1-кс/130/277/2026
130/1406/26
щодо накладення арешту на майно
01.05.2026 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області клопотання дізнавача Жмеринського РВП ОСОБА_3 про накладення арешту на маневровий тепловоз ТЕМ2-6894, який знаходиться у володінні ТОВ "ДЕГРАН, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
дізнавачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
Дізнавач СД Жмеринського РВН ГУНП у Вінницькій області 28 квітня 2026 року звертається до слідчого судді з цим клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, яке знаходиться у володіння ТОВ "Демидівський граніт", а саме - тепловоз ТЕМ2-6894, який 18 квітня 2026 року поблизу станції Браїлів Жмеринського району здійснив зіткнення з п'ятим вагоном електропотягу "Інтерсіті" сполученням "Київ - Перемишль".
Арешт на тепловоз просить накласти шляхом заборони його відчуження, розпорядження, користування, проведення будь-яких ремонтних робіт, а також переміщення - до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту мотивує плануванням призначення та проведення залізнично-транспортної експертизи, а також з метою забезпечення збереження речового доказу, недопущення його пошкодження, зміни технічного стану, знищення або втарти слідів кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог статті 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримує клопотання дізнавача. Пояснює, що невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна може призвести до зміни його технічного стану, втрати слідів кримінального правопорушення. Арешт просить накласти також з метою збереження речового доказу.
Дізнавач ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримує. Пояснює, що вказаний тепловоз тимчасово не вилучався. На протязі дванадцяти днів вирішувалось питання щодо необхідності його арешту. Заборон щодо нього не накладалось. По кримінальному провадженню планується проведення залізничної експертизи, на сьогодні відповідна постанова ще не винесена.
Представники ТОВ "ДЕГРАН" - власника майна - у судовому засіданні пояснюють, що залізнична пригода сталася дійсно з-за неуважності машиніста тепловоза, який поїхав на заборонений сигнал світлофора. Проводити залізнично-технічну експертизу, на їх погляд, не має сенсу, оскільки на сьогодні тепловоз механічно відновлений, замінені пошкоджені вузли та деталі. Товариству ніхто не забороняв після пригоди цим займатись. Якщо накласти арешт на цей тепловоз, паралізується вся робота іх товариства, оскільки у них лише два таких тепловози, 120 працюючих робітників, припиниться відвантаження вагонів - а звідси і зарплата працівників. Товариство відноситься до критичної інфраструктури. Робота товариства фактично припинеться, і відшкодування шкодли Укрзалізниці стане проблематичним, а то і неможливим. Просять відмовити у накладенні арешту на тепловоз.
Заслухавши прокурора, дізнавача та власників майна, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суцддя вважає, що клопотання про арешт майна не підлягнає задоволенню з огляду на таке.
З доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження видно, що 18 квітня 2026 року внесені відомості до ЄРДР по факту вчинення машиністом ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 276 Кримінального кодексу України - порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків (а.с.2-3).
Згідно з протоколом огляду місця події від 18 квітня 2026 року, з місця події нічого не вилучалось, зокрема, тепловоз ТЕМ2-6894 поміщений до ТОВ "Демидівський граніт" (а.с.4-8).
У матеріалах міститься копія клопотання представника АТ "Українська залізниця" від 23 квітня 2026 року дізнавачеві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ТОВ "ДЕГРАН" та "Демидівський граніт" - з метою забезпечення цивільного позову про відшкодування шкоди (а.с.9-13). Як пояснив у судовому засіданні дізнавач, у задоволенні цього клопотання було відмовлено.
З договору оренди від 26 листопада 2025 року видно, що ТОВ "Дегран" та ТОВ "Демидівський граніт" уклали договір оренди техніки, згідно з яким ТОВ "ДЕГРАН" передає, а ТОВ "Демидівський граніт" приймає у оперативну оренду тепловоз "ТЕМ2-6894" терміном до 31 грудня 2032 року (а.с.19-24).
Згідно з постановою дізнавача від 18 квітня 2026 року, вказаний тепловоз визнано речовим доказом (а.с.47).
З навданих представником власника майна документів видно, що станом на день розгляду клопотання про арешт майна товариством здійснено ремонт тепловоза спеціалізованими підприємствами, з якими були укладені відповідні договори, виставлені та оплачені рахунки (а.с.71-97).
Згідно з положеннями статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя не приймає до уваги твердження прокурора та дізнавача щодо призначення та проведення залізнично-технічної експертизи, оскільки тепловоз при огляді місця події 18 квітня 2026 року тимчасово не вилучався, постанова про призначення експертизи на день розгляду клопотання про арешт майна не винесена, тепловоз вже механічно відновлений.
Слідчий суддя також враховує, що товариство відноситься до критичної інфраструктури, має лише два тепловози, які фактично забезпечують роботу товариства (доказів протилежного дізнанням не надано). Тому, на думку слідчого судді, залишення тепловоза у володінні та користувані ТОВ "ДЕГРАН" не призведе до його знищення після відновлення, а буде відповідати інтересам як дізнання, так і працівників товариства. При цьому слідчий суддя також враховує, що наразі питання про забезпечення цивільного позову також не стоїть.
Згідно з частиною першою статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Керуючись статтями 170, 172, 173 Кримінального процесуалього кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотанні дізнавача Жмеринського РВП ОСОБА_3 про накладення арешту на маневровий тепловоз ТЕМ2-6894, який знаходиться у володінні ТОВ "ДЕГРАН" - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня складання її повного тексту.
Повна ухвала складена 5 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10