05 травня 2026 рокуСправа №160/4967/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних;
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 ;
.- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
- зобов'язати Військову Частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з призовом на військову службу, зважаючи втрату статусу військовозобов'язаного, внаслідок виключення з військового обліку. Вважає, що внаслідок вчинення відповідачем-1 протиправних дій щодо поновлення на військовому обліку, належним способом відновлення порушеного права є зобов'язання відповідача-2 звільнити його з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач-2 скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зауважує що оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.02.2026 №41 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини, що свідчить про відсутність підстав для визнання його притиправним та скасування.
Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року міститься штамп про визнання медичною комісією непридатним позивача до стройової служби з виключенням з військового обліку за ст. 62 в гр.1 на підставі наказу МО України 1994, №2 та відбитка про зняття 24.01.2013 року з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Учасниками справи не заперечується, що позивач призваний відповідачем-1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2026 №41 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Вважаючи протиправною процедуру призову на військову службу через втрату статусу військовозобов'язаного, протиправними накази про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2232-XII).
Згідно із ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч. 1).
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. (ч. 2).
Частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно з ч. 8 ст. 2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до приписів ч. 1-4 ст. 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ч. 1).
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч. 3).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5ст. 33 Закону №2232-ХІІ).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначає стаття 37 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, зокрема, з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець розмежовує поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що він визнаний непридатним до військової служби, та має статус не військовозобов'язаного, про що здійснений запис у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року.
З копії сторінок тимчасового посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року слідує, що 16.10.2012 медичною комісією позивач визнаний непридатним в мирний час на гр. І ст. 62 в розкладу хвороб (наказ МО України 1994, №2).
Звертаючись до змісту вказаного Наказу (Додаток 1 - Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, чинного на момент визнання позивача непридатним в мирний час) суд зазначає, що графа І стосується громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу. Стаття 62в визначає, що особи з діагнозом: Хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, тазової клітковини, очеревини з незначним порушенням функцій - під час призову на строкову військову службу визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час.
А відтак, судом встановлено, що позивача визнано непридатним до строкової військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, взято на військовий облік та знято з військового обліку згідно Наказу МО України №342 від 09.06.2006 (а.с.29).
Водночас, запис у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № 526 від 24.01.2013 року «знятий з військового обліку згідно з наказом МОУ №342» не означає, що людина не підлягає призову у воєнний час.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.
15.01.2015 наказом Міністра оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002, якими було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Крім того, відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.12.2017 №684 Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних (який набрав чинності 13.02.2018 та втратив чинність 29.08.2024) зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.
Водночас, статус обмежено придатний скасовано двома документами, що набрали чинності одночасно: Законом України № 3621-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (прийнятий Верховною Радою 21 березня 2024 року) та наказом Міноборони № 262 від 27 квітня 2024 року про зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Вказаними нормативно правовими актами визначено такі статуси: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6-12 місяців); тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків); придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; придатні.
Громадяни, які раніше були визнані "обмежено придатними", мали повторно пройти ВЛК протягом дев'яти місяців після набрання чинності законом - до 4 лютого 2025 року.
Тобто, громадянам України віком від 25 до 60 років, які до 4 травня 2024 року мали статус обмежено придатний до військової служби, необхідно повторно пройти військово-лікарську комісію для визначення актуальної придатності. Закон також охоплює тих, хто мав статус непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Також Законом України від 12.02.2025 №4235-IX пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викладено в такій редакції:
"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Таким чином, вказаний Закон продовжив термін переогляду до 5 червня 2025 року.
Підводячи підсумок варто зазначити, що з 4 травня 2024 року не застосовуються формулювання обмежено придатний до військової служби та непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Водночас, автоматичного переходу в статус "непридатний з виключенням" не відбувається. Особа вважається такою, що має уточнити статус. До моменту проходження нової ВЛК та отримання довідки з одним із 5 нових статусів, особа залишається в реєстрі Оберіг як військовозобов'язаний.
Тому громадяни, яким раніше було встановлено такий статус, повинні були пройти повторний огляд відповідно до оновлених норм законодавства. Такі громадяни зобов'язані були самостійно звернутися до ТЦК або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста й отримати направлення на ВЛК (військово-лікарську комісію) для проходження медичного огляду.
Суд зазначає, що в матеріалах судової справи відсутня постанова військово-лікарської комісії, якою в установленому порядку визнано позивача непридатним до військової служби, а також відсутні будь-які документи про стан здоров'я позивача.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується, що позивач в період воєнного стану у встановленому порядку був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку за станом здоров'я.
Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи в розрізі проаналізованих вище по тексту судового рішення норм чинного законодавства України дають суду підстави для висновку, що взяття позивача на військовий облік як військовозобов'язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідного запису, є правомірними та такими, що вчинені в межах наданих повноважень.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення суб'єктом владних повноважень протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які у даному випадку відсутні.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи не підтверджено належними та допустимими доказами тих обставин, з яким позивач пов'язує порушення своїх прав та законних інтересів, а саме: не встановлено ні факту виключення позивача з військового обліку, ні протиправності поведінки відповідача щодо взяття військовозобов'язаного на військовий облік.
За таких обставин, за відсутності протиправних дій відповідача-1 щодо поновлення позивача на військовому обліку, суд залишає вимогу про визнання протиправним та скасування наказу в частині, що стосується призову позивача на військову службу під час мобілізації без задоволення, зважаючи, що визначеною у позові підставою для його скасування слугувало протиправність поновлення позивача на військовому обліку, чого у спірному випадку судом встановлено не було.
Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах правовідносин між позивачем та військовою частиною, які врегульовані іншими правовими нормами.
У розглянутому випадку судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено наявності у позивача підстав для звільнення з військової служби, що визначені імперативними приписами ст.26 Закону №2232.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача-3 прийняти рішення про звільнення з військової служби шляхом скасування наказу відповідача-3, у контексті визначених підстав позову, не відповідає суті порушеного права позивача.
Приймає до уваги суд і те, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.
За викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна