку за власний рахунок викликали у позивача сумніви щодо первісних умов праці, на які він розраховував та які передбачені законодавством, в тому числі щодо можливості здійснення праці, отримання заробітку за здійснення такої праці, кар'єрного зростання, здійснення діяльності на користь держави. Однак, ці очікування не виправдались, що змусило позивача звільнитись з Державної екологічної інспекції Донецької області.
Ще однією підставою для звільнення було те, що матір позивача є інвалідом ІІ групи з 2003 року, що підтверджується пенсійними посвідченнями, в якому відображено групу інвалідності, проживає сама, оскільки не перебуває в шлюбі та, з огляду на поважний вік і стан здоров'я, потребує постійного догляду.
В період з 2023 по 2025 рік неодноразово була на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, що підтверджується лікарськими висновками та виписками з медичної картки хворого. Також, у грудні 2024 року матір позивача перенесла інфаркт головного мозку. Як наслідок, позивач не міг покинути матір та надавав їй постійний догляд, як під час її перебування в закладах охорони здоров'я, так і при подальших обстеженнях, реабілітації.
Факт порушення прав позивачу став відомим у 2026 р., внаслідок чого він звернувся до суду з метою їх поновлення та захисту у тридцятиденний строк з моменту, коли позивач дізнався про наявність таких порушень.
15 квітня 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше 5 днів.
Мотивуючи означену ухвалу суд зазначив, що суд критично оцінив доводи сторони позивача відносно того, що про порушення своїх прав позивач дізнався у 2026 році, оскільки як зазначив сам позивач невиправдання його очікувань щодо умов праці у зв'язку з прийняттям наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області про призначення на посаду ОСОБА_1 №62-о від 28.08.2023 стало однією з причин його звільнення, такі доводи свідчать про те, що позивачу було достеменно відомо про винесення оскаржуваного наказу на момент звільнення.
Відтак, строк оскарження спірного наказу закінчився не пізніше 23.05.2024 року.
Суд також критично оцінив доводи позивача щодо того, що підставою для звільнення було те, що матір позивача є інвалідом ІІ групи з 2003 року та потребує постійного догляду, оскільки позивачем не надано до суду висновку МСЕК щодо дати встановлення інвалідності, а також висновку МСЕК щодо потреби у сторонньому постійному догляді, а також того, що саме позивач здійснює такий догляд.
Згідно висновку з медичної карти стаціонарного хворого № 86587, домашня адреса ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , натомість позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів, що матір позивача перебувала на лікуванні у 2023 році та до 22.03.2024 року позивачем не було надано.
З наданих позивачем медичних документів суд встановив, що консультаційні висновки датовані 17.12.2024 року, 11.12.2025 року, на лікуванні матір позивача перебувала з 17.12.2024 по 24.12.2024, з 26.12.2024 по 09.01.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025, впродовж періоду з грудня 2024 року по квітень 2026 року загалом 38 днів.
Вказані обставини виникли після закінчення строку звернення до суду з позовною заявою.
Також суд урахував, що свою участь у справі позивач реалізує через представника та не вказує, що завадило йому звернутись за правовою допомогою раніше.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвала суду про продовження процесуального строку доставлена представнику позивача 16.04.2026 року о 12:46 год до його електронного кабінету в ЄСІКС, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на 05 травня 2026 року недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко