05 травня 2026 рокуСправа №160/37151/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
29 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2018 році був визнаний непридатним до військової служби. Проте відповідачі не вносить відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з обліку через непридатність його до військової служби.
Позивач вважає, що відповідачі вчиняючи бездіяльність щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку, про що свідчить Електронний військово-обліковий документ з «Резерв+», допустили порушення прав та інтересів позивача, тому звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою від 31 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач-2, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, надіслав 12.01.2026 року до сду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив що діяв у відповідності до діючого законодавства.
Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 виданий 26 червня 2019 року.
Згідно із даними тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 від 27 вересня 2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я відповідно до ст.20г гр.ІІІ та наказом Міністерства Оборони України №402 від 14.08.08 року.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявив, що є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До того ж у Єдиному реєстрі призовників зазначено, що позивача заявлено в розшук у зв'язку з не прибуттям на ВЛК.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів з заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з обліку через непридатність до військової служби.
Станом на час звернення до суду з цим позовом жодних змін відповідачами до ВОД не внесено.
Позивач вважає, вищенаведені обставини свідчать про безпідставне взяття позивача на військовий облік, та не виключення з обліку через непридатність до військової служби, що вказує на протиправну бездіяльність відповідачів, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також запереченням викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду цієї адміністративної справи строк триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регулює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).
За приписами частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 8 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист від 21.03.2024 № 3621-IX (далі - Закон № 3621-IX), яким було внесено зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та який набрав чинності з 03.05.2024, виключено такі визначення, як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 3621-IX у первісній редакції установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом України № 4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3621-IX внесено зміни, якими передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 та був визнаний непридатним до військової служби з ст.20 «г» гр. ІІІ Розкладу хвороб (Наказ Міністра Оборони України від14.08.2008р. № 402), що підтверджується п.7, п.12, п. 14 Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 від 25 жовтня 2018 року виданого ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1 Закону від 16.03.2016 № 1951-VІІІ Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон № 1951-VІІІ) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ).
Згідно з положеннями ст. 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VІІІ відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку є персональними даними військовозобов'язаного, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.
Положеннями статті 8 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до службових даних військовозобов'язаного, зокрема, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Суд зауважує, що зазначені відомості відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі. Вказане відображено у пункті 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1951-VІІІ встановлено, що ведення Реєстру включає внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов'язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу Порядку № 1487, обов'язковою інформацією є висновок військово-лікарської комісії, графа та пункт відповідного наказу (графа 15).
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви. у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом із цим, судом встановлено, що згідно військово облікових даних у Єдиному державному реєстри призовників позивач був виключений з військового обліку до 03.09.2025 року.
На сьогодні правове регулювання питань придатності до військової служби, порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього здійснюється відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), а також Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" у чинній редакції.
З урахуванням викладеного запис у військовому квитку позивача про «непридатність до служби» не свідчить про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних і не виключає його перебування у запасі Збройних Сил України. Такий запис не означає, що особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Таким чином, станом на 03.09.2025, коли позивач виявив статус "військовозобов'язаний" та не прибув на проходження ВЛК, відповідачі діяли у межах наданих їм повноважень та на підставі чинного законодавства. При цьому вони керувалися законними та не скасованими обліковими даними позивача, зокрема висновком військово-лікарської комісії від 27.09.2018, згідно з яким позивача визнано непридатним до військової служби (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402).
Слід зазначити, що статус "непридатний до служби " дійсно передбачався раніше чинним нормативним актом - наказом Міністра оборони України від 1994 року № 2 (стаття 73 В). Проте цей наказ втратив чинність 28.11.2008 на підставі наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яким було затверджено нове Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Саме висновок ВЛК, винесений на підставі чинного на той момент Положення № 402, і став підставою для збереження позивача на військовому обліку як військовозобов'язаного.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК у 2018 році, діяло Положення № 402 в редакції від 14.08.2008.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо офіцерів запасу, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
- "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
- "Обмежено придатний до військової служби";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)".
Станом на 17.10.2018 (дата виключення позивача з військового обліку за результатами ВЛК) особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, підлягали зарахуванню на військовий облік як військовозобов'язані відповідно до Закону № 2232-XIІ (у редакції на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії).
Відповідно до ч. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист") установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, громадяни України, які до внесення змін у законодавство про військовий обов'язок і військову службу (до 04.05.2024) були визнані непридатними, або обмежено придатними до військової служби, підлягають повторному медичному огляду після набрання чинності Законом № 3621-ІХ.
Суд, дослідивши матеріалаи справи вбачає, що в період з 17.10.2018 по дату звернення до суду позивач не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби та не отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин (після набрання чинності 04.05.2024 Законом № 3621-ІХ) у позивача відсутній чинний висновок ВЛК про ступінь придатності до військової служби. Позивач самостійно не прибув до відповідача для отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК. Крім того, останній мав можливість, не відвідуючи позивача, скористатися електронним кабінетом призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Окрім цього, згідно з п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Таким чином, військовозобов'язаним потрібно щорічно оновлювати медичну інформацію.
З цього приводу суд бере до уваги, що медичне обстеження позивача проводилося близько 7 років тому, отже, результати досліджень є неактуальними та не можуть свідчити про реальний стан здоров'я позивача. Тому для вирішення питання придатності позивача до військової служби необхідний дійсний висновок військово-лікарської комісії.
Отже, аналіз вказаних вище норм права дає підстави стверджувати, що надані позивачем відомості не є належними та не створюють юридичних наслідків у розрізі наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд врахував, що у відповідача відсутні відомості щодо діючого медичного огляду позивача. А проходження медичного огляду через відсутність діючого висновку військово-лікарської комісії, у свою чергу, спрямовано на належне документальне оформлення військово-облікових документів та визначення придатності/непридатності особи у відповідності до вимог Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX, яким фактично скасовано такий статус як обмежено придатний у воєнний час.
Цей висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду з цього приводу.
Так Верховний Суд у постанові від 14.11.2025 у справі № 460/5251/24 зазначив: Законом України № 3621-IX від 21.03.2024 Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист - набрав чинності 04.05.2024 внесено зміни та доповнення, зокрема до Закону про військову службу.
Цим Законом скасовано статус обмежено придатний до військової служби та непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Крім того, у Законі про військову службу запроваджено поняття непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців.
Закон України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 4235-IX від 12.02.2025 - вніс зміну до пункту перехідних положень Закону № 3621-IX, зокрема, продовжив термін проходження повторного медичного огляду (ВЛК) для колишніх обмежено придатних до 05.06.2025.
Отже, особа, яка мала статус обмежено придатний, після скасування з 04.05.2024 законом цього статусу, мала пройти ВЛК та у разі отримання висновку придатний, така особа підпадає під мобілізацію, якщо немає законних підстав для відстрочки (ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.01.1993 № 3543-XII).
Позивач не долучив жодного та належного доказу звернення його до ТЦК про проходження ВЛК чи отримання відповідного направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду через електронні засоби. Також відсутні дані про те, що ВЛК не пройдено в силу об'єктивних обставин, які перешкоджали йому виконати покладений на нього обов'язок.
При цьому суд наголошує, що забезпечення виконання вказаного обов'язку покладалося не на ТЦК, а саме на особу, яка визнана не придатною до військової служби, тобто на позивача.
За таких обставин, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у нього права виключення з військового обліку.
Враховуючи викладене, суд зробив висновок, що оскільки позивач не пройшов повторний медичний огляд (ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025, у відповідача були підстави для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних/відомостей щодо взяття на військовий облік та встановлення статусу військовозобов'язаного.
Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 з військового обліку.
Суд також зазначає, що позивач не позбавлений можливості особисто з'явитися до ТЦК та СП з метою вирішення питання для проходження ВЛК.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на правомірність внесення відповідних відомостей до Реєстру, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідачів виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивача з військового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук