05 травня 2026 рокуСправа №160/4423/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суду» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №046050024694 від 08.12.2025 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 21.03.2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію незалежно від віку за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність із зобов'язанням зарахувати до пільгового підземного стажу за Списком №1 до провідних професій, до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи прохідником з повним робочим днем в підземних умовах в Інгульська «КРИВОРІЖШАХТОБУД»: шахта ДП «Схід ГЗК» в ТОВ 14 з 30.03.2024 року по 30.04.2024 року (1 місяць), з 01.05.2024 року по 11.09.2024 року (3 місяці 17 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати призначену з 21.03.2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 21.03.2025 р. він звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» разом з оригіналами документів. Дана заява обґрунтовувалася наявністю у позивача більше, ніж 20-ти річного пільгового стажу за Списком №1 за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (провідні професії) станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії (21.03.2025 р.). ОСОБА_1 стверджує, що він має право на призначення з 21.03.2025 р. пенсії незалежно від віку, проте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.12.2025 р. за №046050024694. Позивач вважає протиправною відмову пенсійного органу у призначенні йому пенсії незалежно від віку за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування». Період роботи позивача з 01.05.2024 р. по 11.09.2024 р. прохідником в Інгульській шахті ДП “Схід ГЗК», який згідно Довідки «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №130 від 14.03.2025 р., становить 3 місяці 17 днів відповідачем зараховано до пільгового стажу за Списком №1, до п.2 ч.1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що є протиправним та таким, що позбавило позивача права на призначення пенсії незалежно від віку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:
-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу).
- належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення.
- належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 в повному обсязі.
- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду від 02.03.2026 р., якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 02.03.2026 р. о 06:50 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 25.02.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, станом на 18.03.2026 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення) та станом на 20.04.2026 р., відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив й докази по суті спору (в т.ч. витребувані в ухвалі суду від 02.03.2026р.) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду не надані.
З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 р. витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:
- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 в повному обсязі;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №046050024694 від 08.12.2025 р. та всі документи, що слугували підставою для його прийняття;
- розрахунку стажу (форма РС-право) до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №046050024694 від 08.12.2025 р.
Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
30.04.2026 р. на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано до суду через систему «Електронний суд» клопотання про долучення до справи копій матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 р. провадження у справі поновлено.
Слід зауважити, що станом на день розгляду цієї справи по суті від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду також не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 21.03.2025 р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до пенсійного органу із заявою встановленої форми про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з додатками.
За результатами розгляду вказаної вище заяви та наданих позивачем документів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було прийнято рішення від 08.12.2025 р. за №046050024694, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком по ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (20 років) у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме: 20 років.
При цьому, в обґрунтування власної позиції пенсійний орган у спірному рішенні зазначив таке:
«До заяви на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.3 ст.114 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » надано необхідні для цього документи.
Після надходження акту перевірку від 21.11.2025 №0400-011004-1/23764 складеного за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки від 14.03.2025 №130, виданої ТОВ“Криворіжшахтобуд» для призначення пенсії переглянуто електронну пенсійну справу.
В результаті перевірки встановлено: за період роботи за професією:
- з 30.03.2024 по 30.04.2024 - прохідник Інгульська шахта ДП “Схід ГЗК» до проведення атестації робочих місць за умовами праці;
- 01.05.2024 по 11.09.2024 - прохідник Інгульська шахта ДП “Схід ГЗК» до проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Дані, щодо пільгового стажу за Списком №1 (після проведення атестації робочих місць за умовами праці), зазначені у довідці від 14.03.2025 №130, відповідають даним обліку робочого часу за період роботи у ТОВ «Криворіжшахтобуд».
Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 визначений пунктом 2 частини першої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не менше 10 років на зазначених роботах. Пільговий стаж за список №1 складає 3 місяці 17 днів.
Отже, згідно наданих документів стаж роботи на професіях, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » незалежно від віку і терміном не менше 20 років склав 19 років 9 місяців 9 днів.».
У подальшому представник позивача (адвокат Ратушна Р.П.) звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації за вих. №18/12-Г.М.О. від 18.12.2025 р.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило представнику позивача лист «Про розгляд запиту» за №0400-010307-8/242381 від 31.12.2025 р., в якому пенсійний орган зазначив, зокрема, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за заявою від 21.03.2025 р. прийнято рішення від 08.12.2025 р. №046050024694 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з детальним роз'ясненням причин відмови.
Не погодившись із позицією та рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац 10 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачене статтею 114 розділу XIV-1 («Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян») Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з частиною 5 статті 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Аналогічні правила містяться у статтях 13, 14, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якими передбачені пенсії за віком на пільгових умовах, особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, та взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р. (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку №637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 06.07.2004 р. та виданою ТОВ «КРИВОРІЖШАХТОБУД» Довідкою «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за №130 від 14.03.2025 р. підтверджено, що позивач у спірні періоди (з 30.03.2024 р. по 30.04.2024 р. та з 01.05.2024 р. по 11.09.2024 р.) працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖШАХТОБУД» повний робочий день у підземних умовах Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК» прохідником.
Характер виконуваних робіт: повний робочий день у підземних умовах був зайнятий в процесі гірничих вертикальних, горизонтальних та похилих виробок гірничо-капітальної дільниці Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», що передбачено Списком №1, розділ 1, підрозділ 1 Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016р., ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Атестація робочих місць за умовами праці» наказ по підприємству № 41 від 01.05.2024 р.
За змістом Довідки ТОВ «КРИВОРІЖШАХТОБУД» за №130 від 14.03.2025 р., пільговий стаж позивач за Списком №1 (після проведення атестації робочих місць за умовами праці ) становить 3 місяця 17 днів.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.
Окрім того, суд зауважує, що згідно із наявним у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 . Актом Управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №0400-011004-1/23764 від 21.11.2025 р. (у висновку), розбіжностей даних довідки від 14.03.2025 р. №130 з даними первинних документів не встановлено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку № 1.
Таким чином суд вважає, що періоди роботи позивача, з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки та довідки №130 від 14.03.2025 р. є такими, що віднесені до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджених Постановою КМУ №202 від 31.03.1994р.
Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до провідних процесій (20 років) згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні періоди роботи прохідником з повним робочим днем в підземних умовах в Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» та в ТОВ «КРИВОРІЖШАХТОБУД» з 30.03.2024 р. по 30.04.2024 р. (1 місяць), з 01.05.2024 р. по 11.09.2024 р. (3 місяці 17 днів).
Так, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів суд вважає відмову пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії необґрунтованою, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати призначену з 21.03.2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає, що така позовна вимога є передчасною, оскільки на момент звернення позивача та розгляду цієї справи по суті питання щодо призначення позивачу та визначення розміру його пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не здійснено й підстав вважати, що пенсійним органом буде невірно визначено розмір пенсії позивача у суду немає, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заявленої ОСОБА_1 позовної вимоги.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.
Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 КАС України).
При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26.10.2000 р. у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі «Yvone van Duyn v. Home Office», принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 р., і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008 р.) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 р. у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини», “Фадєєва проти Росії», “Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Статтею 58 Закону №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційний адміністративним судом у постановах від 13.10.2021 р. у справі №160/17081/20, від 12.11.2021 р. у справі №160/2493/21.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, суд дійшов висновку, що порушені права позивача слід відновити шляхом визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за №046050024694 від 08.12.2025 р., а також шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 до провідних процесій (20 років) згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи ОСОБА_1 прохідником з повним робочим днем в підземних умовах в Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖШАХТОБУД» з 30.03.2024 р. по 30.04.2024 р. (1 місяць), з 01.05.2024 р. по 11.09.2024 р. (3 місяці 17 днів), та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятих ним рішень та не спростовано доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за №046050024694 від 08.12.2025 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 до провідних процесій (20 років) згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи ОСОБА_1 прохідником з повним робочим днем в підземних умовах в Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖШАХТОБУД» з 30.03.2024 р. по 30.04.2024 р. (1 місяць), з 01.05.2024 р. по 11.09.2024 р. (3 місяці 17 днів), та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2026 р.
Суддя О.М. Неклеса