Справа № 951/343/26
Провадження №2/951/274/2026
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мартищук Людмила Петрівна, звернулася до суду з позовом до Козівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 , у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.
Позовні вимога обґрунтовані тим, що у квітні 2001 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 придбали вказаний житловий будинок садибного типу у ОСОБА_3 , що підтверджується розпискою про отримання коштів. ОСОБА_3 отримав будинок у спадщину від своєї матері ОСОБА_4 . Право власності ОСОБА_4 на домоволодіння було визнане рішенням №7 виконкому Козівської селищної ради депутатів трудящих від 13.02.1968 «Про визнання права власності на домоволодіння за громадянами селища Козова". Після отримання повної оплати за будинок ОСОБА_3 зобов'язався розпочати процедуру оформлення переходу права власності, однак систематично відкладав виконання цього зобов'язання. Через деякий час ОСОБА_3 помер, не оформивши перехід права власності. Відтак право власності на будинок залишилося незареєстрованим попри фактичне відчуження майна та повний розрахунок за ним.
Представник позивача вказує, що з квітня 2001 року і донині позивач ОСОБА_1 відкрито, добросовісно, безперервно володіє та користується будинком, відтак просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння за набувальною давністю, оскільки всі необхідні умови для цього передбачені законом виконані, а її володіння майном є добросовісним, відкритим і безперервним протягом тривалого часу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Положеннями пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Позивач визначив відповідачем Козівську селищну раду як орган місцевого самоврядування за місцем розташування спірного нерухомого майна.
Поряд з цим суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Ураховуючи зазначене, обраний позивачем спосіб захисту має реалізовуватись щодо належного відповідача.
Так, у позовній заяві представник позивача зазначає, що у квітні 2001 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 придбали житловий будинок садибного типу у ОСОБА_3 , який отримав будинок у спадщину від своєї матері ОСОБА_4 . Тобто попередній власник будинку та його правонаступник позивачу відомі.
За вказаних обставин матеріали позовної заяви не містять належного обґрунтування пред'явлення позову саме до органу місцевого самоврядування (Козівської селищної ради).
Також представник позивача вказує у позові, що ОСОБА_3 , у якого придбано житловий будинок, помер, проте на підтвердження даної обставини доказів не надано, не зазначено дату його смерті, відсутня інформація, чи зверталась позивач (її представник) із відповідними заявами (запитами) до нотаріуса для з'ясування того, чи заводилися спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , чи не успадковане спірне майно іншими особами.
Вказане позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення суб'єктного складу учасників справи.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За приписами частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Предметом позову є майнова вимога про визнання за позивачем за набувальною давністю права власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ураховуючи викладене, ціна позову в цій справі має визначатися, виходячи з вартості спірного житлового будинку садибного типу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Відповідно до пункту а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Всупереч вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову та не надано жодних документів на підтвердження дійсної вартості спірного майна.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, в порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене, позивачу слід вказати ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної вимоги майнового характеру у розмірі 1% зазначеної ціни позову за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:
отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;
код бюджетної класифікації 22030101;
призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, статтею 42 ЦПК України визначено перелік учасників справи позовного провадження. Такими учасниками є: позивач, відповідач та треті особи.
Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Так, в позові третьою особою вказано ОСОБА_2 , при цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що у квітні 2001 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 придбали вказаний житловий будинок садибного типу у ОСОБА_3 , що підтверджується розпискою про отримання коштів.
Проте позивачем не конкретизовано, чому ОСОБА_2 наділено саме процесуальним статусом третьої особи, а також в порушення норм статті 53 ЦПК України не подано заяву про залучення третьої особи до участі у справі, не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на його права або обов'язки.
Також суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Встановлено, що дану позовну заяву подано представником позивача - адвокатом Мартищук Л.П. в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Так, при поданні позовної заяви до суду, позивачем було направлено копії поданих до суду документів лише відповідачу Козівській селищній раді.
Вказане свідчить, що представник позивача - адвокат Мартищук Л.П. зобов'язана направити копії поданих до суду документів на адресу зареєстрованого місця проживання третьої особи.
У порушення вимог частини першої статті 177 ЦПК України позивачем не надано доказів направлення третій особі копій поданих до суду документів на адресу зареєстрованого місця проживання.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- позовної заяви у новій редакції, у якій визначитись з суб'єктним складом учасників справи ( у тому числі належним відповідачем у справі) та вказати передбачені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України відомості щодо таких учасників;
- доказів на підтвердження вартості житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козова, вул. Шевченка, 56, з урахуванням яких зазначити у позовній заяві ціну позову;
- документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та за реквізитами вказаними вище або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про залучення третьої особи з обґрунтуванням відповідно до положень ЦПК України;
- доказів надіслання третій особі копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками) на адресу зареєстрованого місця проживання листом з описом вкладення.
Керуючись статтями 43, 175, 176, 177, 185, 258-261, 353ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Лавренюк