30.04.2026 Справа №607/14644/25 Провадження №2-п/607/7/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 03 грудня 2025 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 883510367 від 14 травня 2021 року в розмірі 10 677 (десять тисяч шістсот сімдесят сім),58 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч),00 грн та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві),40 грн судового збору.
29 грудня 2026 року ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді від 01 січня 2026 року заяву ОСОБА_2 , яку подано ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року у справі № 607/14644/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 01 січня 2026 року, судом 29 січня 2026 року зареєстровано клопотання ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 ,. про подання заяви про перегляд заочного рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у новій редакції.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного судового рішення зазначено, що ОСОБА_2 перебував закордоном на лікуванні та повідомляв суд про ці обставини, проте судом не направлялися повідомлення для представника, якому він залишив довіреність на представлення його інтересів, а тому він не зміг подати свої заперечення щодо позову. Стверджує, що позивач не надав доказів видачі коштів за договором № 883510367, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 , а також відсутні належні та допустимі докази щодо переходу права вимоги за договорами факторингу.
Ухвалою суду від 30 січня 2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
02 лютого 2026 року судом зареєстрована заява представника ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М. С., яка була оформлена через «Електронний суд», у якій представник позивача просить відмовити у перегляді заочного рішення та залишити рішення без змін. Вважає, що при винесені рішення судом будо досліджено всі докази наявні у матеріалах справи, а відповідач мав можливість належним чином ознайомитися з матеріалами справи та подати відповідні заперечення, проте цим правом не скористався.
23 лютого 2026 року судом зареєстровані заперечення ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , у яких представник відповідача звертає увагу суду на відсутність повноважень представника позивача на подання заяви. Також стверджує що від первісного кредитора до ТОВ «Юніт Капітал» не перейшло право вимоги за договорами факторингу, оскільки відсутні підтверджуючі документи про сплату коштів за договорами факторингу та реєстри вимоги не відповідають встановленим зразкам. Представник відповідача просить переглянути заочне рішення суду від 03 грудня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
27 квітня 2026 року судом зареєстровані письмові пояснення ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , у яких представник відповідача просить застосувати строки позовної давності, оскільки договір був укладений 14 травня 2021 року терміном на 56 календарних днів, термін повернення настав 08 липня 2021 року. Стверджує, що відповідачем були внесені кошти на погашення заборгованості 09 липня 2021 року на сайті первісного кредитора та зобов'язання були виконані.
Заявник (відповідач) ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, проте остання подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Водночас в судовому засіданні 23 березня 2026 року ОСОБА_1 була присутня та підтримувала подану ОСОБА_2 заяву про перегляд заочного рішення.
Представник ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, що не перешкоджає суду вирішувати питання скасування заочного рішення в силу ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а відтак, з огляду на належне сповіщення позивача про дату і час розгляду справи, суд вирішує питання скасування заочного рішення без його участі.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, зміст заяви про перегляд заочного рішення та доводи в її обґрунтування, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення ОСОБА_2 отримав 10 грудня 2025 року, що стверджується вручення рекомендовано відправлення.
У рішенні «Батуров проти України» від 14 листопада 2024 року ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. На національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Нормами процесуального закону визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч.ч. 2, 3, 4 ст. 284 ЦПК України).
20 грудня 2025 року судом зареєстрована заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року у справі №607/14644/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка надійшла до суду електронною поштою, тобто в межах двадцятиденного строку з дня ознайомлення з текстом заочного рішення суду, відтак відповідач подав заяву в межах двадцятиденного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На такий запит суду від 28 липня 2025 року, 08 серпня 2025 року надійшов витяг з реєстру територіальної громади за № 2025/011204663, згідно якого з 03 січня 2012 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 18 липня 2025 року та судові повістки у справі з датою наступного судового засідання надсилалися на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 : на 18 серпня 2025 року о 16 год. 50 хв., на 23 вересня 2025 року о 09 год. 30 хв., на 03 листопада 2025 року о 11 год. 00 хв., на 03 грудня 2025 року о 09 год. 15 хв., та повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім ухвали суду від 18 липня 2025 року та судової повістки у справі з датою судового засідання на 18 серпня 2025 року о 16 год. 50 хв., які були отримані відповідачем особисто 06 серпня 2025 року, що стверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
Водночас факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу, судові повістки та рішення суду для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
29 жовтня 2025 року ОСОБА_2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а 11 листопада 2025 року з матеріалами справи ознайомилася представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_1 , про що власноручно вказала у заяві.
Виклики відповідача у судові засідання здійснювалися також у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Щодо доводів сторони заявника про відсутність можливості дізнатися час та місце розгляду справи через перебування на лікуванні за кордоном та не направлення повідомлення представнику ОСОБА_1 , то вони спростовуються самими матеріалами справи, оскільки відповідач особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, а його представник була ознайомлена з матеріалами справи серед яких наявні всі судові повістки, в тому числі і повістка з датою судового засідання на 03 грудня 2025 року о 09 год. 15 хв. За Веб-адресою сторінки, на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет, учасник справи може отримати інформацію щодо справи, яка розглядається - tem.te.court.gov.ua.
Отож, судом вжито всіх передбачених процесуальним законом способів виклику відповідача у судові засідання, як судовою повісткою так і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України з врахуванням військового стану, частих повітряних тривог та перебування сторін в укритті, щоб сторони самостійно могли у будь-який час доби отримати інформацію щодо дати, часу та місця розгляду справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
Тому суд вважає, що ОСОБА_2 не виявив бажання скористатися своїм правом подати відзив, заперечення щодо позовної заяви у встановлений судом строк.
Таким чином, суд не вбачає поважних причин неявки відповідача в судові засідання з розгляду справи № 607/14644/25.
Отож, головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з'явлення відповідача в судове засідання і те, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.
Проте відповідачем ОСОБА_2 не надано до суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 03 грудня 2025 року. В заяві про перегляд заочного рішення висловлюються незгода сторони з доказами, які були оцінені судом. Також, сторона заявника суперечливо висловлює свою позицію щодо отримання коштів відповідачем, стверджує про відсутність доказів надання таких коштів, та в той же час покликається на обставини того, що відповідачем вносилися кошти на погашення заборгованості за договором 09 липня 2021 року первісному кредитору та зобов'язання були виконані.
З приводу застосування строків позовної давності, то суд роз'яснює наступне.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сторони уклали кредитний договір № 883510367 14 травня 2021 року.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30 червня 2023 року.
Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.
Відповідно Закону України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено.
Отже, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану.
04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX. Цей Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Саме з 04 вересня 2025 року на позивача поширюється загальний строк позовної давності, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а саме 3 роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а також спеціальний - 1 рік (наприклад, про стягнення штрафу, пені) та 4 роки - щодо вимог про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Таким чином, судом не встановлено обставин, передбачених ст. 288 ЦПК України, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року у справі № 607/14644/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду по справі № 607/14644/25.
Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-261, 284, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дня отримання копії ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Герчаківська