Справа № 345/2457/26
Провадження № 2/345/2058/2026
05.05.2026 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Мигович О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вирішення питання зупинення справи за позовної заявою ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 23.04.2026 відкрито провадження у цій справі та постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача 04.05.2026 до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач на даний час перебуває у складі Збройних сил України на східному напрямку і не може в повній мірі захистити свої права. З огляду на викладене просив провадження по справі зупинити на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та заяву відповідача про зупинення провадження по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Запровадження воєнного стану та оголошення мобілізації зумовлюють суттєві зміни в розгляді судових справ, в яких військовослужбовці виступають стороною. Проте правове регулювання судового провадження за участю військових не завжди відповідає поточному стану справ, а в деяких випадках сам судовий розгляд може бути заблокований.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо.
Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначений положеннями статей 251 та 252 ЦПК України. Приписами вказаних статей процесуального закону визначені обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі (ст.251 ЦПК України) та підстави за яких суд має право зупинити провадження у справі (ст.252 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому, п. 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року по іншій справі №461/5209/19 зазначено, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини. Пунктом 2 частини першої ст. 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19. Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 частини першої ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Судом встановлено, що як підставу для зупинення провадження у даній справі відповідач посилається на той факт, що він на даний час перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , про що надав відповідну довідку від 26.04.2026 за № 2186.
Судом досліджено довідку Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2026 за № 2186, яка видана солдату ОСОБА_1 про те, що він з 22.05.2024 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано доказів того, що військова частина у складі ЗСУ, в якій він проходить військову службу, переведена на воєнний стан та з наданих відповідачем довідки, не вбачається факт перебування ОСОБА_1 на теперішній час у зоні бойових дій.
Відповідно до частини 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сама по собі довідка військової частини НОМЕР_2 , яка видана солдату ОСОБА_1 про те, що він перебуває на військовій службі, не є достатнім доказом для зупинення провадження по справі, оскільки норми процесуального закону та прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан та виконання бойових завдань тощо.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів щодо зупинення провадження по справі, тому заява відповідача про зупинення провадження по справі на даний час не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач не позбавлений права подати суду належні та допустимі докази його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 260 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя