05 травня 2026 рокуСправа №160/23591/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/23591/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_2 (правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 ) від 24.05.2025 №420 «Про завершення службового розслідування по факту нестачі військового медичного майна другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 » в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за втрату військового майна, а також стягнення з неї суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 252894,99 (двісті п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні 99 коп.) з місячного грошового забезпечення сержанта ОСОБА_1 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошові кошти, які стягнуті на підставі наказу від 24.05.2025 за №420.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі №160/23591/25 - без змін.
Представником позивача в позовній заяві заявлялось клопотання про розподіл витрат на правову допомогу із зазначенням про надання додаткових доказів після ухвалення рішення у справі.
Після прийняття рішення до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про розподіл витрат на правову допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/23591/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №160/23591/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі №160/23591/25 - скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/23591/25 - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування витрат на надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволені заяви в іншій частині - відмовлено.
24.03.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №160/23591/25, яким стягнути із військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 витрати на надання правничої допомоги у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань в рахунок відшкодування.
Справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду 27.04.2026.
Розглянувши вказану заяву судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення по суті заявлених позовних вимог ухвалено 30.12.2025.
Представником позивача реалізовано право, надане ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та подано 05.01.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Повторно із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.03.2026, тобто після спливу встановленого ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з відповідною заявою.
Водночас судом досліджено акт здачі-приймання наданих послуг від 22.03.2026, відповідно до якого представник позивача заявляє витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача.
З вказаного акту встановлено, що представником позивача заявлені витрати на правничу допомогу за надання позивачу наступних послуг:
- підготовлення та направлення до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу від 09 січня 2026 року у справі № 160/23591/25 - 7000 грн;
- підготовка та направлення до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про усунення недоліків у справі № 160/23591/25 - 3000 грн;
- підготовка та направлення до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про прискорення у справі № 160/23591/25 - 2000 грн;
- підготовлення та направлення до Третього апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) у справі № 160/23591/25 - 8000 грн;
- підготовлення та направлення клопотання про витребування доказів - 2000 грн;
- підготовлення та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про ухвалення додаткового рішення від 22.03.2026 за результатом аналізу Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, згідно якої апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі №160/23591/25 без змін - 3000 грн.
Враховуючи визначені представником позивача послуги, судом встановлено, що наведені витрати мали місце під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відтак, з відповідним клопотанням представник позивача має звернутись безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку ухвалення додаткового судового рішення.
Суд першої інстанції, в якому в даному випадку є Дніпропетровський окружний адміністративний суд, не наділений повноваженнями ухвалення додаткового судового рішення до постанов, прийнятих судом апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи суть заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України як додаткове рішення до постанов Третього апеляційного адміністративного суду, така заява має бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду, а тому звернення представника позивача з відповідною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду є очевидно безпідставним, а тому така заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/23591/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський