30.03.2026 Справа №607/25772/25 Провадження №2/607/1104/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі - ТОВ «Глобал Спліт», позивач) звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року у розмірі 67 437,35 грн та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 11 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) укладено Кредитний договір № 22038000552516.
Відповідно до п. 1.1. цього Договору, банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (далі - Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Кредит надається на наступних умовах: сума Кредиту - 37 200,00 грн (тридцять сім тисяч двісті гривень 00 копійок); строк кредитування - 24 місяці; кінцева дата повернення Кредиту: 11 грудня 2023 року; цільове призначення: на споживчі потреби; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом у розмірі: 0,001% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 11.12.2021 по 10.07.2022 - 7%, від Суми Кредиту, з 11.07.2022 по 10.01.2023 - 5,5% від Суми Кредиту, з 11.01.2023 по 10.07.2023 - 4% від Суми Кредиту, з 11.07.2023 по 11.12.2023 - 2,25 % від Суми Кредиту.
Згідно п. 1.3. Договору, Кредит надається шляхом зарахування Суми Кредиту на поточний рахунок Клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», далі - Рахунок. Датою видачі Кредиту вважається день зарахування Суми Кредиту на Рахунок Клієнта. Якщо Сума Кредиту не зарахована на Рахунок протягом 7 (семи) операційних днів з дати укладання Договору, цей Договір вважається не укладеним.
Відповідно до Розділу 2 Договору «Супровідні послуги», Супровідними послугами, що придбаваються у зв'язку із Договором є: послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за Договором. Вартість таких послуг визначається згідно з Тарифами, опублікованими на Офіційному сайті Банку. Інформування Клієнта здійснюється шляхом розміщення інформації на Офіційному сайті Банку або іншими каналами, передбаченими УДБО. Про зміну Тарифів Банк інформує Клієнта, не пізніше, ніж за 5 банківських днів до дати набуття чинності таких змін. У разі змін Тарифів на обслуговування Платіжної картки Банк повідомляє Клієнта за 30 календарних днів до дати набуття чинності таких змін. послуги страхування, що надаються Клієнту на підставі окремого договору, що укладається між страховиком та Клієнтом. Розмір плати за ці послуги визначається окремим договором та для інформації неведений у Паспорті споживчого кредиту, що є Додатком до цього Кредитного договору. Клієнт доручає Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з Рахунку Клієнта: в сумі страхового платежу, а саме 7 200,00 гривень на користь страховика ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» (приватне) згідно з договором страхування № TS-22038000552516 від 11 грудня 2021 року.
28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/05/25/1.
Відповідно до п. 6.1. Договору, у відповідності до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржником умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю заборгованості.
Відповідно до умов Договору Факторингу № 28/05/25/1 право вимоги за Кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ»).
03 червня 2025 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надіслало позичальнику СМС-повідомлення на телефонний номер НОМЕР_2 , зазначений останнім у Кредитному договорі №22038000552516.
02 червня 2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення про те, що на підставі Договору факторингу №28/05/25/1, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» право вимоги за Кредитним договором № 22038000552516, відступлене ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
12 серпня 2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 була відправлена Вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів.
У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 17 листопада 2025 року у Позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року у розмірі 67 437,35 грн, яка складається: залишок строкового кредиту - 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); залишок нарахованих строкових відсотків - 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); залишок нарахованих строкових комісій - 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); залишок простроченого кредиту - 32 508,78 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот вісім гривень 78 копійок); залишок прострочених відсотків - 0,76 грн (нуль гривень 76 копійки); залишок прострочених комісій - 34 927,81 грн (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 81 копійка).
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року у загальному розмірі 67 437,35 грн та судові витрати.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі № 607/25772/25 та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Глобал Спліт» не з'явився, однак надіслав заяву у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не з'являлася, хоча про день та час слухання справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.
Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
11 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Договір №22038000552516 про встановлення кредитного ліміту (далі - Договір).
Договір складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами і доповненнями, затверджений Банком та розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей Договір.
Відповідно до Розділу І Договору, Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти на наступних умовах: Сума Кредиту - 37 200,00 грн, Строк кредитування - 24 місяці; Кінцева дата повернення Кредиту - 11 грудня 2023 року; Цільове призначення - на споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: з 11.12.2021 по 10.07.2022 - 7% від Суми Кредиту, з 11.07.2022 по 10.01.2023 - 5,5 % від Суми Кредиту, з 11.01.2023 по 10.07.2023 4 % від Суми Кредиту, з 11.07.2023 по 11.12.2023 2,25% від Суми Кредиту.
Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом 56,00 % річних.
Відповідно до Розділу 3 Договору «Порядок погашення заборгованості за договором», платежі щодо погашення заборгованості з Кредитом, сплати процентів та Щомісячної комісії за обслуговування Кредиту здійснюється у вигляді щомісячних рівномірних платежів.
Відповідно до Розділу 4 Договору, він є графіком платежів/розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором.
Підписавши Кредитний договір, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання банківських послуг від АТ «Банк Кредит Дніпро».
Також судом встановлено, що відповідачем підписано власноруч договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальником кредиту НВ» № NS-22038000552516 від 11 грудня 2021 року.
Так, з виписки з рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідачка шляхом безготівкового перерахування отримала від АТ «Банк Кредит Дніпро» кошти, надані на підставі кредитного договору № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року.
З розрахунку заборгованості за договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на 28 травня 2025 року становить 67 437,35 грн. та складається з наступного: 32 508,78 грн - заборгованість по кредиту; 0,76 грн - заборгованість прострочених відсотків, заборгованість по комісії - 34 927,81 грн.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що АТ «Банк Кредит Дніпро» в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
За встановлених обставин, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно із положеннями ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, суд встановив, що 28 травня 2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «Глобал Спліт» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/05/25/1.
Відповідно до п. 6.1. Договору, у відповідності до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості.
За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості.
Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами та скріплення печатками (за наявності) Сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку № 3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності. Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників (п. 6.2 Договору).
Згідно п. 6.3 Договору, з моменту переходу до Фактору Прав Вимоги, відповідно до умов п. 6.2.2. цього Договору, Фактор замінює Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними договорами.
Як вбачається з Додатку № 1 до Акту приймання-передачі прав грошової вимог до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, Перелік прав грошових вимог переданих відповідно до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року, у сумі 67 437,35 грн.
Згідно Додатку № 2 до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 28 травня 2025 року до Договору факторингу №28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від 28 травня 2025 року, складеного за формулою згідно із Додатком № 1 до Договору.
Відповідно до Додатку № 3 до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, Акту приймання-передачі прав вимоги до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв право грошової вимоги станом на дату підписання Сторонами Договору згідно з Реєстром боржників та Договором 1 до цього Акту.
Згідно платіжної інструкції № 5252 від 28 травня 2025 року ТОВ «Глобал Спліт» перерахувало АТ «Банк Кредит Дніпро» кошти у сумі 3 822 001,00 грн відповідно до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28 травня 2025 року.
Докази того, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Глобал Спліт» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
02 червня 2025 року ТОВ «Глобал Спліт» направило ОСОБА_1 повідомлення про укладення з АТ «Банк Кредит Дніпро» Договору факторингу, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року, та повідомлено боржника про обов'язок сплатити наявну заборгованість у розмірі 67 437,35 грн новому кредитору.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року у сумі 67 437,35 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 32 508,78 грн, заборгованості по відсоткам - 0,76 грн, заборгованості по простроченій комісії - 34 927,81 грн.
Водночас суд вважає необхідним зазначити, що згідно з п. 1.2 Договору № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року слідує, що комісійна винагорода сплачується за послуги, пов'язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, проте, з тексту договору не вбачається переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, які надаються відповідачу та за які позивачем встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Приписами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Так, відповідно до вимог п. 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
В свою чергу, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до вимог ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У договорі № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року відповідачка своїм підписом погодила комісію за обслуговування, проте банк не роз'яснив, за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідачки буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
З огляду на викладене, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд доходить висновку про те, що умови кредитного договору № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимога про стягнення заборгованості за комісією станом на 28 травня 2025 року у розмірі 34 927,81 грн, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд зазначає, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що відповідачкою у період з 11 грудня 2021 року по 28 травня 2025 року сплачено первісному кредитору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за умовами, які є нікчемними, у сумі 5 248,19 грн, а відтак зазначена сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості відповідачки по відсотках та тілу кредиту.
Таким чином, заборгованість відповідачки перед позивачем за тілом кредиту по кредитному договору № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року становить 27 261,35 грн, виходячи із розрахунку (32 508,78+0,76) - 5 248,19).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2020 року при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №22038000552516 від 11 грудня 2021 року належним чином не виконала, виникла заборгованість в розмірі 27 261,35 грн, підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт».
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 979,25 грн (27 261,35 * 2 422,40 : 67 437,35), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 22038000552516 від 11 грудня 2021 року, в розмірі 27 261 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят одну),35 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять),25 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», код ЄДРПОУ: 41904846, адреса місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 5-Б, офіс 5, м. Київ, 01033.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська