05 травня 2026 рокуСправа № 160/29614/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.09.2017 №10267-13-03 та від 06.08.2018 №389828-1314-0403.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати: уточненого позову оформленого з урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України (із доказами його направлення відповідачу); докази на обґрунтування позовних вимог: копію паспорту позивача, копію ІПН позивача, копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017 №10267-13-03 та від 06.08.2018 №389828-1314-0403; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви в якій заявлені вимоги майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року в клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року скасовано. Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, дану справу передано судді Турлаковій Н.В.
Враховуючи те, що постановою ТААС від 29 січня 2026 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, дана справу перебувала на стадії залишення без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали та зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. або додаткових документів достатніх для підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору; заяви про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку.
Від позивача надійшла заява на усунення недоліків (додаткові пояснення у справі).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково шляхом зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті у даній справі. Продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 678,27 грн. або додаткових документів достатніх для підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору;
- заяви про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали суду від позивача надійшла заява, в якій заявником зазначено, що він дізнався про винесення спірних податкових повідомлень-рішень у 2021 році, але, не отримавши таких ППР (їх повного змісту), я не міг знати про порушення свого права, щоб оскаржити такі рішення в суді. Дізнавшись про нарахування боргу у 2020 році позивачем був направлений до податкового органу запит від 08.04.2020 б/н (вх. ГУ ДПС від 08.04.2020 № 50147/10) про надання розрахунку податкової заборгованості. Не отримавши інформації про зміст спірних ППР, ним була направлена заява від 16.07.2021 щодо списання податкового боргу, який неправомірно нарахований через відсутність відносин оренди землі. У відповідь на вказані заяви позивачем отриманий лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.09.2021 №65110/0/04-36-13-07-11, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, що податковий борг по орендній платі за землю за 2017 рік зменшений, а за 2018 рік - відсутній. Отримавши таку відповідь про корегування податкових зобов'язань, що прямо передбачено пунктом 286.5 статті 286 ПК України, позивач не міг вважати, що його право порушено винесенням ППР, зміст яких невідомий, і які за законом вважаються добровільно відкликаними податковим органом. Тому за фактичними обставинами він дізнався про порушене право лише з набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/34082/23 про стягнення боргу, що відбулось 04 лютого 2026 року.
Щодо сплати судового збору, то позивач просить суд сплату зменшеної суми судового збору відстрочити до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду справи по суті позовних вимог.
Розглянувши заяву позивача подану на виконання вимог ухвали суду, суд зазначає наступне.
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати зменшеної суми судового збору до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду справи по суті позовних вимог.
Враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Судом враховано матеріальний стан позивача та ухвалою суду від 31.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково шляхом зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті у даній справі, а саме до 678,27 грн.
Тобто судом обрано один з можливих способів вирішення питання про сплату особою судового збору, що передбачені Законом України "Про судовий збір" (відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати).
Також норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не надають можливості суду відстрочити сплату зменшеної суми судового збору.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати зменшеної суми судового збору.
Щодо заява про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як була встановлено судом, самим позивачем зазначалось, про оскаржувані податкові повідомлення-рішення він дізнався з листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.09.2021 року №65110/0/04-36-13-07-11.
Також судом встановлено, що позивач у справі № 160/34082/23 за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, брав участь в якості відповідача у справі та скористався правом на подачу відзиву на позов.
Суд зазначає, що згідно відомостей з КП "Діловодство спеціалізованого суду", додатками до позовної заяви у справі №160/34082/23 були "копії податкових повідомлень-рішень №77417-13 від 20.06.2017, №10267-1303 від 11.05.2017, №389828-1314-0403 від 15.03.2018
В січні 2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду від 09.12.2024 від року у справі № 160/34082/23, яка обґрунтована тим, що судом першої інстанції невраховано, що до складу позовних вимог позивачем включені податкові зобов'язання встановлені податковими повідомленнями-рішеннями, які в силу закону вважаються скасованими (відкликаними): ППР від 20.09.2017 №10267-13-03; ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403.
Відтак, приймаючи участь при розгляді справи № 160/34082/23 позивач знав про оскаржувані податкові повідомлення-рішення, але з позовом про їх оскарження звернувся лише в жовтні 2025 року.
Зазначення позивачем, що наявні у справі корінці оскаржуваних ППР не містять обов'язкової інформації, передбаченої пунктом 58.1.1 статті 58 ПК України, оскільки в них зазначена лише сума та вид платежу, не є обставиною, що підтверджує необізнаність позивача про дані рішення. Зазначена обставина може бути підставою для звернення особи до податкового органу для отримання копій ППР, або до суду із клопотанням про їх витребування.
В заяві від 20.04.2026 року позивачем ще раз зазначено, що він дізнався про винесення спірних податкових повідомлень-рішень у 2021 році, але, не отримавши таких ППР (їх повного змісту), він не міг знати про порушення свого права, щоб оскаржити такі рішення в суді.
Судом враховано, що згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №160/34082/23, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючий орган надсилав відповідачу податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на податкову адресу відповідача, яка була зазначена в ДРФО, а саме: ... . Проте вказані листи були повернуті позивачу за закінченням встановленого строку зберігання, про що наявні докази в матеріалах справи. Також зазначено, що суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність порушення процедури направлення податкових повідомлень-рішень за адресою відповідача та врахував відсутність доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень.
Згідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього. Добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків (зокрема, постанови Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 23.05.2022 у справі №810/3116/18).
З огляду на зазначене, посилання позивача на факт не отримання спірних податкових повідомлень-рішень не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Відтак, позивачу було відомо про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ще з 2021, а звернення позивача до суду в іншій справі (№160/7836/25) не є обставиною, яка перешкоджала останньому звернутись до суду з оскарженням спірних рішень, зокрема після з'ясування обставин наявності боргу, який виник на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у справі № 160/34082/23.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи наведені представником позивача обґрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Докази існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами позивач не надав, як і не надано доказів того, що позивач без зволікань та протягом розумного строку вчиняв активних дій щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова