Справа № 715/935/26
Провадження № 1-кс/715/171/26
05.05.2026 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боянчук, Чернівецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В клопотанні, яке надійшло до суду слідчий зазначив, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області знаходиться кримінальне провадження №12026262020000769 від 23 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , вступивши у попередню злочинну змову із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, достовірно знаючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, термін дії якого неодноразово продовжувався, востаннє - 14.01.2026, строком на 90 діб, у зв'язку з чим продовжували діяти раніше запроваджені обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, організувала незаконне переправлення осіб через державний кордон України до республіки Румунія, а також керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, за наступних обставин.
Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання доходу внаслідок незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, розробили план незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України до республіки Румунія поза межами діючих пунктів пропуску, за грошову винагороду.
Реалізовуючи вказаний вище умисел, у період часу з лютого 2026 року по 22 березня 2026 року ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, підшукали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким виїзд за межі території України у період дії воєнного стану обмежено, та організували їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску за грошову винагороду.
05 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Боянчук, Чернівецького району Чернівецької області, українцю, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ; протокол пред'явлення для впізнання особи по фотознімка із свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ; протоколами огляду мобільних пристроїв ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 покладається запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, останній має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також на інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;
- в разі перебування на волі ОСОБА_5 , згідно покладених на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім цього організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду..
Відповідно п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільно небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, орган досудового розслідування та процесуальний керівник - прокурор вважають та переконані, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 та прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, документів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч.1,2 п.4 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_5 .
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, ОСОБА_5 , обізнаний з методами та способами незаконного перетину державного кордону, і враховуючи його соціальні зв'язки, приходжу до висновку, що наявні підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення та інших осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на даний час не проведені всі необхідні слідчі дії, тому є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі з метою уникнення від покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).
В основу своїх висновків про обґрунтованість клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ставить також і встановлені в ході розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, зокрема щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Доведеним суд вважає і наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на інших осіб, зокрема на свідків.
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням тяжкості злочину та даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , приходжу до висновку, що твердження клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , знайшли своє підтвердження при розгляді справи, оскільки саме такий запобіжних захід є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на думку суду, є недостатнім.
Доводи підозрюваного про необхідність обрання йому більш м'якого запобіжного заходу не спростовують зроблених вище висновків суду про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на вищевикладені обставини справи, особу підозрюваного, те, що на даний час підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, враховуючи кількість осіб, яких мали незаконно переправити через кордон, враховуючи суму отриманих коштів від злочинної діяльності, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір шкоди завданої потерпілим, майновий стан підозрюваного вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава в сумі 1000 000 гривень.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боянчук, Чернівецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і перебіг строку утримання під вартою відраховувати з часу його затримання, тобто з 14 год. 00 хв. 05 травня 2026 року.
Терміном закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити - 14 год. 00 хв. 04 липня 2026 року.
Розмір застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області становить 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками по справі.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 липня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: