04 травня 2026 року Справа № 160/9650/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Лященко Анни Миколаївни до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказів про призов та зарахування до особового складу, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.04.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Лященко Анни Миколаївни до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі списків особового складу військової частини з послідуючим звільненням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з військової служби.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із наказом від 18.09.2024 року позивач є здобувачем вищої освіти, денної форми навчання. 25.09.2024 року позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою з проханням розглянути заяви та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 28.10.2025 року позивач так і не отримавши відповіді про результати розгляду його заяви на відстрочку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.11.2025 року від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 09.10.2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військової служби під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 . Зауважив, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань надання відстрочки було розглянуто заяву позивача та протоколом № 60 від 06.11.2024 року було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки. Головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 за № ю/1731 від 07.11.2024 було видано відповідне повідомлення з обґрунтуванням причини відмови у наданні відстрочки. Зазначене повідомлення надіслано на адресу військовозобов'язаного засобом поштового переказу простим листом. Також, наголосив на тому, що у зв'язку з відсутністю фінансування в ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснення поштових переказів здійснюються за рахунок працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно, здійснюються простими поштовими переказами. Отже, у зв'язку з зазначеною обставиною, у відповідача не має можливості надати до суду квитанцію про відправлення вказаного поштового переказу (тобто доказів направлення рішення про відмову у наданні відстрочки у відповідача немає). Також, як зазначив відповідач причиною відмови у наданні відстрочки було те, що позивач не вказав не точно вказав частину, пункт статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Представник позивача звертає увагу суду, що в заяві на відстрочку ОСОБА_1 все вказав вірно. Втім, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 01.01.2026 року у справі №160/31046/25 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Представник позивача стверджує, що 25.09.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки. Дана заява була прийнята та зареєстрована за вх. № Ф-359/4 від 02.10.2024 року. Згідно з повідомленням від 07.11.2024 року №20/1738 ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 06.11.2024 року №60 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ОСОБА_1 09.10.2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військової служби під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , а рішення про відмову у наданні відстрочки було прийнято 06.11.2024 року, тобто заява на відстрочку була ще на розгляді коли позивача було мобілізовано. Згідно постанови КМУ до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Представник позивача вважає, що до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 17.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.
17.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 1597,44 грн.; вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
27.04.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, до якої було долучено підтвердження про сплату судового збору у сумі 1597,44 грн.
В заяві про поновлення строку представник позивача вказує, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 не був належним чином доведений до відома позивача, не вручався йому, а також відсутні будь-які докази ознайомлення позивача з його змістом. Більше того, позивач об'єктивно не мав можливості дізнатися про існування такого наказу раніше, оскільки: жодних повідомлень чи викликів, які б свідчили про прийняття рішення щодо його призову, він не отримував; інформація про видання наказу не була публічно доступною; відповідач не вчинив дій щодо належного інформування позивача. Лише після отримання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року у справі №160/31046/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позивач дізнався про наявність оскаржуваного наказу. Так, у даній справі судом встановлено, що позивач 25.09.2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки. Дана заява була прийнята та зареєстрована за вх. №Ф-359/4 від 02.10.2024 року. В рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року у справі №160/31046/25 суд зазначив: « 12.11.2025 року від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 09.10.2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військової служби під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 . Отже, позивач на період подання позовної заяви перебуває у статусі військовослужбовця, а не військовозобов'язаного як зазначається представником у позовній заяві. Зауважив, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань надання відстрочки було розглянуто заяву позивача та протоколом № 60 від 06.11.2024 року було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки. Головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 за № ю/1731 від 07.11.2024 було видано відповідне повідомлення з обґрунтуванням причини відмови у наданні відстрочки. Зазначене повідомлення надіслано на адресу військовозобов'язаного засобом поштового переказу простим листом. Також, наголосив на тому, що у зв'язку з відсутністю фінансування в ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснення поштових переказів здійснюються за рахунок працівників РТЦК та СП, відповідно, здійснюються простими поштовими переказами. Отже, у зв'язку з зазначеною обставиною, у відповідача не має можливості надати до суду квитанцію про відправлення вказаного поштового переказу. Також, зауважив, що Порядок 560 не забезпечує ІНФОРМАЦІЯ_4 надсилати повідомлення рекомендованим поштовим переказом. Крім того, позивачем в заяві на відстрочку зазначено: «електронної пошти - не має». Саме з цього моменту позивач дізнався про порушення свого права та отримав реальну можливість його оскаржити. Натомість, позивач сподівався, що суд рішенням у справі №160/31046/25 відновить права позивача, однак при розгляді справи були виявлені нові факти, які не були відомі позивачу та стали наслідком звернення зданим позовом до суду. Таким чином, пропуск строку звернення до суду зумовлений об'єктивними та незалежними від позивача обставинами, а саме - відсутністю інформації про існування оскаржуваного акта.
Посилаючись на запровадження воєнного стану, усталену практику Верховного Суду, Рішення Конституційного Суду України, усталену практику Європейського суду з прав людини, Доповідь Венеціанської комісії, Рекомендації CM/Rec (2004)20 Комітету Міністрів державам-членам щодо судового перегляду, усталену практику Великої Палати ЄСПЛ, Конституцію України, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, представник позивача просить суд:
1.Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії та поновити вказаний строк.
2.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/9560/26.
Варто зазначити, що у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відтак, в установлений ухвалою суду від 17.04.2026 року строк позивач частково усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суддя вказує, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду буде надана судом під час прийняття судового рішення у даній справі.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у відповідачів засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України: наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; докази отримання ОСОБА_1 або представником позивача Лященко Анною Миколаївною наказу від 09.10.2024 року №973 (в разі наявності, якщо наказ такий отримано, надати про це письмові та вмотивовані пояснення); довідки та висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 ; фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ОСОБА_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період; відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказів вручення повістки ОСОБА_1 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду; направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби; повістки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; наказу або витягу з наказу командира військової частини, яким зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, суддя вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 та командир військової частини НОМЕР_1 не є учасниками справи та відомості щодо останніх, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки в разі неподання відповідачами доказів на виконання вимог даної ухвали суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на ІНФОРМАЦІЯ_6 та на військову частину НОМЕР_1 обов'язок подати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду.
Відтак, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Керуючись статтями 9, 80, 121, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказів про призов та зарахування до особового складу, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 29 травня 2026 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії:
- наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- докази отримання ОСОБА_1 або представником позивача Лященко Анною Миколаївною наказу від 09.10.2024 року №973 (в разі наявності, якщо наказ такий отримано, надати про це письмові та вмотивовані пояснення);
- довідки та висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;
- картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 ; фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ОСОБА_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період;
- відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказів вручення повістки ОСОБА_1 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду;
- направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560;
- витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560;
- результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби; повістки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
- довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;
- наказу або витягу з наказу командира військової частини, яким зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини;
- копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 та військову частину НОМЕР_1 подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості щодо командира військової часини НОМЕР_1 відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 29 травня 2026 року.
Суд попереджає ІНФОРМАЦІЯ_6 та військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник