30 квітня 2026 року Справа 160/11258/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії МОУ, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
29.04.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії МОУ, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово лікарської комісії та вчинення дій пов'язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року;
- визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ВЛК № 2025-1001-1842-4439-3 від 01.10.2025 про визначення придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 за станом здоров'я до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) від 02.10.2025 року в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 165 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частини) ОСОБА_1 , НОМЕР_2 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаду кулеметника відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС-101627А;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частини) виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з посади кулеметника відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС-101627А зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3328,00 гривні.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимоги немайнового характеру, з врахуванням коефіцієнту пониження, складає - 4259,84 грн.
Позивач не долучив до заяви про забезпечення позову докази сплати судового збору, при цьому вказав, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 12 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Так, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, зазначений пункт включає три окремі категорії платників судового збору та випадки їх звільнення від сплати судового збору в справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти.
Частиною третьою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії:
- військовослужбовці особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою цієї статті визначено види військової служби, до яких, серед іншого, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 року у справі №380/2195/24.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З матеріалів справи встановлено, що позивач не погоджується з діями відповідачів щодо проведення ВЛК та щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби. Також позивач вважає протиправними наказ в частині призначення позивача на посаду.
Таким чином, суд зазначає, що зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Таким чином, сума несплаченого судового збору складає - 4259,84 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiйобл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до положень пункту 2 частини п'ятої, частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем вищевказана вимога закону не виконана, оскільки позивач визначив відповідачем - 20 регіональну військово-лікарську комісію МОУ, при цьому позовні вимоги заявлено до вказаної особи не заявлено.
Також, позивач просить визнати скасувати довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ВЛК № 2025-1001-1842-4439-3 від 01.10.2025, при цьому Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 не визначено відповідачем у справі.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог або уточнити суб'єктний склад сторін у справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 9 статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи, що позовна заява та додані до неї документів подані в електронній формі через електронний кабінет, то позивач зобов'язаний надати суду докази надсилання її копії та копій доданих документів для відповідача.
Разом з тим, всупереч вимогам статті 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів надіслання надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів для відповідачу-1.
Відповідно до ч.4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, позивачем не надано до суду жодного доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв