Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у роз'ясненні судового рішення
05 травня 2026 року Справа №200/4801/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року в адміністративні справі № 200/4801/25 за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо: не проведення з 01 березня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; не проведення з 01 березня 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; не проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.
28 липня 2025 року ухвалою суду у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відмовлено, прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо: не проведення у 2023 році індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; не проведення у 2024 році індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, - з 26.12.2024 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.
В іншій частині позовних вимог позовну заяву повернуто позивачу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 200/4801/25 позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо: не проведення у 2023 році індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; не проведення у 2024 році індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 - з 26.12.2024 року; не проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 26.12.2024 року провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Рішення суду набрало законної сили 07 квітня 2026 року, виконавчий лист на виконання рішення суду видано 17 квітня 2026 року.
04 травня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 200/4801/25, в обґрунтування якої позивач зазначив, що станом на 27.04.2026 року рішення не виконано. 25.04.2026 року рекомендованим відправленням позивач отримала лист № 16000306-8/33016 від 22.04.2026 року, в якому відповідач ГУ ГІФУ в Полтавській області зазначає, що при проведенні перерахунку на виконання рішення суду від 25.12.2025 року у справі № 200/4801/25 розмір пенсії з 26.12.2024 року становить 4521,55 грн, а з 01.03.2025 року зменшується та становить 4041,76 грн, оскільки, зобов'язань щодо послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення у розмірі 10846,37 з 01.03.2025, судове рішення не містить. Відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області не однозначно тлумачить прийняте судом рішення та не застосовує для перерахунку індексації призначеної пенсії з 01.03.2025 року - послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення у розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209.
Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений порядок роз'яснення судового рішення.
Відтак, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення за своєю природою є одним зі способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, відносно яких воно ухвалене, так і для осіб, що здійснюють його примусове виконання.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ст. 254 КАС України, роз'ясненню підлягає рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх виконання ускладнено, оскільки є висока ймовірність їх неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальний порядок роз'яснення судового акта виключає можливість будь-який спосіб змінювати зміст цього судового рішення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Рішення суду є актом правозастосування, яким закінчується розгляд судової справи та який містить вмотивований висновок, що вирішення спірних правовідносин.
Зміст судового рішення визначений ст. 246 КАС України та складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, які утворюють послідовну та взаємопов'язану структуру, що унеможливлює відокремлене застосування жодної з них, і цілком логічно, що резолютивна частина рішення не може тлумачитись окремо не враховуючи висновки мотивувальної частини.
Відповідно до ч.ч. 1, 4-5 ст. 372 КАС України, порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Дослідивши доводи заяви відповідача про роз'яснення судового рішення суд встановив, що відповідач на виконання рішення суду здійснив розрахунок пенсії позивача та встановив зменшення її розміру у наслідок проведення такого перерахунку.
З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку його виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд зауважує, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення.
Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія листа відповідача від 16.06.2025 року № 10040-8746/Ш-02/8-1600/25, обчислення Вашої пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плані в Україні за три календарні роки, що передують 2022 року (2019-2021 роки) - 10846.37 грн. На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціальною захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» деяким категоріям пенсіонерів розрахунок пенсій в Україні проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: з 01.03.2023 - 7405,03 грн (6186,32 грн х 1,197); з 01.03.2024 - 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796). Пенсійна справа позивача таким перерахункам пенсії в зв'язку зі зміною показника середньої заробітної плати з 01.03.2023 та 01.03.2024 не підлягала, оскільки розмір пенсії обчислений із застосовуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують 2022 року (2019-2021 роки) - 10846,37 грн, який є більшим, ніж показники, передбачені вищезгаданими постановами КМУ. Натомість до пенсії згідно постанов КМУ від 24 лютого 2023 року №168 та від 23.02.2024 №185 були установлені щомісячні доплати до пенсії, які враховуються під час наступних перерахунків пенсії, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 в розмірі по 100 гривень. З 01.03.2025 при обчисленні пенсії враховується показник середньої заробітної плати 11345,30 грн (10846.37 грн х 1,046).
З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Поряд із цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) з 01 березня 2025 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі у розмірі 1,115.
Згідно п. 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного (!) у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відтак, збільшення показника для кожного наступного перерахунку здійснюється з урахуванням попереднього коефіцієнту збільшення, відповідно до приписів законодавства, тобто є послідовним та має бути здійснений відповідачем у такий спосіб не залежно від того, чи зазначено про це у резолютивній частині судового рішення.
Отже, тлумачення резолютивної частини рішення відповідачем не відповідає п. 5 Порядку № 124, втім це не є наслідком недоступністю змісту судового рішення для сприйняття.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 року у справі “Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі “Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», “Ґаші проти Хорватії», “Трґо проти Хорватії»).
Отже, суд критично оцінює наведений відповідачем розрахунок на виконання рішення суду у справі № 200/4801/25 та вважає, що зниження розміру пенсії позивача відбулось в результаті власних непослідовних дій відповідача та недотримання приписів діючого законодавства.
Відтак, з комплексного аналізу судового рішення, у тому числі його мотивувальної та резолютивної частин, вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку його виконання, суть є зрозумілою та недвозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 200/4801/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її року проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко