про закриття провадження у справі
04 травня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/724/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С. Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з позовом про визнання протиправною відмови щодо звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII); зобов'язання звільнити з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-XII - у зв'язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2025 ОСОБА_1 підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу, відповідно до пункту 3 якого контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на один рік з 23.01.2025 по 22.01.2026. Як стверджує позивач, 29.12.2025 він подав рапорт на звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, у відповідь на який командування в/ч НОМЕР_1 відмовило у звільненні з військової служби на підставі абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону №2232-ХІ.
ОСОБА_1 не погодився з відмовою в/ч НОМЕР_1 у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби та вважає, що така відмова ґрунтується на неправильному застосуванні статті 23 Закону №2232-ХІІ, бо продовження військової служби за контрактом понад встановлені строки на період проведення мобілізації не застосовується у випадках, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, на підставі якого і бажає звільнитися позивач. Крім того, на переконання ОСОБА_1 , відповідач помилково застосовує до спірних правовідносин принцип зворотної дії закону в часі замість принципу прямої дії закону в часі.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
02.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.03.2026 відповідач подав до суду заяву, у якій просить закрити провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, зважаючи на видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2026 №278-ОС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує відмову в/ч НОМЕР_1 щодо звільнення його з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-XII.
Разом з тим наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від від 10.03.2026 №278-ОС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «ж» (у зв'язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання проходити військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-XII в запас.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2026 №278-ОС звільнений з військової служби за підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII в запас, тобто порушення були виправлені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваних дій протиправними після такого виправлення, тому провадження у даній справі належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись пунктом 8 частини першої, частиною другою статті 238, статтями 248, 256 КАС України, суд
Заяву про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич