Справа № 344/8485/26
Провадження № 1-кс/344/3443/26
05 травня 2026 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026091010000776, внесеного 02 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст.309 Кримінального кодексу України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010000776 від 02 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексуУкраїни.
Так, 02.05.2026 в чергову частину Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про те, що в ході профілактичних заходів працівниками УБН в Івано-Франківській області по вул. С. Бандери, 10 Б, у м. Івано-Франківську зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що з метою власного вживання зберігає при собі наркотичний засіб «кратом» приблизною вагою близько 100 г.
Того ж дня, 02.05.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери, 10Б, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав працівникам поліції два паперові конверти із невідомою речовиною, зовні схожою на наркотичну, які поміщено та упаковано в спец. пакет № WAR 1269495. Також, виявлено та вилучено поштове відправлення ТОВ «Нова пошта» з ТТН № 20451427526107 та мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Iphone 17 Pro», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 (пароль доступу: НОМЕР_3 ), які визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Метою накладення арешту на вище зазначені предмети, є збереження речових доказів. Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор та слідчий у судове засідання не прибули.
Слідчий до суду надала заяву, відповідно до якої просить клопотання про арешт майна слухати без її участі, вимоги клопотання просить задовольнити.
Особа, у якої вилучено майно, до суду не прибув, але подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Частина перша статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності з вимогами абзацу першого частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернулася з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що дані речі в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною права відчуження, розпорядження та користування на речі, які було вилучено 02.05.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери, 10Б, а саме: ТТН №20451427526107 поштового відправлення ТОВ «Нова пошта» та мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 (пароль доступу: НОМЕР_3 ), власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1