Справа № 346/4348/25
Провадження № 2/346/296/26
29 квітня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.
з участю: секретаря: Гломби А.В.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник позивача, Покотило Ю.В., який діє від імені ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики. Дану позовну заяву мотивує тим, що 11 червня 2025 року між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , було укладено договір позики. Вказує, що відповідно до п.1 Договору Позикодавець передав у власність позичальнику гроші в сумі 158 800 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот) гривень, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей до 16.06.2025 року. Вказує, що згідно п.2 Договору повернення боргу повинно бути здійснено у м.Тернопіль за адресою Позикодавця у грошовій гривні не пізніше терміну, що встановлений пунктом першим цього договору. Вказує, що згідно п.4 Договору проценти за позикою цього договору нараховуються у розмірі 20 % за кожний день прострочки від суми позичених коштів. Вказує, що відповідно до п.5 цей Договір складений в одному примірнику, який зберігається у Позикодавця до повного повернення боргу Позичальником. Після повернення боргу Позикодавець зобов'язаний передати цей Договір позичальнику із відміткою про одержання грошей. Зазначає, що згідно п.6 Договору за прострочення повернення позики Позичальник сплачує Позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена, за кожен день прострочення, а також позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 50 % річних від простроченої суми у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Зазначає, що факт укладення даного договору підтверджується підписами сторін після тексту договору. Зазначає, що при цьому для додаткового підтвердження факту отримання відповідачем коштів за Договором в сумі 158 800 грн., останнім 11.06.2025 року було власноручно складено та підписано відповідну Розписку. Представник позивача вказує, що незважаючи на те, що строком повернення Позики сторони визначили 16 червня 2025 року, відповідач позичених грошових коштів у погоджені Договором строк та розмірі не повернув. Вказує, що лише 25 червня 2025 року на розрахунковий рахунок позивача близьким родичем відповідача було перераховано 40000,00 грн. Представник позивача, подав до суду заяви про зменшення позовних вимог, за заначив, що було повернути по 10000,00 грн., тобто ще було повернуто 20000,00 грн. а решти позичених грошових коштів відповідачем не повернуто. Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , заборгованість за договором позики від 11 червня 2025 року в сумі 115 643,83 грн, з яких: 98800,00 грн. - заборгованість за договором позики; 435,07 грн. - проценти за користування позикою, 6285,58 грн. - пеня; 10123,18 грн - 50 % річних.
Представник позивача Покотило Ю.В., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги подані у заяві про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , заборгованість за договором позики від 11 червня 2025 року в сумі 115643,83 грн., з яких: 98800,00 - заборгованість за договором позики, 435,07 - проценти за користування позикою, 6285,58 грн.. - пеня, 10123,18 грн., - 50 % річних.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги (зменшені) слід задовольнити частково з наступних підстав. Судом встановлено, що 11 червня 2025 року ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , уклали договір позики який власноручно підписали. Згідно умов договору позикодавець передав у власність позичальнику гроші в сумі 158 800 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот) гривень, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошей до 16.06.2025 року (а.с. 9). Згідно розписки від 11.06.2025 року встановлено, що ОСОБА_3 , отримав сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот гривень від одинадцятого червня дві тисячі двадцять п'ятого року на виконання договору позики, укладеного між ним 11.06.2025 р. Окрім того судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 25.06.2025 року на рахунок отримувача ОСОБА_4 , було здійснено два платежі від ОСОБА_5 , в загальній сумі 40000,00 грн (а.с.11-12). Окрім того представником позивача ОСОБА_1 , попередньо з заявами про зменшення позовних вимог було долучено платіжну інструкцію на рахунок отримувача ОСОБА_2 , від платника ОСОБА_5 , від 14.09.2025 року суму 10000 грн, та платіжну інструкцію на суму 10000 грн від 14.11.2025 року.
Статтею 1046 Цивільного Кодексу України визначено зміст договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
В постановах Верховного суду щодо правової природи позики та доказів, які підтверджують факт його укладення. Зокрема, в постанові ВС від 15.11.2015 року в справі №6-1967 цс 15, вказано, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. При цьому Верховний суд вказав, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного суду від 02.07.2014 року в справі №6-79 цс 14, в якій Верховний суд зазначив, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно Цивільного кодексу України, а саме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку що позовні вимоги (зменшені) слід задовольнити частково, та слід стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за договором позики від 11 червня 2025 року в сумі 99 235 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 88 копійок. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме в розмірі 99 235 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 88 копійок, а також з врахуванням того, що позивачу слід повернути судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) гривень на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) гривні 87 копійок, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В решті позову слід відмовити, за безпідставністю. На підставі наведеного керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги (зменшені) задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , заборгованість за договором позики від 11 червня 2025 року в сумі 99 235 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 88 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) гривні 87 копійок. Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) гривень з державного бюджету. Зобов'язати Коломийське управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачену суму судового збору в розмірі 160 (сто шістдесят) гривень, що внесена на рахунок отримувача: UA488999980313191206000009616, одержувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГм.Коломия/22030101, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), згідно платіжної інструкції від 25.08.2025 року.В решті позову відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України неподані заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.05.2026 року.
Суддя: Махно Н. В.