Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2384/25
Провадження № 2/945/517/26
(заочне)
05 травня 2026року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.03.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78499788. 14.06.2021 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21. Згідно п.1.1 Договору факторингу,Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату,а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги,строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань,право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021року ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 10435,30грн., з яких: 5500,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4935,30грн. - сума заборгованості за відсотками. 23.06.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 4499131. 14.06.2021 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21. Згідно п.1.1 Договору факторингу,Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату,а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги,строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань,право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021року ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 10823,38грн., з яких: 3900,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6923,38грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій. З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19.12.2025року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання, в якому позивач підтримує позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки в судове засідання суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.03.2023року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78499788, який укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2EU2a2FuW2.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/dосuments-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).
А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/dосuments-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань cторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).
Відповідно до умов вказаного Договору сума позики 2500,00грн., строк позики 30 днів, дата повернення позики 13.04.2023, денна процентра ставка 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день, пеня 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка 2333,95% річних, орієнтована загальна вартість позики 3250,00грн.
Відповідно до п. 4 наведеного Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.
18.03.2023 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено додаткова угода №78499788 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 87hDVI4Ou2. Відповідно до якої було змінено умови надання позики, а саме збільшено суму наданої позики 2500,00 на 3000,00грн. Таким чином зазальний розмір наданої позики становить 5500,00; оріентовна загальна вартість позики 7005,00грн.
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21.
Як встановлено п.1.1 Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з п.1.2 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно п.1.3. Договору факторингу з відповідними змінами внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2021, укладеною між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
У Додатковій угоді № 22 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/16/21 від 14.06.2021 зазначено загальну суму Прав Вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 22 від 11.04.2024. В якості Ціни Продажу згідно Реєстру Боржників № 22 від 11.04.2024 Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів. У випадках, не передбачених цією Додатковою угодою, Сторони керуються положеннями Договору. Дана Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною Договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо Реєстру Боржників № 22 від 11.04.2024 і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 22 від 11.04.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про те, що на виконання п.1.2. договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 22 кількістю 7145, після чого Реєстр Боржників № 22 від 11.04.2024 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
Витяг з Реєстру боржників № 22 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, щодо відповідача міститься в матеріалах справи.
Свої зобов'язання за договором позики № 78499788 від 14.03.2023 відповідач не виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком заборгованості станом на 24.09.2025 складає 10435,30 грн., з яких: 5500,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4935,30грн. - сума заборгованості за відсотками.
23.06.2023року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 4499131, який укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором L5rt8eA2em.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/dосuments-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).
А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/dосuments-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань cторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).
Відповідно до умов вказаного Договору сума позики 3900,00грн., строк позики 30 днів, дата повернення позики 23.07.2023, зниженна процентра ставка 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день, пеня 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка 709,18 річних, орієнтована загальна вартість позики 4631,25грн.
Відповідно до п. 4 наведеного Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21.
Як встановлено п.1.1 Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з п.1.2 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно п.1.3. Договору факторингу з відповідними змінами внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2021, укладеною між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
У Додатковій угоді № 20 від 27.02.2024 до Договору факторингу №14/16/21 від 14.06.2021 зазначено загальну суму Прав Вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024. В якості Ціни Продажу згідно Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024 Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів. У випадках, не передбачених цією Додатковою угодою, Сторони керуються положеннями Договору. Дана Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною Договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024 і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 19 від 27.02.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про те, що на виконання п.1.2. договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 19 кількістю 8053, після чого Реєстр Боржників № 19 від 27.02.2024 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
Витяг з Реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, щодо відповідача міститься в матеріалах справи.
Свої зобов'язання за договором позики № 4499131 від 23.06.2023 відповідач не виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком заборгованості станом на 24.09.2025 складає 10823,38 грн., з яких: 3900,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6923,38грн. - сума заборгованості за відсотками.
У статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
У частині 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістомст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг'договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3ст. 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зіст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором, відповідач прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Таким чином, наявні усі підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем кредитодавець дотримався вимог, передбачених ч. 2ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, на яких договір був укладений. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Щодо нарахування позивачем заборгованості за процентами за користування кредитом.
Позивач, пред'являючи вимоги до відповідачки, просив, крім тіла позик та кредитів (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України ( постанови від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц).
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази у цивільному процесі мають бути належними (стаття 77 ЦПК України), допустимими (стаття 78 ЦПК України), достовірними (стаття 79 ЦПК України) та достатніми (стаття 80 ЦПК України).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справі № 645/5557/16-ц)
З огляду на предмет спору, що розглядається, принципи розподілу тягаря доказування, саме позивач у цій справі має довести розмір заборгованості за процентами, нарахованими за користування позиченими і кредитними коштами, яку просить стягнути з відповідача.
На підтвердженнях своїх вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало документи, зазначені як розрахунки заборгованості натомість їх зміст складається: за договорами позики - лише із зазначення загальної суми заборгованості за основним боргом та загальної суми заборгованості за процентами.
До основних засад цивільного судочинства віднесено диспозитивність.
Так, в силу частин1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Матеріалами справи встановлено, що умовами договору позики визначено строк кредитування - 30 (тридцять) днів зі сплатою процентів за кожний день користування ним. Отже, з урахуванням погодженої умовами укладеного сторонами договорів кредитування визначений кінцевий термін. За договором № 78499788 від 14.03.2023року до 13.04.2023року за договором №4499131 від 26.06.2023року до 23.07.2023року.
Разом із тим, здійснений позивачем розрахунок свідчить, що відсотки були нараховані поза межами узгодженого сторонами строку кредитування, що, як зазначено вище, є неправомірним.
Також суд враховує, що наданий позивачем розрахунок не містить деталізації, зокрема щодо сум, на які нараховувались проценти, і конкретного періоду їх нарахування, що не унеможливлює встановлення та перевірку існування заборгованості за процентами в межах строку кредитування.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача процентів за користування позикою є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договорів позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за тілом кредиту, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позовуна відповідача (п. 1 ч. 2ст.141 ЦПК України).
При звернені до суду позивачем було сплачено 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1338,90грн.
Керуючись ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.2,5,10-13,76-81,89,141,259,263-265,274-282,352,354,355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30)
суму заборгованості за договором позики № 78499788 від 14.03.2023року в загальному розмірі 5500,00 грн.;
суму заборгованості за договором позики № 4499131 від 23.06.2023року в загальному розмірі 3900,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 1338,90 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський